Національна академія внутрішніх справ

Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. У народі вважають, що за цей час повинна прокинутися вся природа після зимової сплячки. В прадавньому розумінні Колодій — це маленький Сонце-Божич, який уже підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм.

Колодій, Колодка, Колодки, Масляниця, Масляна, Масниці, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, «Ніжкові заговини» тощо - різні назви давнього свята, котре припадає щороку на різні дати, в залежності від того, на який день випадає Пасха.

Починали святкувати Колодія на початку тижня. Наші предки вважали Колодку символом продовження роду. Ритуали мали свою послідовність: народження, освячення, дієвість, смерть, захоронення та оплакування. Проте веселощі, кмітливі забави та жарти супроводжували умовні обрядові дійства упродовж усього тижня.

Ще його називали «Бабським тижнем» або попросту «Бабським», а Колодій, відповідно, - «Бабським святом». Упродовж цього часу чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування. Раніше в цей період проводилися грандіозні народні гуляння, які супроводжувалися танцями, піснями, хороводами, спалюванням солом’яного опудала – символа зими, частуванням різноманітними смаколиками. Традиції Масниці настільки цінувалися, що залишилися до цих пір.

Так, 17 лютого жителі та гості м. Ірпінь, що на Київщині, сповна насолоджувалися етнографічно-мистецьким святом під назвою «Колодія величайте - весну зустрічайте!», котре розгорнулося на Центральній площі міста. Усі: і дорослі, і діти мали змогу обрати собі забаву за смаком.

Серед творчих представників фольклорних виконавців у народному дійстві, зокрема, участь взяли й курсанти Національної академії внутрішніх справ – Максим Нечипоренко (3 курс), Юлія Ярошенко (3 курс) та Карина Пилипченко (2 курс). Гості свята підтанцьовувати та підспівувати під мотиви українських пісень, насолоджуючись їх талановитим виконанням.

Упродовж усього дійства незмінними супутниками свята були не лише гарний настрій та щирі посмішки, а й тепле сонечко, котре з’явилося, щоб нагадати, що невдовзі владу одержить очікувана весна.

Відділ соціально-гуманітарної роботи