ТЕМА 6.  СИСТЕМА ПРАВА ТА   СИСТЕМА   ЗАКОНОДАВСТВА

10

Однак за об’єктивної потреби в регулюванні суспільних відносин та розвитку нормативного матеріалу, підгалузь права може набувати характер самостійно галузі права. Наприклад, сімейне право виокремилось з галузі цивільного права.

Зовнішнім вираженням підгалузі права є наявність у ній такої групи норм права, що охоплюють загальні принципові положення, властиві декільком (але не всім) інститутам цієї галузі. Наприклад, підгалузі цивільного права – зобов’язальне право, спадкове право, авторське право тощо; підгалузі фінансового права – банківське право, податкове право.[18]

Інститут права це система відносно самостійних норм права в межах певної галузі (підгалузі) права, що регулюють окрему якісно однорідну групу взаємозалежних суспільних відносин.

Ознаки інституту галузі права:

  • впорядковує не всю сукупність якісно однорідних суспільних відносин, а окремі видові особливості (сторони, ознаки) одного роду суспільних відносин або здійснює особливі завдання, функції в цьому регулюванні, тобто має видову однорідність соціального змісту;
  • володіє відносною нормативною самостійністю, стійкістю та автономністю функціонування, але на іншому рівні, ніж галузь права;
  • формується об’єктивно, а не створюється штучно; має відособленість від інших інститутів права – його норми не можуть з волі суб’єкта правотворчості переміщуватися в межі іншого інституту права;
  • характеризується специфічністю засобів правового регулювання;
  • втілює у своєму змісті особливу юридичну конструкцію, деякі загальні положення, єдині принципи;
  • має можливість формувати загальні поняття у власних межах, що допомагають забезпечувати відсутність прогалин у регульованих ним (інститутом права) відносинах.

Предмет регулювання галузі співвідноситься з предметом регулювання інституту як рід і вид,[19]   адже галузі права регулюють суспільні відносини певного роду, а інститути – конкретного виду. Головне призначення інституту права полягає в тому, щоб у межах своєї групи однорідних суспільних відносин забезпечити цілісне, відносно завершене їх упорядкування.

Види інститутів права:

  • за галузевою приналежністю: інститути конституційного права – інститут громадянства, інститут виборчого права, інститут президентства тощо;інститути цивільного права – інститут купівлі-продажу, інститут представництва, інститут спадкування, інститут відшкодування шкоди, інститут дарування тощо; інститути кримінального права – інститут необхідної оборони, інститут крайньої необхідності, інститут співучасті, інститут судимості тощо; інститути екологічного права – інститут права власності на природні ресурси та об’єкти, інститут природокористування тощо;
  • за функціональним призначенням у механізмі правового регулювання: регулятивні (правовстановлюючі) – інститут застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї працівниками міліції; охоронні (правоохоронні) – інститут адміністративних правопорушень, що посягають на власність;
  • залежно від елементного складу: прості (галузеві) – поєднують подібні норми права в середині якоїсь певної галузі права (наприклад, інститут застави в цивільному праві); складні (комплексні, міжгалузеві) – складаються з сукупності відносно відособлених норм права різних галузей і спрямовані на регулювання певної групи (виду) взаємозалежних суспільних відносин (наприклад, інститут власності складають норми конституційної, цивільної, кримінальної та інших галузей права);

««« попередня
»»» наступна