ТЕМА 13.  ПРАВОВА СИСТЕМА. ОСНОВНІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ  

1

Сучасний юрист повинен мати досконалу професійну підготовку, одним з вагомих аспектів якої є розуміння сучасних правових процесів як у межах своєї країни, так й на рівні інших країн та в цілому світового співтовариства. Успіх в опануванні знаннями, вміннями та навичками залежить від системного виміру їх сприйняття, чому сприяє вивчення цієї теми, в межах якої формується уявлення про юридичну карту сучасного світу. Засвоєння теоретичних положень цієї теми дає можливість здобути знання щодо поняттєво-структурної характеристики категорії правова система, її функцій, категорії правова сім’я, її співвідношення з правовою системою, основних рис сучасних правових сімей, а також специфіки організаційно-функціональної побудови органів поліції окремих правових систем відповідних правових сімей.

Навчальні питання теми:

13.1. Правова система: поняття, структура, функції.

13.2. Романо-германська правова сім’я.

13.3. Англо-американська правова сім’я.

13.4. Мусульманське право.

13.5. Традиційно-звичаєва правова сім’я.

13.1. Правова система: поняття, структура, функції.

Категорія «правова система» є основою для системного вивчення правової дійсності. Відповідно до багатогранного змісту правової системи варіюються й її визначення.

В юридичній літературі представлені різноманітні точки зору, основні з яких зводяться до того, що правова система:

  • це система всіх юридичних явищ, які існують у певній державі або групі держав; [1]
  • це комплекс взаємопов’язаних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання; [2]
  • це цілісна сукупність взаємозв’язаних і взаємодіючих правових явищ, що формуються суспільством, при необхідності опосередкованих державою, призначених особливими засобами та методами об’єднувати людей в єдиний соціум і регулювати їх відносини з метою самозбереження суспільства та його прогресивного розвитку; [3]
  • це комплекс взаємопов’язаних, взаємоузгоджених і взаємозалежних між собою правових явищ і процесів, які розвиваються системно, циклічно та послідовно, а також правових інститутів, які здійснюють управлінський вплив на суспільні відносини у відповідності з чітко визначеною процедурою. [4]

Інтегруючи різноманітні варіації визначення «правова система», вона може бути представлена як упорядкована сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих правових явищ та юридичних процесів, об’єктивно зумовлена закономірностями та особливостями (в тому числі культурними, історичними, географічними) розвитку певного об’єднання людей (громади, суспільства, держави, етносу), яка має внутрішню цілісність, відносну самостійність і циклічність функціонування.

Основні ознаки правової системи:

  • є підсистемою соціальної системи, тобто зовнішнім середовищем її функціонування є суспільство, в якому правова система співіснує з економічною, політичною, духовною підсистемами тощо;
  • має цілісний характер, який проявляється в єдності елементів, що складають цю систему та зв’язків між ними;
  • метою її функціонування є досягнення правопорядку в суспільстві; засобами досягнення мети є діяльність суб’єктів права, що є способом виразу їх зв’язків через правовідносини;

««« попередня
»»» наступна