Національна академія внутрішніх справ

Рада ветеранів Національної академії внутрішніх справ разом з відділом соціально-гуманітарної роботи активно включилась в процес виконання Плану роботи щодо підготовки та проведення 100-річчя з дня заснування нашого навчального закладу.

Одним із пунктів цього Плану є гідне вшанування ветеранів, тих хто на певному етапі діяльності вніс свій посильний внесок у становлення та розвиток Національної академії внутрішніх справ.

З початку створення та становлення у нашому навчальному закладі працювали сотні цікавих особистостей, легендарних співробітників та видатних вчених. Багатьох з них уже немає серед нас: Бровкін О.М., Дехтяров І.Л., Бабкін В.Д., Михайленко П.П., Тищенко П.І., Копєйчиков В.В., Захаров В.Ф., Кондратьєв Я.Ю., Закалюк А.П., Дубінський А.Я., Чугунов В.Г. та інші. Кожен з них - це окрема історія розвитку навчального закладу.

Їх життєвий шлях є прикладом для молодих співробітників правоохоронних органів. Кожен з них гордість академії.

За пропозицією голів ветеранських осередків кафедри теорії держави та права Чурпіти В.В. та навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання Сівальова О.К. було підготовлено та 19 липня 2018 року відкрито пам’ятний стенд присвячений діяльності колишнього заступника начальника Київської вищої школи МВС СРСР полковника внутрішньої служби Петра Ісаковича Тищенка.

В наш навчальний заклад Петро Ісакович прибув на службу в березні 1974 року. Працював на посадах старшого інструктора групи політико-виховної роботи, заступником начальника курсу з виховної роботи, начальником кафедри військово-службової та фізичної підготовки, заступником начальника школи по стройовій частині.

За період роботи на посаді заступника начальника КВШ Петро Ісакович організовував та очолював службу особового складу школи, насамперед, у внутрішньому наряді та під час охорони правопорядку в м. Києві на різних політичних та спортивних заходах, яких під кінець 80-х та початку 90-х років, в період розвалу СРСР та становлення незалежності України проводилось надзвичайно багато. Окрім того, кожної осені щосуботи та неділі Петро Ісакович був відповідальним за виїзд особового складу на заготовку овочів для мешканців Солом’янського району м. Києва. Особливі сторінки в службі Петра Ісаковича – охорона громадського порядку під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; під час несення служби в зоні карабахського конфлікту та ліквідації наслідків землетрусу в м. Спітак (Вірменія), а також під час проведення Ігр Доброї волі в м. Москва.

Для прийняття правильного рішення під час виконання цих державних завдань від Петра Ісаковича вимагались сміливість, рішучість і оперативність. Він вміло поєднував службову вимогливість і бережливе відношення до кожного співробітника.

Виконуючи ці завдання, Петро Ісакович, в першу чергу, думав про особовий склад. Він постійно був «на передовій», його девіз був: «Роби як я». Серед слухачів та постійного складу у нього було прізвисько «Вождь».

Ветерани академії, які брали участь у відкритті пам’ятного стенду:

Бузулан М.І., Ведерніков Ю.А., Гриценко В.В., Джужа О.М., Зайченко В.М., Карпунчев П.В., Кобринський Ю.Г., Коваль П.І., Сівальов О.К., Чурпіта В.В., поділились теплими спогадами про дні служби під керівництвом Петра Ісаковича.

Син Петра Ісаковича – Андрій, який теж прослужив в правоохоронних органах більше 20 років, щиро дякував присутнім та керівництву академії за вшанування пам’яті його батька.

Володимир Заяць,
заступник голови
Ради ветеранів НАВС