А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

A

Адаптація – пристосування живого організму до навколишнього середовища, завдяки чому підтримується нормальне функціонування організму під час зміни зовнішніх умов і яке забезпечується як біологічними (на рівні біохімії та фізіології), так і психологічними (на рівні цілісної поведінки) механізмами. Психічна адаптація – пристосування організму до наявних вимог навколишнього середовища.

Амнезія – порушення пам’яті людини щодо подій, які спричинили травмування, або подій, що йому передували.

Аналізатор – складний фізіологічний нервовий механізм, функції якого полягають у сприйнятті подразнень, що надходять із зовнішнього та внутрішнього середовища організму, здійсненні аналізу й синтезу, нормуванні відчуттів та уявлень.

Артерії – кровоносні судини, які спрямовують кров із серця до інших частин тіла.

Астенія – нервово-психічна та фізична слабкість.

Б

Бандаж – матеріал, який використовують для підтримання (захисту) пов’язки на місці, завдяки чому вона не сповзає і не руйнує тромб, що сформувався. Кінці бандажа називають хвостами. Бандаж для екстреної допомоги передбачає стерильну білу пов’язку з подушечкою й еластичним хвостиком, а також стискувальний пристрій, його застосовують для постійного тиску на рану. Його також називають «пов’язка для екстреної допомоги в разі травмування», «бандаж для екстреної допомоги в разі травмування», «ізраїльський бандаж». В індивідуальному комплекті для надання першої допомоги замість нього міститься індивідуальний перев’язувальний пакет.

Бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги – структурна одиниця станції екстреної (швидкої) медичної допомоги або центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, завданням якої є надання екстреної медичної допомоги людині в невідкладному стані безпосередньо на місці події та під час перевезення такої людини до закладу охорони здоров’я.

В

Вени – це кровоносні судини, які спрямовують кров з усіх частин тіла до серця.

Верхня кінцівка (рука) – охоплює плечовий пояс, плече (між ліктьовим і плечовим суглобами), передпліччя (між ліктьовим і променево-зап’ястковим суглобами) і кисть. Терміном «рука» позначають плече, передпліччя і кисть. Терміни «верхня частина руки» і «нижня частина руки» іноді застосовують для позначення плеча та передпліччя відповідно.

Виклик екстреної медичної допомоги – повідомлення про невідкладний стан людини й місце події та звернення про необхідність надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги «103» чи за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню «112».

Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги – структурний підрозділ багатопрофільної лікарні, у якому в цілодобовому режимі забезпечується надання екстреної медичної допомоги.

Відчуття – психічний процес вияву окремих властивостей або якостей предмета і явищ об’єктивного світу, а також станів організму під час безпосереднього впливу подразників на органи чуття.

Вторинний огляд – це пошук рятувальником усіх не критичних для життя, але важливих для здоров’я постраждалого травм. Його здійснює рятувальник, якщо дозволяють тактичні умови та є час до прибуття швидкої допомоги.

Г Ґ

Гальмування – один з основних нервових процесів, результатом якого є активне сповільнення діяльності нервових центрів чи робочих органів.

Гемостатичний бандаж – засіб, який зупиняє кровотечу за допомогою тиску та хімікату. Належить до складу поліпшеного комплекту для надання першої допомоги.

Гемоторакс – стан, який виникає внаслідок ушкодження судин грудної стінки чи легенів і кровотечі в плевральну порожнину.

Гіперглікемія - клінічний симптом, що характеризується високим рівнем глюкози в сироватці крові порівняно з нормою.

Гіпоглікемія - стан, який виникає при зниженні рівня глюкози в крові нижче 3,2-2 ммоль/л. Є симптомом певних хвороб, зокрема, пухлин підшлункової залози, надмірного призначення інсуліну при цукровому діабеті, тощо. Причинами гіпоглікемії можуть бути: прийом неадекватної для хворого дози інсуліну, пропускання прийому їжі, значне фізичне навантаження, виражені порушення нирок, печінки,надниркових залоз тощо. Гіпоглікемію можна також спостерігати, якщо високий рівень цукру в крові почав швидко знижуватися до нормальних величин.

