Наукометрія

  • Загальна інформація
    • Для оцінювання результативності наукової діяльності важливе місце відводиться наукометрії – напряму досліджень, що вивчає еволюцію науки через численні вимірювання наукової інформації, такі як кількість наукових статей, опублікованих в даний період часу, цитованість тощо, а також займається статистичними дослідженнями структури та динаміки масивів і потоків наукової інформації. Міжнародна практика наукометричних досліджень сьогодні базується на використанні наукометричних баз даних.

      Наукометрична база даних – це бібліографічна і реферативна база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.

      Основне завдання наукометрії полягає у дослідженні публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.

      Основні наукометричні показники

      Кількісні оцінки засновані на опублікованих даних і патентній інформації: це число публікацій, аналіз частоти їх цитованості (індекс цитування), індекс Гірша, імпакт-фактор наукового журналу, в якому роботи опубліковані, кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів, стипендій, вітчизняних та іноземних премій, участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів.

      З перерахованих вище показників останнім часом найбільший інтерес представляють індекс цитування, індекс Гірша (h-індекс) та імпакт-фактор.

      Індекс цитування – прийнятий у науковому світі показник значущості наукової роботи вченого або наукового колективу у реферованих наукових періодичних виданнях. Величина індексу цитування визначається кількістю посилань на публікацію або прізвище автора в інших джерелах. Однак для точного визначення значущості наукових праць важливо не тільки кількість посилань на них, але і якість цих посилань.

      В даний час індекс цитування визнаний як один із найефективніших показників світових систем наукової інформації. Наявність у науково-освітніх організаціях вчених, які мають високий індекс цитування, говорить про високу ефективність та результативності діяльності вишу в цілому.

      Індекс Гірша (h-index) – це наукометричний показник, який є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету або країни в цілому, заснований на врахуванні кількості публікацій та кількості цитувань цих публікацій, і розраховується за спеціальною формулою (показник, запропонований в 2005 р. американськими фізиком Хорхе Хиршем з університету Сан-Дієго, Каліфорнія).

      Наразі в Україні актуальними є h-index за трьома базами:

      • Web of Science

      • Scopus

      • Google Scholar

      УВАГА! Доступ до науковометричних баз даних Web of Science та Scopus можливий з будь-якого комп’ютера в локальній мережі академії!

      Імпакт-фактор – чисельний показник важливості наукового журналу. Щорічно розраховується Інститутом наукової інформації, який у 1992 році був придбаний корпорацією Thomson і публікується у журналі «Journal Citation Report». Показник розраховується як кількість посилань у конкретному році на опубліковані в журналі статті за попередні 2–3 роки. Вважається, що чим вище значення імпакт-фактору, тим вищі наукова цінність та авторитетність журналу і якість статей, опублікованих в них.

      Index Copernicus (Польща) – міжнародна наукометрична база даних (Index Copernicus Journals Master List). Даний сайт включає індексування, ранжування та реферування журналів, а також є платформою для наукової співпраці та виконання спільних наукових проектів. База даних має кілька інструментів для оцінки продуктивності, що дозволяють відслідковувати вплив наукових робіт і публікацій окремих учених або наукових установ.

      В Україні з’явився новий сервіс для науковців – Open Ukrainian Citation Index (OUCI) – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Нині ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу.

      OUCI має на меті спростити пошук наукових публікацій, привернути увагу редакцій до проблеми повноти та якості метаданих українських наукових видань, покращити представлення їх у спеціалізованих пошукових системах, що може розширити читацьку аудиторію, дасть змогу бібліометристам вільно вивчати зв’язки між авторами й документами з різних наукових дисциплін, зокрема, у галузі суспільних і гуманітарних наук.

      Детальніше про сервіс читайте у розділі новин офіційного веб-порталу МОН України.

