ТЕМА 6. СИСТЕМА ПРАВА ТА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
6
- бланкетна диспозиція – це різновид відсильної диспозиції, що з метою розкриття змісту прав та обов’язків суб’єкта спрямовує до іншого нормативно-правового акта;
- змішана диспозиція – це диспозиція, котра поєднує в собі способи викладення прав та обов’язків, що характерні для інших видів диспозиції, зокрема описової, відсильної та бланкетної;
4) спосіб описання правила поведінки (прав та обов’язків):
- абстрактна диспозиція – це диспозиція, в якій права та (або) обов’язки суб’єкта викладені в загальному вигляді;
- конкретна диспозиція – це диспозиція, в якій права та (або) обов’язки суб’єкта сформульовані за допомогою спеціальних, індивідуалізованих ознак;
5) ступінь визначеності:
- абсолютно визначена диспозиція – це диспозиція, що з вичерпною конкретністю і повнотою визначає права та обов’язки суб’єкта права;
- не повністю визначена диспозиція – це диспозиція, що вказує лише на загальні ознаки поведінки в межах яких суб’єкти уточнюють свої права та обов’язки самостійно;
- відносно визначена диспозиція – це диспозиція, що вказує на права та обов’язки суб’єктів, але дає можливість для їх уточнення в залежності від конкретних обставин;
6) форма виразу (характер уміщених прав та обов’язків):
- уповноважуюча диспозиція – це диспозиція, що надає суб’єктам право на здійснення передбачених у них (правилах) позитивних дій, визначає той чи інший варіант їх можливої, дозволеної поведінки;
- зобов’язуюча диспозиція – це диспозиція, що покладає на суб’єктів обов’язок здійснення певних позитивних дій, вказує їм можливість того чи іншого варіанту зобов’язуючої поведінки;
- забороняюча диспозиція – це диспозиція, що містить заборону здійснення відповідної протиправної дії або бездіяльності.
Санкція (лат. sanctio – непорушна ухвала, постанова) – це структурний елемент норми права, що встановлює невигідні (негативні) наслідки на випадок порушення прав і обов’язків, визначених у диспозиції.
Санкції норм права класифікують за такими критеріями як:
1) галузева ознака (сфера застосування): конституційна, цивільна, адміністративна, дисциплінарна, кримінальна санкції;
2) ступінь визначеності:
- абсолютно визначена санкція – це санкція, що точно визначає вид і міру впливу, яка повинна бути застосована до особи у випадку порушення нею прав та обов’язків;
- відносно визначена санкція – це санкція, в якій межі негативної юридичної відповідальності описані від мінімальної до максимальної;
- альтернативна санкція – це санкція, що передбачає кілька несприятливих наслідків, кожен з яких може бути заснований самостійно;
3) характер негативних наслідків:
- правовідновлююча (компенсаційна) санкція – це вказівка на міру державного примусу, що застосовується для: а) примусового виконання невиконаного обов’язку та поновлення порушеного права; б) ліквідації «уявних правовідносин», тобто тих, котрі виникли в результаті незаконних дій; в) скасування нормативно-правових актів, які суперечать закону;