Д

Деобструкція – забезпечення прохідності дихальних шляхів.

Джгут – це пристрій для стискання кровоносних судин кінцівок з метою зупинки кровотечі, що знаходиться дистально від стрічки джгута.

Джгут для застосування в тактичних умовах (САТ) – це пристрій, розроблений спеціально для використання як джгут. Він належить до складу поліпшеного комплекту військовослужбовця для надання першої медичної допомоги.

Дистальний – віддалений від вихідної точки. Центральною вихідною точкою в тілі людини є серце. Кисть дистальна до ліктя, оскільки вона знаходиться далі від серця, ніж лікоть. Орієнтиром є відстань кровотоку від серця артеріями). Це поняття протилежне до проксимального.

Домедична допомога – невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини в невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває в невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії і заходи.

Е

Евтаназія – навмисне прискорення смерті або умертвіння невиліковно хворого з метою припинення його страждань (в Україні заборонена за будь-яких обставин).

Екстрена медична допомога – медична допомога, яка полягає в здійсненні медичними працівниками відповідно до закону невідкладних організаційних, діагностичних і лікувальних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини в невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.

З

Заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Здоров’я – стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад.

І

Індивідуальна аптечка поліцейського – комплект пристосувань для надання домедичної допомоги, який містить джгут, бандаж для екстреної допомоги та гемостатичний бандаж.

Індивідуальний перев’язувальний пакет (ІПП) – містить подушечку (стерильну) і білу пов’язку з бандажем, уже прикріпленим до пов’язки з подушечкою. Упакований у провощений папір, а потім у герметичний пакет із гуми. ІПП також називають первинною пов’язкою або пов’язкою бійця. Його замінили бандажем для екстреної допомоги, однак подеколи ще застосовують.

К

Комунікабельність – здатність до спілкування з іншими людьми, товариськість, сумісність (здатність до спільної діяльності).

Краш-синдром – довготривале стискання тіла або його частини важким предметом.

Крововтрата – кровотеча, що супроводжується значними за обсягами втратами крові.

Л

Лікуючий лікар – лікар закладу охорони здоров’я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа – підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.

М

Медична допомога – діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностування, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями й патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.

Медичне обслуговування – діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані й одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою.

Медична реабілітація – вид медичної допомоги, яку надають пацієнтам в амбулаторних або стаціонарних умовах, що охоплює систему медичних та інших заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, виявлення й активізування компенсаторних можливостей організму з метою створення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності, на профілактику ускладнень і рецидивів захворювання.

Медична установа – це установа, яка створена з метою надання медичної та/або стоматологічної допомоги.

Мережа закладів охорони здоров’я – сукупність закладів охорони здоров’я, що забезпечують потреби населення в медичному обслуговуванні на відповідній території.

Місце події – територія, приміщення чи будь-яке інше місцеперебування людини в невідкладному стані на момент здійснення виклику екстреної медичної допомоги.

МКХ 10 (міжнародна класифікація хвороб, 10 версія) - МКХ є міжнародною стандартною діагностичною класифікацією для всіх загально-епідеміологічних, багатьох управлінських питань у сфері медицини та клінічного використання. Окрім уможливлення зберігання та отримання діагностичної інформації для клінічних, епідеміологічних та якісних цілей, ці записи також створюють базис для складання національної статистики щодо рівнів захворюваності та смертності країн-членів ВООЗ

Н

Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може бути тимчасово введений в Україні чи в окремих її місцевостях у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче ніж загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян або в разі спроб захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень відповідно до чинного законодавства, необхідних для відвернення загрози, забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади й органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод людини та громадянина й прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Невідкладний стан людини – раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить безпосередню та невідворотну загрозу життю і здоров’ю людини або інших людей довкола й виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Нижня кінцівка (нога) – охоплює тазовий пояс, стегно (між кульшовим і колінним суглобами), гомілку (між колінним і гомілковостопним суглобами) і стопу. Терміном «нога» позначають стегно, гомілку і ступню. Терміни «верхня частина ноги» і «нижня частина ноги» іноді застосовують для позначення стегна і гомілки відповідно.

