Навчальні матеріали

ТЕМА 3. Конституційний Суд України

  •    1. Статус і повноваження Конституційного Суду України
  •    2. Правовий статус судді Конституційного Суду України
  •    3. Організація діяльності Конституційного Суду України
  •    4. Конституційне провадження
  •    Рекомендована література

  • 1. Статус і повноваження Конституційного Суду України

    Конституційний Суд України (далі – Конституційний Суд або Суд) є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.

    Конституційний Суд здійснює свою діяльність на засадах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, відкритості, повного і всебічного розгляду справ, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень і висновків.

    Нормативна основа діяльності Суду

    Суд діє відповідно до повноважень, визначених Конституцією України.

    Порядок організації і діяльності Суду, порядок конституційного провадження, процедуру розгляду справ та виконання рішень і висновків установлює Закон України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року[1].

    Організацію внутрішньої роботи Суду та відповідні правила процедури розгляду ним справ установлює згідно з цим Законом Регламент Конституційного Суду України (далі – Регламент)[2].

    Суд ухвалює інші акти, що регламентують організацію його роботи, відповідно до цього Закону та Регламенту.

    Конституційний Суд знаходиться у місті Києві.

    Розгляд справ на пленарних засіданнях Великої палати Конституційного Суду (далі – Велика палата), Сенату Конституційного Суду (далі – Сенат) здійснюється відкрито, за винятком закритої частини цих засідань, коли ухвалюється рішення, надається висновок, постановляється ухвала Суду.

    Закрите пленарне засідання допускається, якщо розгляд справи на відкритому пленарному засіданні може призвести до розголошення державної таємниці та (або) іншої інформації, що охороняється законом.

    Осіб, які виявили бажання бути присутніми на відкритій частині пленарного засідання Великої палати, Сенату, допускають до приміщення Суду та до Зали засідань Суду в порядку, встановленому Регламентом.

    Представники засобів масової інформації, акредитовані в Суді, можуть здійснювати відео- та фотофіксацію, вести аудіозапис відкритої частини пленарного засідання Великої палати, Сенату в порядку, встановленому Регламентом.

    Відповідно до ст. 151 Конституції України та ст. 7 Закону «Про Конституційний Суд України» до повноважень Суду належить:

    1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

    2) офіційне тлумачення Конституції України;

    3) надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п’яти народних депутатів України, або Кабінету Міністрів України висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;

    4) надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п’яти народних депутатів України висновків про відповідність Конституції України (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

    5) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;

    6) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

    7) надання за зверненням Верховної Ради України висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

    8) вирішення питань про відповідність Конституції України та законам України нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим за зверненням Президента України згідно з частиною другою статті 137 Конституції України;

    9) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

    Межі повноважень Суду визначено у ст. 8 Закону. Так, Суд розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) чинних актів (їх окремих положень).

    З метою захисту та відновлення прав особи Суд розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) акта (його окремих положень), який втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності.

    Суд не розглядає питання щодо відповідності законам України актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, актів інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених пунктом 28 частини першої статті 85 (дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим) та частиною другою статті 137 Конституції України (з мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України Президент України може зупинити дію цих нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності).

    Відповідно до ст. 148 Конституції України та ст. 9 Закону Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів.

    Право на призначення суддів Конституційного Суду України надано Президенту України, Верховній Раді України і з’їзду суддів України в рівній кількості – по шість суддів відповідно[3].

    Суд є повноважним здійснювати конституційне провадження, якщо у його складі є щонайменше 12 суддів Конституційного Суду, які набули повноважень згідно зі статтею 17 Закону.


    2. Правовий статус судді Конституційного Суду України

    Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Судді мають майже однаковий статус із суддями загальної юрисдикції з окремими особливостями, обумовленими специфікою конституційної юрисдикції.

    Вимоги до судді Конституційного Суду передбачені у ст. 11 Закону. Так, зокрема:

    1. Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років, високі моральні якості, є правником із визнаним рівнем компетентності.

    2. Суддя Конституційного Суду України (далі – суддя Конституційного Суду або Суддя) у своїй діяльності та поза її межами дотримується встановлених Конституційним Судом стандартів професійної етики судді Конституційного Суду.

    3. Суддя Конституційного Суду має відповідати критерію політичної нейтральності. Суддя не може належати до політичних партій чи професійних спілок, публічно виявляти прихильність до них, брати участь у будь-якій політичній діяльності.

    Суддею Конституційного Суду, зокрема, не може бути призначена на посаду особа, яка на день призначення:

    1) є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі або бере участь у політичній діяльності;

    2) є обраною на виборну посаду в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, має представницький мандат;

    3) бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.