      Найбільш авторитетні і повні міжнародні бази даних, спрямовані на вивчення наукової активності країн (вчених, організацій) за бібліометричними показниками: Web of Science Core Collection (WoS) Філадельфійського інституту наукової інформації корпорації Thomson Reuters (після 2016 року функціонує як Clarivate Analytics) та Scopus, видавничої корпорації Elsevier. Їх данні враховуються в різних міжнародних і національних рейтингових системах.

      Навіщо треба публікуватися у виданнях, що індексуються Web of Science та Scopus?

      Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку та критеріїв надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу» від 22 листопада 2017 р. № 912, надання закладу вищої освіти статусу національного здійснюється відповідно до цього Порядку та критеріїв. Одними з вагомих критеріїв є: значення показників індексів Гірша науково-педагогічних та наукових працівників у наукометричних базах Scopus, Web of Science (наукометрічні показники: ID Scopus та h-index Scopus, ID Web of Science та h-index Web of Science*) та кількість науково-педагогічних та наукових працівників, які мають не менше п’яти наукових публікацій у періодичних виданнях, які індексуються в наукометричних базах Scopus або Web of Science.

      *УВАГА! Не плутайте, будь-ласка, індекс Гірша (h-index) в базі Google Scholar з h-index Scopus та h-index Web of Science. Це три різні бази, з різними наповненнями наукових публікацій, показниками цитувань і отже різними показниками індексу Гірша (h-index).

      Відповідно до п. 30 Постанови КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» від 30 грудня 2015 р. № 1187 результати професійної діяльності особи визначаються на основі наявності за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science Core Collection;

      Варто зазначити, що Міністерством освіти і науки України у вимогах до опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук (доктора філософії) (наказ МОН України «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» від 23 вересня 2019 р. № 1220) установлено обов’язкові публікації у наукових виданнях, включених до категорії «А» Переліку наукових фахових видань України, або у закордонних виданнях, проіндексованих у базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus.

      Відповідно до п. 6.7 наказу МОН України «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» від 15 січня 2018 р. № 32 члени редакційних колегій наукових журналів мають мати певну кількість публікацій в наукових журналах включених до Web of Science Core Collection та/або Scopus.

      Також, відповідно до постанови КМУ «Про проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії» від 6 березня 2019 р. № 167 вчений, який пропонується до складу ради (голова ради, рецензент, опонент), повинен мати наукові публікації в журналах проіндексованих у базах даних Scopus та/або Web of Science Core Collection.

      Унікальні ідентифікатори авторів-науковців Scopus Author ID, Web of Science Researcher ID, ORCID ID: створення та управління

  • Web of Science Core Collection
    • Web of Science Core Collection (WoS) функціонує як Clarivate Analytics – найавторитетніша в світі аналітична і цитатна база даних журнальних статей, що об’єднує 3 бази: Science/Social, Sciences/Arts & Humanities, Citation Index. Ці ресурси не містять повних текстів статей, однак включають посилання на повні тексти в першоджерелах та списки всіх бібліографічних посилань, що зустрічаються в кожній публікації, що дозволяє в короткі терміни отримати найповнішу бібліографію по темі.

      Web of Science надає доступ до більш ніж 12 тис. журналів та до більш ніж 150 тис. матеріалів конференцій в галузі природничих, суспільних, гуманітарних наук та мистецтва. При цьому глибина архіву сягає 1900 року.

      Web of Science дозволяє організовувати пошук за ключовими словами, по окремому автору і по організації (університету), підключаючи при цьому потужний апарат аналізу знайдених результатів. Результат пошуку як по автору, так і по організації дозволяє оцінити загальну кількість публікацій, кількість цитувань, h-індекс та інші показники.

      Центральною частиною платформи є наукометрична, реферативна, міжнародна база даних Web of Science Core Collection (до 2014 року мала назву Web of Science), яка включає в себе понад 18000 провідних журналів, розміщені у трьох ключових індексах наукової літератури:

      • SCIE (Science Citation Index Expanded) індексується 8300 журналів, архів з 1900 року;

      • SSCI (Social Science Citation Index ) – 2900, архів з 1900;

      • AHCI(Art and Humanities Citation Index) – 1600 видань, архів з 1975.