О

Обтурація – закупорка, закриття просвіту порожнистого органу (стравоходу, кишки, бронха та ін.) внаслідок захворювання або що створюється штучно (як метод лікування); буває повною і частковою.

Оклюзійна (герметична) пов’язка – це засіб для герметизації рани, яке показане при пораненнях грудей (відкритому пневмотораксі). Як правило, при пораненні грудної клітини відбувається заповнення плевральної порожнини повітрям, що стає причиною вирівнювання різниці тисків і ускладнення дихання (легке зменшується в об’ємі і його функціональність порушується). Застосування оклюзійної пов’язки вимагає виконання певної техніки.

Охорона здоров’я – система заходів, які здійснюють органи державної влади й органами місцевого самоврядування, їх посадові особи, заклади охорони здоров’я, медичні та фармацевтичні працівники і громадяни з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності людини за максимальної біологічно можливої індивідуальної тривалості її життя.

П

Пацієнт – фізична особа, яка звернулася за медичною допомогою та якій надають таку допомогу.

Первинна медична допомога – медична допомога, що надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта лікарем загальної практики – сімейним лікарем і передбачає консультування, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної або третинної медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної або третинної медичної допомоги.

Первинний огляд – перевірка рятувальником у постраждалого наявності всіх можливих критичних для життя травм (сильної кровотечі, зупинки дихання, травмування грудної клітки).

Перелом – порушення цілісності кістки, уламки якої можуть залишатися на кістці (перелом без зміщення) або зміщуватися, скривлюючи кінцівку (перелом зі зміщенням).

Перша медична допомога – комплекс діагностичних і лікувальних заходів, які застосовують до постраждалого невідкладно в разі гострого захворювання, травми, отруєння з метою відновлення або підтримання життєво важливих функцій організму та запобігання небезпечним для життя ускладненням.

Пневмоторакс – ушкодження, яке виникає внаслідок проникних поранень грудної клітки та розривів легень (надходження повітря в плевральну порожнину).

Пов’язка – це матеріали, які розміщають безпосередньо на рану. Пов’язка поглинає частину крові, сприяє формуванню тромбів. Тромб перекриває ушкоджену ділянку судини, унаслідок чого кровотеча припиняється. Пов’язка також захищає рану від забруднення й додаткового ушкодження.

Поранений – людина, яка зазнала ушкоджень тіла.

Проксимальний – той, що знаходиться біля вихідної точки (серця). Коліно знаходиться проксимально до стопи, оскільки коліно ближче до серця (за напрямом кровотоку), ніж стопа. Це поняття протилежне до дистального.

Психічне здоров’я – стан повної душевної рівноваги, здатність володіти собою, що виявляється в стійкому настрої та швидкому пристосуванні до складних ситуацій, відновленні душевної рівноваги.

Психічний стан – цілісна характеристика психічної діяльності, яка є стійкою протягом визначеного часового інтервалу, відтворює своєрідність перебігу психічних процесів залежно від відображення явищ дійсності, попереднього стану і психічних властивостей особистості.

Пункт збору – місце, куди доставляють постраждалих, зазвичай для евакуації, звідки їх переносять у санітарний транспортний засіб і перевозять до медичної установи.

Пункт постійного базування бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги – місце розташування бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та спеціалізованого санітарного транспорту, пристосоване та обладнане для її роботи в цілодобовому режимі.

Пункт тимчасового базування бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги – місце тимчасового перебування бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги для забезпечення своєчасного надання екстреної медичної допомоги, у тому числі під час проведення масових заходів та заходів за участю осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона.