    Суддя Конституційного Суду не може суміщати свою посаду з будь-якою посадою в органі державної влади або органі місцевого самоврядування, органі професійного правничого самоврядування, зі статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, з іншим представницьким мандатом, з адвокатською діяльністю, з підприємницькою діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу або отримувати іншу винагороду, за винятком здійснення викладацької, наукової чи творчої діяльності та отримання винагороди за неї, а також не може входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку.

    4. Особа, яка є власником акцій або володіє іншими корпоративними правами чи має інші майнові права або інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті одержання прибутку, на час перебування на посаді судді Конституційного Суду передає такі акції (корпоративні права) або інші відповідні права в управління незалежній третій особі (без права надання інструкцій такій особі щодо розпорядження такими акціями, корпоративними, іншими правами або інструкцій щодо реалізації прав, які з них виникають). Суддя Конституційного Суду може отримувати відсотки, дивіденди та інші пасивні доходи від майна, власником якого він є.

    5. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади судді Конституційного Суду, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».

    На суддів Конституційного Суду поширюються відповідні вимоги та обмеження, встановлені для них Законом України «Про запобігання корупції».

    Конкурсні засади відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду

    Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах щодо осіб, яких призначає Президент України, здійснює конкурсна комісія, яку створює Президент України.

    Підготовку питання щодо розгляду на конкурсних засадах кандидатур на посаду судді Конституційного Суду у Верховній Раді України здійснює комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу Конституційного Суду України (далі – Комітет), у порядку, визначеному Регламентом Верховної Ради України, з урахуванням положень цієї статті.

    Підготовку питання щодо розгляду на конкурсних засадах кандидатур на посаду судді Конституційного Суду з’їздом суддів України (далі – З’їзд) здійснює Рада суддів України.

    Про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду оголошується на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Ради суддів України не пізніше ніж за три місяці до дня закінчення строку повноважень чи досягнення граничного віку перебування на посаді судді Конституційного Суду або не пізніше одного місяця з дня виникнення вакансії на посаду судді Конституційного Суду в разі, якщо повноваження судді Конституційного Суду припинено чи його звільнено з посади з підстав, передбачених статтею 1491 Конституції України.

    Склад конкурсної комісії, створеної Президентом України, формується з числа правників з визнаним рівнем компетентності, які не беруть участі в конкурсному відборі на посаду судді Конституційного Суду.

    Конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України упродовж одного місяця з дня оголошення про початок конкурсу в межах загального строку проведення конкурсу, передбаченого частиною шостою цієї статті, приймає заяви від осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду і відповідають встановленим Конституцією України вимогам.

    До заяви особи, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду, додаються:

    1) автобіографія;

    2) мотиваційний лист, у якому викладаються мотиви бути призначеним суддею Конституційного Суду;

    3) копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

    4) документи, що підтверджують стаж професійної діяльності у сфері права;

    5) декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларація родинних зв’язків судді та декларація доброчесності судді;

    6) копія диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), здобуту в Україні, та/або копії документів про вищу юридичну освіту, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);

    7) письмова згода на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених цією статтею, крім копії документа, визначеного пунктом 3 цієї частини;

    8) заява про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», або висновок за результатами такої перевірки (за його наявності);

    9) письмова згода на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону;

    10) інші документи, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» для проведення спеціальної перевірки.

    Конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України після закінчення строку прийняття заяв, передбачених цією частиною, встановлює відповідність осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду, встановленим Конституцією України та цим Законом вимогам.

    Щодо кандидатів, які відповідають зазначеним вимогам, оприлюднюються їх автобіографії та мотиваційні листи, а також проводиться спеціальна перевірка у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції». Стосовно кандидатів, призначення яких здійснюється З’їздом, організовує проведення спеціальної перевірки Рада суддів України.

    За результатами вивчення документів та відомостей, наданих кандидатами, та співбесіди з ними конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України ухвалює рекомендацію щодо кожного кандидата на посаду судді Конституційного Суду.

    Конкурсна комісія, Рада суддів України складають списки кандидатів, рекомендованих на посаду судді Конституційного Суду, на підставі яких суб’єкти призначення приймають відповідні рішення. Такі списки мають містити кількість кандидатур, яка щонайменше втричі перевищує кількість вакансій.

    Загальний строк проведення конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду становить два місяці.

    Порядок призначення судді Конституційного Суду України передбачений ст.ст. 13-15 Закону.

    Порядок призначення судді Конституційного Суду Президентом України

    За результатами конкурсного відбору Президент України видає указ про призначення на посаду судді Конституційного Суду.

    Президент України призначає особу на посаду судді Конституційного Суду не пізніше трьох місяців із дня припинення повноважень або звільнення з посади судді Конституційного Суду, якого призначив Президент України.

    Порядок призначення судді Конституційного Суду Верховною Радою України

    Порядок призначення судді Конституційного Суду Верховною Радою України встановлюється Регламентом Верховної Ради України.

