ТЕМА 6. СИСТЕМА ПРАВА ТА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА

Удосконалення законодавства України є однією з нагальних потреб сьогодення.[29]  Серед форм удосконалення законодавства виокремлюють обговорення проектів нормативно-правових актів, узгодження проектів нормативно-правових актів, експертизу проектів нормативно-правових актів, підписання законів Президентом України, державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів відповідними органами юстиції, новелізацію та ревізію чинних нормативно-правових актів, скасування незаконних чинних нормативно-правових актів, офіційне нормативне тлумачення чинних нормативно-правових актів, припинення чинності неконституційних і незаконних нормативно-правових актів судовими рішеннями та систематизацію нормативно-правових актів.[30]

Систематизація має на меті стабілізацію правопорядку, перетворення нормативно-правового регулювання на інструмент для забезпечення нормального життя суспільства та найбільш ефективного управління державними справами в інтересах особи.[31]

Основними функціями систематизації є:

1) уможливлює оглянути весь масив чинного законодавства;

2) виявлення й усунення неузгодженостей, суперечностей, прогалин правового регулювання;

3) підвищення ефективності законодавства;

4) зробити законодавство інформаційно доступнішим, зручнішим для використання;

5) сприяння вивченню і дослідженню законодавства;

6) покращення правового виховання громадян, формування їх правосвідомості.

Систематизація законодавства сприяє ефективному здійсненню правотворчої діяльності, зокрема виявленню причин суперечностей, невідповідностей у нормативному регулюванні та їх усуненню, а також застосуванню й реалізації нормативно-правових актів і умов, спрямованих на поліпшення інформаційного впливу права на правосвідомість його суб’єктів.[32]

У різні історичні періоди поняття «систематизація» мало неоднаковий зміст. Нині значних розбіжностей у розумінні поняття «систематизація» в юридичній науці немає.

Найбільш поширеними в наукових колах є такі основні підходи щодо розуміння поняття «систематизація законодавства»:

1. Діяльність, спрямована на впорядкування, приведення до системи чинного законодавства цілком або його частини.

2. Особливий вид удосконалення нормативно-правових актів.

3. Діяльність з упорядкування й удосконалення нормативного матеріалу шляхом його обробки і розміщення за класифікаційними критеріями, що обираються відповідно до тих завдань, які розв’язуються завдяки цій діяльності.

4. Діяльність органів держави та інших суб’єктів з упорядкування й удосконалення законодавства, приведення його до певної системи шляхом упорядкування збірників або створення єдиних нормативних актів.

5. Діяльність зі зведення нормативно-правових актів (або їх елементів) у цілісний комплекс.

6. Цілеспрямована діяльність компетентних суб’єктів з упорядкування нормативно-правових актів для зручності користування ними на практиці, усунення можливих суперечностей, неточностей, прогалин і в такий спосіб удосконалення системи законодавства в цілому.

7. Діяльність з упорядкування та вдосконалення нормативного матеріалу шляхом його зовнішньої і внутрішньої обробки з метою підтримання системності законодавства та забезпечення суб’єктів права необхідною нормативно-правовою інформацією.

««« попередня

»»» наступна