Р

Реабілітація – це сукупність медичних, соціальних і психолого-педагогічних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я постраждалих унаслідок хвороб або травм.

Реакція - відповідь організму або окремих його структур на зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища.

Реакція алергічна – прояв підвищеної чутливості до впливів чужорідних речовин;

Реакція анафілактична – алергічна р. на повторне введення чужорідних речовин;

Резерв дихання – різниця між максимальною вентиляцією легенів та хвилинним об'ємом дихання

Рефлекс – реакція організму на подразнення, яка відбувається за участю ЦНС; за допомогою рефлексу організм швидко й цілеспрямовано реагує на зміни внутрішнього і зовнішнього середовища..

Рецептори – високоспеціалізовані утворення, здатні сприймати і трансформувати енергію подразнення у нервовий імпульс.

Речовина – вид матерії, сукупність дискретних (переривчастих) утворень (атоми, молекули, все те, що з них побудовано).

Ритм – рівномірне чергування впорядкованих елементів (звукових, мовних, зо­бражальних, рухових тощо).

Ритм серця – регулярна діяльність серця, яка проявляється циклічними скороченнями і розслабленнями передсердь та шлуночків;

Робота – процес здійснення клітиною, органом або організмом властивих йому функцій; для людини – форма активності, спрямована на доцільну зміну та перетворення навколишнього середовища.

Розчин – однорідна фізико-хімічна система, в якій одна речовина рівномірно розподілена в іншій.

Рухливість нервових процесів – швидкість зміни збудження на гальмування і навпаки у корі великого мозку, яка визначається методом перероблення позитивних умовних рефлексів на негативні або навпаки.

Рятувальник – особа, яка надає допомогу постраждалому та/або транспортує його в безпечне місце.

С

Самодопомога – це допомога, яку постраждалий надає собі сам.

Саморегуляція – процес автоматичного підтримання будь-якого життєво важливого параметра на постійному рівні, що забезпечується наявністю зворотних зв'язків; входить до складу функціональних систем; має циклічний характер.

Свідомість – процес відображення дійсності мозком людини, що зумовлює цілеспрямовану її діяльність

Секрети – речовини, що виробляються і виділяються залозами внутрішньої та зовнішньої секреції або окремими клітинами (ферменти, гормони тощо).

Секреція – процес утворення і виділення залозами або окремими клітинами секретів.

Середовище – сукупність умов, у яких існує організм.

Середовище внутрішнє – кров, лімфа, міжклітинна та інші рідини організму, за допомогою яких відбувається обмін речовин, координуються фізіологічні процеси, підтримується гомеостаз;

Середовище зовнішнє – сукупність зовнішніх умов існування організмів.

Серце – порожнинний фіброзно-м'язовий орган, функціонує як насос, забезпечує рух крові у системі кровообігу.

Сеча – біологічна рідина, яка виробляється нирками та виводиться з організму системою сечових шляхів, служить для виділення кінцевих продуктів обміну речовин (шлаків), надмірної кількості води, солей, а також токсичних речовин.

Сироватка крові – плазма крові без фібриногену або рідинна частина крові без згустку.

Система – сукупність тканин та органів, пов'язаних загальною функцією.

Система екстреної медичної допомоги – сукупність визначених закладів охорони здоров’я та їх структурних одиниць, які забезпечують організацію та надання екстреної медичної допомоги, зокрема під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

Смерть – неминуча кінцева стадія індивідуального існування будь-якої живої системи.

Смерть біологічна – необоротне припинення життєдіяльності організму;

Смерть клінічна – термінальний стан, що настає після припинення серцевої діяльності та дихання і триває до настання необоротних змін у вищих відділах ЦНС (біологічної смерті);

Смерть насильна – смерть, що настає внаслідок впливу на організм механічних, фізичних або хімічних факторів;

Смерть природна (смерть фізіологічна) – смерть внаслідок природної вікової еволюції організму та поступового припинення функціонування його тканин, органів і систем.

