ТЕМА 6. СИСТЕМА ПРАВА ТА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
17
- міжгалузеву (комплексну) – припускає об’єднання норм права за принципом регулювання значної сукупності суспільних відносин у сфері державної діяльності, галузі господарства або соціально-культурного будівництва (Повітряний кодекс України, Кодекс торгового мореплавства України та інші). Міжгалузева (комплексна) кодифікація є додатковим напрямом кодифікаційних робіт, що мають істотне значення;
- спеціальну (внутрішньогалузеву) – припускає об’єднання норм права конкретного інституту або підгалузі права певної галузі (Водний кодекс України, Лісовий кодекс України та інші). Як і комплексна кодифікація, спеціальна (внутрішньогалузева) кодифікація є напрямом кодифікаційних робіт, що доповнюють галузеву кодифікацію.
Роль правоохоронних органів у такому різновиді систематизації полягає в тому, що вони виступають у якості консультативних, дорадчих, можуть надавати пропозиції щодо створення кодифікованих актів, чи приймати участь у підготовці їх проектів.
Термін «інкорпорація» походить від латинського «incorporation» – включення до складу. На думку О.Ф. Шебанова, інкорпорація – це така форма систематизації, коли
закони, укази, урядові рішення та інший нормативний матеріал, який є в наявності, поєднують у певному порядку у збірниках без зміни змісту цих
актів.
У свою чергу І.Б. Усенко окреслює інкорпорацію як вищий вид діяльності з упорядкування видання нормативних актів, за якого шляхом їх зовнішньої обробки і систематичного (хронологічного чи предметного) об’єднання в єдиному збірнику (зібранні) досягається всебічне, повне викладення нормативно-правового матеріалу, що стосується визначеного періоду часу чи
визначеної сфери суспільного життя, яка має самостійне
значення.
Водночас Є.В. Погорєлов зазначає, що інкорпорації законодавства полягає в повному або частковому об’єднанні в алфавітному, хронологічному, системно-предметному порядку нормативних актів
визначеного рівня в різного роду збірники
(зібрання).
Інкорпорація є винятково зовнішньою обробкою законодавчого матеріалу, обліком і об’єднанням його без зміни тексту самих актів за заздалегідь визначеними ознаками, зокрема: юридична чинність нормативно-правових актів, хронологічна чи алфавітна послідовність, системно-предметний порядок тощо.
Об’єднання цих текстів у збірники (зібрання) являє собою тільки зовнішню обробку нормативних актів, що не порушує їх нормативного змісту: збереження незмінним нормативного змісту акта
є головною відмінністю інкорпорації від
кодифікації.
Отже, інкорпорація –це спосіб систематизації нормативно-правових актів, що полягає в об’єднанні їх за певним критерієм без зміни змісту норм права.
Інкорпорація може бути:
- офіційною – здійснюється від імені компетентних державних органів (наприклад, «Відомості Верховної Ради України»);
- неофіційною – здійснюється видавництвами, науковими і навчальними закладами, практичними органами, окремими спеціалістами.
Цей вид систематизації широко розповсюджений у діяльності правоохоронних органів, прикладом можуть виступати – Довідник слідчого, Довідник експерта криміналіста, в яких зведено витяги з нормативно-правових актів, що регулюють діяльність окремого підрозділу правоохоронних органів, але при цьому ніяких змін до самих норм права не вноситься.