ТЕМА 6. СИСТЕМА ПРАВА ТА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
9
У 1956 – 1958 рр. було висунуто ідею про необхідність розгляду методу правового регулювання разом із предметом як єдиного критерію поділу права на галузі.
Крім того, зазначалося, що неодмінною передумовою виокремлення галузей права є наявність певної єдності у сфері суспільних відносин, а також «об’єктивно зумовлений
інтерес держави в самостійному регулюванні цього комплексу
відносин».
Класифікація галузей права:
1. За фундаментальністю норм права, сконцентрованих у галузях права, їх можна поділити на:
- базові (фундаментальні) – об’єднують базові (вихідні) норми права, що регулюють первинні суспільні відносини, та володіють вихідними юридичними режимами правового регулювання, які мають особливу значущість для інших галузей права і використовуються ними (наприклад, конституційне (державне), цивільне, адміністративне, кримінальне право);
- профілюючі (спеціальні, конкретизуючі) – об’єднують норми права, що регулюють сфери суспільних відносин і пов’язані з первинними суспільними відносинами та спрямовані на конкретизацію, підсилення дії певних норм базових галузей права. Сфери та режими регулювання профілюючих галузей права «відокремлюються» від сфер і режимів регулювання базових галузей права, але без зв’язку з ними існувати не можуть (наприклад, трудове, сімейне, земельне, кримінально-виконавче право тощо);
- комплексні – об’єднують норми права, що регулюють сфери державного та господарського життя (господарське, аграрне, екологічне, морське право тощо), виникають на основі подальшого розвитку комплексних інститутів права, що утворюються на стику суміжних галузей права і користуються режимами, які належать цим галузям (господарське, аграрне, екологічне, житлове, транспортне право).
2. Види галузей права за субординацією в правовому регулюванні:
- матеріальні – об’єднують норми права, що безпосередньо впорядковують суспільні відносини (наприклад, конституційне, цивільне, адміністративне, кримінальне право);
- процесуальні – об’єднують норми права, що визначають процедуру, порядок здійснення норм матеріального права (наприклад, адміністративно-процесуальне, цивільно-процесуальне, кримінально-процесуальне, господарсько-процесуальне право).
Галузі норм права діалектично взаємопов’язані та характеризуються органічною єдністю. Але при цьому різняться за своїм значенням, нормативним обсягом,
роллю в процесі упорядкування суспільних відносин. У межах галузей права виокремлюють підгалузі права (нормативно-правові підгалузі).
Однак якщо галузі права діють на всі відносини певного роду, то підгалузі – лише на їх конкретну
частину.
Підгалузь права – це система однорідних предметно пов’язаних інститутів певної галузі права, що впорядковують спеціальні види суспільних відносин.
Підгалузі існують у багатьох галузях права, хоча і не в кожній. Здебільшого вона утворюється найширших за обсягом нормативного матеріалу галузей права. Галузі права, для яких нехарактерні значні обсяги нормативного матеріалу, не мають у своєму складі підгалузей права.