Сома – 1) тіло, тулуб; 2) сукупність усіх клітин організму, за винятком репродуктивних клітин. Термін ввів А. Вейсман.

Спеціалізований санітарний транспорт – оснащений спеціальними світловими та звуковими сигнальними пристроями транспортний засіб, призначений для перевезення людини в невідкладному стані та обладнаний для надання екстреної медичної допомоги відповідно до національних стандартів щодо такого виду транспорту.

Стрес – сукупність неспецифічних адаптаційних (нормальних) реакцій організму на вплив різних несприятливих факторів-стресорів (фізичних або психологічних), що порушує його гомеостаз, а також відповідний стан нервової системи організму (або організму загалом). У медицині, фізіології, психології виокремлюють позитивну (еустрес) і негативну (дистрес) форми стресу.

Ступінь насичення крові киснем – відношення кількості кисню, що міститься у крові, до кисневої ємності цієї самої крові, виражене у відсотках; у нормі для артеріальної крові – 96-98 %, для венозної – 60-65 %.

Сурфактант – поверхнево-активна речовина, яка знижує поверхневий натяг.

Т

Тактична медицина – умовна назва комплексу дій і маніпуляцій з надання домедичної допомоги постраждалим в умовах бойових дій (Tactical Combat Casualty Care, TCCC).

Тахікардія – збільшення частоти скорочень серця.

Термінальний стан – етап організму між життям та смертю.

Тіло – 1) фіз. матерія або речовина, обмежена в просторі; 2) організм людини або тварини в цілому з його зовнішніми і внутрішніми проявами.

Тканина – система клітин і неклітинних елементів, спільних за походженням, будовою та функціями.

Травлення – сукупність процесів, які забезпечують механічну і хімічну обробку їжі, внаслідок чого складні хімічні речовини перетворюються на прості, що легко засвоюються організмом.

Травматична ампутація – роз’єднання та відділення частин тіла травматичними чинниками навколишнього середовища.

Травматичний шок – важкий загальний стан організму, спричинений діями надсильного подразника, що супроводжується гострою недостатністю кровообігу та порушеннями життєво важливих функцій; виникає внаслідок важких травм із сильними больовими відчуттями, кровотечею, опіками та сукупністю інших факторів.

Транспортна іммобілізація – прийом, який забезпечує ушкодженій частині тіла положення спокою впродовж періоду транспортування постраждалого до медичного закладу.

У

Удар сонячний – зміни в організмі, обумовлені інтенсивним або тривалим впливом прямого сонячного випромінювання.

Удар тепловий – зміни в організмі, обумовлені тривалим впливом високої температури навколишнього середовища, особливо під час підвищеної вологості повітря.

Ф

Фізіологія – медико-біологічна наука, яка вивчає процеси, що відбуваються в цілісному організмі та його частинах у їх взаємозв'язку між собою та з навколишнім середовищем.

Формені елементи крові – загальна назва клітин крові: еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів.

Функція – діяльність і властивість клітини, органа, системи, організму, що проявляється як фізіологічний процес або сукупність процесів.

Х

Хода – рухова активність, яка відбувається внаслідок складної координованої діяльності скелетних м'язів тулуба та кінцівок.

Ц

Центр – система нейронів ЦНС, що забезпечує здійснення певного рефлексу або регуляцію спеціалізованої функції організму.

Циркуляція – кругообіг, рух по колу (напр., циркуляція крові у судинах).

Ч

Чутливість – здатність організму сприймати подразнення навколишнього середовища або від власних тканин і органів.

Ш

Шок – стан згасання функцій організму, обумовлений впливом на організм сильного патологічного подразника; характеризується порушенням діяльності ЦНС, кровообігу, дихання та обміну речовин.

Шок спінальний – шок, обумовлений травмою спинного мозку.

Я

Ядро – скупчення нервових клітин у ЦНС, які виконують одну або кілька певних функцій.