      Навчальне відео Доступ до Web of Science. Створення та налаштування кабінету користувача

      Навчальне відео Як опублікуватися у виданні, що індексується Web of Science

      Навчальне відео Автори та цитування

      Навчальне відео Як перевірити індексацію видання у Web of Science

      Перелік українських видань представлених в Web of Science.

      Перелік всіх видань включених до бази Web of Science.

  • Scopus
    • База даних Scopus – це реферативна база даних і наукометрична платформа, що була створена в 2004 р. видавничою корпорацією Elsevier (заснованою в 1880 р., м. Амстердам, Нідерланди). Scopus містить понад 54 млн. реферативних записів. В базі даних вже проіндексовано біля 22 тис. назв наукових журналів 5 тис. видавництв, 400 книжкових серій та 6,4 млн. праць конференцій. Видання індексуються з різним хронологічним охопленням, найповажніші наукові часописи представлені архівами, починаючи з першого випуску першого тому.

      Наукометричний апарат Scopus забезпечує облік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють, та статистику їх цитованості. Включає:

      Профілі авторів – для авторів, які опублікували більше однієї статті, у Scopus створюються індивідуальні облікові записи – профілі авторів з унікальними ідентифікаторами авторів (Author ID). Дозволяє безкоштовно робити пошук за автором: побачити варіанти написання прізвища в системі, місце роботи автора, кількість документів у системі, кількість посилань, кількість цитувань, індекс Гірша по Scopus, кількість співавторів, кількість запитів і предметну область, в якій працює автор, дізнатися назву останньої опублікованій в Scopus роботи.

      Профілі установ – для установ, співробітники яких опублікували більше однієї статті, у Scopus створюються профілі з унікальними ідентифікаторами установ (Scopus Affiliation Identifier), які надають інформацію: адреса установи, кількість авторів-співробітників установи, кількість публікацій співробітників, перелік основних назв видань, у яких публікуються співробітники установи та діаграма тематичного розподілу публікацій співробітників установи.

      Профілі журналів – інструмент Journal Analyzer дозволяє проводити розширений аналіз наукового рівня видань (в тому числі, порівняльний аналіз кількох видань) за чотирма основними показниками:

      • загальна кількість статей, опублікованих у виданні протягом року;

      • загальна кількість посилань на видання у інших виданнях протягом року;

      • тренд року (відношення кількості посилань на видання до кількості статей, опублікованих у виданні);

      • відсоток статей, які не були процитовані.

      Повна інструкція для користувачів Scopus «Пан бібліотекар ».

      Об’єднати свої публікації в Scopus під єдиним профілем можна за допомогою інструменту Scopus Author Feedback Wizard.

      Для цього необхідно:

      • ввести варіанти написання ПІБ – Add name variant (додати новий варіант);

      • вибрати профілі – Show recent documents (переглянути назви статей);

      • обрати бажане написання профілю, перевірити;

      • вказати e-mail, відправити;

      • чекати на повідомлення про редагування профілю.

      Детальна інструкція, як об’єднати публікації.

      Перелік українських видань представлених в Scopus.

      Навчальне відео Як внести зміни до профілю автора у Scopus

      Навчальне відео Як об'єднати профілі автора в Scopus

      Навчальне відео Як зв'язати Scopus ID з ORCID ID

      Навчальне відео Як знайти журнал необхідного квартиля в Scopus

      Навчальне відео Як знайти журнал в базі даних Scopus

      Навчальне відео Як знайти журнал Scopus з Вашої тематики (на прикладі юридичних наук)

  • Створення унікальних профілів дослідника в ORCID, Google Scholar та інших
CEPOL

Контакти

Поштова адреса:

Пошта НАВС

03035 м.Київ-ДСП, пл.Солом'янська, 1

Електронна пошта:

Email НАВС

(для офіційних документів)
[email protected]

Телефони для довідок:

Телефон НАВС

Чергова частина
телефон/факс
+ 38 (044) 246-94-91

Освыітній портал МВС України EUK EUK
X
X