ТЕМА 10. ПРАВОВА ПОВЕДІНКА
15
3. За суб’єктивною стороною:
- умисне:
- здійснюється з метою нанести шкоду іншій особі;
- здійснене з метою реалізувати своє право всупереч інтересам суспільства і держави;
- необережне (нанесена шкода не охоплюється умислом суб’єкта).
4. Деякі вчені пропонують розрізняти зловживання правом за правовою кваліфікацією на:
- правомірне (легальне) зловживання правом – не тягне за собою юридичну відповідальність, воно може бути:
- аморальним (наприклад, шлюб за розрахунком (фіктивний));
- недоцільним (наприклад, застосування слідчим до всіх без винятку осіб, які вчинили вперше нетяжкі злочини, запобіжного заходу у вигляді взяття під варту);
- протиправне зловживання правом – це вид правопорушення, яке характеризується такими ознаками, які відрізняють його від інших видів правопорушень:
- при зловживанні правом його суб’єкт реалізує надані йому права, свободи, службові повноваження, тоді як інші правопорушення є забороненими протиправними діяннями;
- при зловживанні правом право використовується як засіб («інструмент») здійснення протиправного діяння, тоді як за інших правопорушень використовуються інші засоби;
- на початковій стадії зловживання правом знаходиться в межах закону, тоді як інші правопорушення на будь-якій стадії знаходяться поза рамками закону.
5. За галузевою ознакою:
- у сфері конституційного права («чорний піар», що використовується в ході передвиборної агітації);
- у сфері цивільного права (зловживання домінуючим становищем на ринку; підкуп службовців конкурентом; несумлінна реклама з метою створення умов для збуту товарів) або несвоєчасна виплата заробітної плати громадянам з боку держави як носія владних повноважень спричиняє зловживання правом громадянами в їх трудових, розрахунково-кредитних, податкових відносинах з державою;
- у сфері сімейного права (фіктивні шлюби; зловживання батьківськими правами – заподіяння фізичної, психічної, моральної шкоди дитині).
6. За субординацією у правовому регулюванні:
- зловживання матеріальними правами;
- зловживання процесуальними правами (можливе на будь-якій стадії судового провадження).
Об’єктивно протиправне діяння – це протиправне соціально шкідливе діяння (дія або бездіяльність) особи, що не становить складу правопорушення, але здобуває негативне реагування держави у вигляді примусових заходів. Це, як правило, діяння неделіктоздатних осіб, а також невинні діяння деліктоздатних осіб (випадкові дії, що мають зовнішні ознаки правопорушення, але позбавлені елемента вини – «казус»). Наприклад, заподіяння шкоди малолітньою особою не можна розглядати як правопорушення (ст. 31 ЦК України), але юридичне значення така дія має і тягне застосування заходів цивільної юридичної відповідальності щодо батьків або опікунів (ст. ст. 41, 1178 ЦК України). Так само, стан крайньої необхідності або необхідної оборони (ст. ст. 36, 39 КК України).