ТЕМА 8. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА
5
- виконання прийнятого рішення.
Встановлення фактичних обставин справи. Наприклад, слідчий прибуває на місце вчинення злочину та організовує роботу слідчо-оперативної групи з метою встановлення таких фактичних обставин:
- чи відома особа, яка вчинила злочин і якщо так, то дані про неї (вік, стать, місце проживання чи можливого перебування, місце роботи чи навчання, коло спілкування, особисті якості, прикмети тощо);
- місце та час вчинення злочину;
- спосіб вчинення злочину;
- можливі мотиви злочину тощо.
Вищезазначені фактичні обставини можуть бути виражені в речових доказах, документах, свідченнях тощо.
Вибір і аналіз норми права. Наприклад, після збору фактичних обставин справи слідчий повинен здійснити юридичну кваліфікацію.
Остання представляє собою оцінку обставин справи шляхом співвіднесення конкретного випадку з нормами
права.
- в якій статті (чи її частині), якого закону міститься норма права, що визначає вчинене діяння як заборонене;
- чи діє ця норма права на конкретній території, в даний момент та чи поширюється її дія на осіб, пов’язаних з цією справою. При цьому слід керуватися останньою редакцією офіційного видання закону з усіма змінами і доповненнями на день застосування норми права та дотримуватись положення ст. 58 Конституції України, за яким «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи»;
- як необхідно розуміти норму права, виражену в конкретній статті (цей процес має назву – тлумачення норм права).
Прийняття рішення по справі та документальне оформлення ухваленого рішення. У межах цієї основної стадії неодхідно вести мову також і про можливість (але не обов’язковість) оскарження (або опротестування) прийнятого рішення, що в свою чергу ініціює розгляд справи вищою інстанцією чи іншим державним органом і може привести до факультативної стадії – винесення зміненого рішення.
Виконання прийнятого рішення. На цій стадії можна виділити дві факультативні: організація контролю за виконанням прийнятого рішення (є характерною для галузей публічного права) та доведення прийнятого рішення до зацікавлених осіб.
Застосування норм права досягає ефекту в разі виконання правозастосовними органами відповідних вимог.
Вимоги до застосування норм права – юридичні правила (умови), за допомогою яких правозастосовний орган (суд, адміністрація державних органів та інші) втілює в життя принципи права.
Вимоги до застосування норм права:
- законність;
- обґрунтованість;
- доцільність;
- справедливість.
Законність означає, що при вирішенні конкретної справи суб’єкт правозастосування повинен діяти точно у відповідності зі змістом норми права, яку він застосовує, в межах своєї компетенції, суворо дотримуватися процедури розгляду справи. При цьому суб’єкт правозастосування повинен діяти за принципом – дозволено робити лише те, що прямо передбачено в законі. Наприклад, слідчий при вирішенні кримінальної справ вивчає обставини в такому вигляді, в якому вони існували фактично, не допускаючи помилкових уявлень і дотримується тим самим вимоги законності.