ТЕМА 11. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
7
Матеріальна відповідальність працівників – це вид негативної юридичної відповідальності працівника за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків.
Разом з тим матеріальна відповідальність може бути повною та обмеженою.
В основі матеріальної відповідальності лежить обов’язок працівника бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді (ч. 2. ст. 131 КЗпП України).
Дисциплінарна відповідальність – це застосування до працівника в порядку та на умовах, передбачених законодавством про працю, дисциплінарних стягнень у вигляді обмежень особистого або організаційного характеру.
Розрізняють загальну та спеціальну дисциплінарну відповідальність. Загальна дисциплінарна відповідальність передбачена КЗпП України і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Спеціальна дисциплінарна відповідальність визначає особливості правового статусу окремих груп працівників і здійснюється: в порядку підлеглості; відповідно до статутів про дисципліну; на підставі окремих нормативно-правових актів. Дисциплінарна відповідальність застосовується у вигляді: дисциплінарних стягнень (ст. 147 КЗпП України) та заходів дисциплінарного або громадського впливу.
Дисциплінарна відповідальність здійснюється накладанням дисциплінарних стягнень власником або уповноваженим органом, з яким працівник перебуває у трудових відносинах.
Міжнародно-правова відповідальність – це обов’язок суб’єкта міжнародного права відшкодувати шкоду, заподіяну ним іншому суб’єктові цього права. Міжнародно-правова відповідальність виникає в разі порушення норм міжнародного права, міжнародно-правових зобов’язань, закріплених у договорах, звичаях, актах міжнародних організацій, які мають обов’язковий характер, рішеннях міжнародних судів та
арбітражів.
Сутність міжнародно-правової відповідальності полягає у виключенні можливості вчиняти суб’єктами міжнародного права нових правопорушень, впливі на інших суб’єктів, спонукання їх до добровільного дотримання міжнародних зобов’язань.
Ознаками міжнародно-правової відповідальності є:
- настає за вчинення міжнародного правопорушення;
- полягає у застосуванні до суб’єктів міжнародного прав, що вчинили правопорушення, санкцій міжнародно-правових норм;
- полягає в обов’язку суб’єкта міжнародного права відшкодувати шкоду, заподіяну ним іншому суб’єктові цього права;
- спрямована на забезпечення міжнародного правопорядку;
- пов’язана з настанням негативних наслідків для правопорушника;
- реалізується в міжнародних правоохоронних правовідносинах, що виникають наприклад, між державою-правопорушницею і потерпілою державою, між державою-правопорушницею і міжнародним співтовариством.
Держава несе міжнародно-правову відповідальність за протиправні дії своїх органів законодавчої, виконавчої і судової влади, а також органів місцевого самоврядування незалежно від того, які функції вони виконують (внутрідержавні чи міжнародні).
Розрізняють міжнародно-правову відповідальність двох видів матеріальну та політичну.
Матеріальна відповідальність полягає в обов’язку відшкодувати матеріальні збитки. Вона здійснюється шляхом відшкодування правопорушником матеріальної шкоди в натурі (реституція), за заподіяну шкоду (компенсації) та повного або часткового відшкодування матеріальної шкоди, товарами, послугами (репарація).