Національна академія внутрішніх справ

Якби суть театру полягала лише в захоплюючому видовищі, можливо, і не варто було б вкладати в нього стільки сил. Але театр – це мистецтво відображати буття.

В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Серед тематичного і жанрового розмаїття репертуару Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, який 20 вересня відвідали курсанти першого курсу разом з начальником Прикарпатського факультету Сергієм Брателем, однією з найкращих постановок українських комедій є п’єса І. К. Карпенка-Карого «Мартин Боруля», в якій висвітлюються проблеми актуальні для різних епох. Вистава порушує одну з вічних людських матерій – підміну моральних і духовних цінностей соціальним статусом.

Людині притаманно чогось бажати, чогось домагатись, щось доводити. Та ж чи насправді це потрібно? Куди дійдемо, як бажання здійсниться? Можливо, краще зупинитися?.. Заможний селянин Мартин Боруля, посварившись із поміщиком Красовським, затіває судовий процес, щоб довести, що він такий же дворянин, як і сам Красовський. Мрія стати вище, вагоміше цілковито поглинає героя, котрий з рештою за тією химерою втрачає здатність реального сприйняття світу… Амбіції головного героя – бути “сопречисленним у дворяни”, приводять його до повного фізичного і духовного спустошення! Але життя дарує другий шанс для усвідомлення, що головне не чин, а порядність, чесність та відвертість…

Безліч актуальних життєвих ситуацій, колоритний гумор та соковита гра акторів залишили юних правоохоронців задоволеними своїм вибором вистави. Відвідування таких класичних театральних постановок містить в собі досить великий виховний потенціал, адже примушує глядача уважніше звернутись до розуміння себе, зрозуміти та упорядкувати власні прагнення та бажання.

Прикарпатський факультет