Національна академія внутрішніх справ

Ярослав Юрійович Кондратьєв (15. 07. 1948, м. Стрий Львівської області – 26. 04.2005, Київ), генерал-полковник міліції, ректор Національної академії внутрішніх справ України з 1994 по 2005 рік, заслужений юрист України, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, професор, український державний діяч, правознавець, народний депутат України 1-го скликання.

Сторінки його біографії красномовніші за будь-які слова. В органах внутрішніх справ з 1971 року — курсант Львівської спеціальної середньої школи міліції, інспектор, старший інспектор, начальник відділення, начальник відділу управління карного розшуку УВС Львівського облвиконкому. У 1980 році закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені І. Франка. У 1980-1983 роках — начальник відділу управління карного розшуку, а з 1983 року — заступник начальника управління карного розшуку УВС міста Києва. З 1985 року — заступник начальника управління карного розшуку МВС України, з 1987 року — начальник управління карного розшуку МВС України.

У 1986 та 1989 рік брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У 1990-1994 роках — народний депутат України, голова постійної комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби зі злочинністю, член Президії Верховної Ради України. З 1993 року начальник (за сумісництвом) Національного центрального бюро Інтерполу.

З 1994 року і до останнього дня свого життя Я.Ю. Кондратьєв — ректор Української академії внутрішніх справ України (з 1997 року — Національна академія внутрішніх справ України), член Координаційного комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України та водночас керівник Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю цього комітету, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, член правління Кримінологічної асоціації України, президент Української секції Міжнародної поліцейської асоціації.

Ярослав Кондратьєв автор понад 100 наукових робіт, трьох індивідуальних монографій, співавтор чотирьох монографій, п'яти підручників, автор і співавтор багатьох навчальних і науково-методичних посібників, брошур, статей, які знайшли своє втілення у навчальному процесі юридичних навчальних закладів та правоохоронній практиці.

Під його керівництвом сформувався новий науковий напрям з розробки проблем юридичної психології, психології особистості і психології діяльності правоохоронних органів, оперативно-розшукової та слідчої психології.

Я.Ю. Кондратьєв удостоєний звання лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки. Він став також лауреатом Премії імені Ярослава Мудрого за видатні досягнення в науково-дослідницькій діяльності з проблем правознавства (2002).

Згадується 1 квітня 1994 року, коли Ярослав Юрійович вперше переступив поріг Української академії внутрішніх справ. Після того, як його членам ректорату представив генерал В.М. Недригайло, Ярослав Юрійович звернувся до присутніх надати пропозиції щодо удосконалення навчально-виховного процесу. Особливу увагу Ярослав Юрійович звернув на необхідність збереження традицій колективу. І якщо попередньо йому представили декілька десятків традицій, то через короткий час їх вже було в декілька разів більше.

24 листопада 1995 року за підтримки майбутніх генералів Шакуна Василя Івановича, Олександра Федоровича Гіди та ветеранського активу, серед якого, перш за все, були відомі вчені та авторитетні співробітники академії, академіки Михайленко Петро Петрович та Бабкін Володимир Дмитрович, Гордецький Олександр Степанович, Назарови Володимир Сергійович та Павло Миколайович, Кравченко Леонід Володимирович, Стародуб Олексій Юхимович, Кухаренко Володимир Дмитрович, Тищенко Петро Ісакович, Сущенко Віктор Дмитрович, була створена ветеранська організація академії. Бережливо ставився Ярослав Юрійович до досвіду, набутого його попередниками: генералами Дегтярьовим Іваном Леонтійовичем, Снєжинським Велеоніном Мар’яновичем, Захаровим Віталієм Федоровичем, і особливо Розенком Віталієм Івановичем, якого він змінив на посту ректора навчального закладу.

Все життя Ярослава Юрійовича Кондратьєва – це яскравий приклад самовідданого служіння справі боротьби зі злочинністю, творення української правової держави, вірності українському народові.

Він був талановитим оперативником і розкривав справи, які за складністю могли б увійти в міжнародні фахові підручники. Його природжене гостре почуття справедливості постійно проявлялося у ставленні до оцінки подій, процесів, вчинків громадян. При цьому всі, хто його знав, відмічали його надзвичайну людяність, особисту скромність, уміння бачити перспективу, згуртовувати і надихати різних людей на досягнення поставленої мети. Він із власного досвіду знав, що саме треба для підготовки висококваліфікованих спеціалістів на ниві правопорядку, забезпечення законності і культури в роботі органів внутрішніх справ. У перші роки здобуття Україною незалежності Ярослав Юрійович зайнявся політичною діяльністю для створення юридично-правових основ боротьби зі злочинністю на рівні європейських і світових стандартів з прав людини. Я.Ю. Кондратьєв став співавтором законів "Про міліцію" та "Про оперативно-розшукову діяльність" та інших надзвичайно важливих документів, які чітко регламентували права і обов'язки захисників правопорядку. В академії разом з однодумцями Я.Ю. Кондратьєв організував найсучаснішу базу для практичної підготовки правоборців. Особливою його гордістю стало створення при академії юридичного ліцею, у якому б могли навчатися діти співробітників правоохоронних органів, які загинули при виконанні службового обов’язку. «Освіта – це фундамент для людини, для сім'ї, для держави. Ліцей – це втілення моєї мрії, ліцеїсти – це мої діти. Обов'язок кожного з нас, хто виховує дітей, вкладати в них душу, знання, повагу до людей, любов до Батьківщини», - говорив Ярослав Юрійович. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 417-р юридичному ліцею присвоєно ім’я Ярослава Кондратьєва і ліцеїсти з честю несуть це звання, продовжуючи славні традиції.

За ініціативою Кондратьєва на Солом’янській площі встановлено пам’ятник вартовим правопорядку, які загинули на бойовому посту.

У цьому році Ярославу Юрійовичу виповнилося б 70 років. За іронією долі 26 квітня 2005 року в чергову річницю Чорнобильської катастрофи стало для нього останнім днем…

Похований Я.Ю. Кондратьєв на Байковому кладовищі.

В день його народження сюди прийшли рідні, друзі, представники керівництва академії і Ради ветеранів.

Людина честі і совісті. Таким залишився в нашій пам’яті генерал Кондратьєв Ярослав Юрійович, який 11 років очолював навчальний заклад. Пам’ять про мужню людину, талановитого організатора боротьби зі злочинністю, державного діяча та педагога збережеться назавжди в наших серцях.

Тетяна Ткаченко, Юрій Кобринський