    Порядок призначення судді Конституційного Суду з’їздом суддів України

    За результатами конкурсного відбору З’їзд відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів З’їзду включає кандидатури на посаду судді Конституційного Суду до бюлетеня для таємного голосування.

    Призначеним на посаду судді Конституційного Суду вважається той кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів З’їзду.

    Якщо за результатами голосування суддя Конституційного Суду не призначений, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатів, які набрали більшу кількість голосів порівняно з іншими кандидатами.

    З’їзд призначає особу на посаду судді Конституційного Суду не пізніше трьох місяців із дня припинення повноважень або звільнення з посади судді Конституційного Суду, якого призначив З’їзд.

    Рішення З’їзду про призначення на посаду судді Конституційного Суду підписують головуючий на З’їзді та секретар.

    Порядок скликання та порядок проведення з’їзду суддів України визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

    Відповідно до ст. 16 Закону суддя Конституційного Суду призначається на дев’ять років без права бути призначеним повторно.

    Суддя Конституційного Суду набуває повноважень з дня складення ним на спеціальному пленарному засіданні Суду присяги.

    Особа набуває статусу судді Конституційного Суду з дня, що є наступним за днем призначення на посаду.

    Посвідчення судді Конституційного Суду підписує Президент України.

    Повноваження судді Конституційного Суду припиняються у разі:

    1) закінчення строку його повноважень;

    2) досягнення ним сімдесяти років;

    3) припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави, що встановлено в порядку, визначеному законом;

    4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

    5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину;

    6) смерті.

    Припинення повноважень судді Конституційного Суду є підставою для припинення з ним трудових відносин, про що Голова Суду видає розпорядження (ст. 20 Закону).

    Відповідно до ст. 21 Закону підставами для звільнення судді Конституційного Суду з посади є:

    1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я, що підтверджується медичним висновком, який надає медична комісія, створена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за зверненням Голови Суду, а в разі його відсутності – заступника Голови Суду, а в разі відсутності обох – Судді, який виконує обов’язки Голови Суду;

    2) порушення ним вимог щодо несумісності, визначених у частинах третій та четвертій статті 11 Закону. Питання порушення Суддею вимог щодо несумісності розглядається на спеціальному пленарному засіданні Суду за наявності висновку постійної комісії з питань регламенту та етики Суду. У разі підтвердження наявності обставин, що свідчать про порушення Суддею вимог щодо несумісності, Суддю попереджають про необхідність усунення таких обставин упродовж строку, встановленого Судом. Якщо Суддя не усунув обставин, що свідчать про порушення вимог несумісності, упродовж строку, встановленого Судом, Суд ухвалює рішення про його звільнення;

    3) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду або виявило його невідповідність займаній посаді. Питання про звільнення Судді з посади за такою підставою Суд розглядає на спеціальному пленарному засіданні за наявності висновку постійної комісії з питань регламенту та етики Суду;

    4) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

    Рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу.

    Суддя Конституційного Суду може подати заяву про відставку за наявності стажу на посаді судді Конституційного Суду щонайменше чотири роки, заяву про відставку за станом здоров’я безвідносно до стажу на посаді, а також заяву про звільнення з посади за власним бажанням безвідносно до мотивів.

    У разі подання суддею Конституційного Суду заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням він продовжує здійснювати свої повноваження до ухвалення на спеціальному пленарному засіданні Суду відповідного рішення щодо його звільнення.

    Суд ухвалює рішення про звільнення судді Конституційного Суду з посади протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви.

    Збори суддів Конституційного Суду є організаційною формою суддівського самоврядування.

    Збори суддів Конституційного Суду вирішують питання, які безпосередньо не пов’язані зі здійсненням конституційного провадження та не належать до питань, що їх вирішує Суд на своїх засіданнях.

    Суддя Конституційного Суду може здійснювати викладацьку, наукову або творчу діяльність.


    3. Організація діяльності Конституційного Суду України

    Організація діяльності Конституційного Суду визначена у гл. 5 Закону. Організаційна структура Суду

    У складі Суду діють:

    Велика палата, сенати, колегії у межах визначених Законом повноважень щодо конституційного провадження діють як Конституційний Суд.

    Представницькі, організаційні, розпорядчі функції здійснюють Голова Суду, заступник Голови Суду, секретарі колегій.

    Велика палата, Сенат, Колегія мають статус органів Суду.

    Голова Суду очолює Суд та організовує його діяльність.

    Повноваження голови Конституційного Суду визначено в Законі України «Про Конституційний Суд України» (ст. 33). Так зокрема, він:

    1) здійснює загальне керівництво організацією роботи Суду та Секретаріату Суду;

    2) скликає засідання, спеціальні пленарні засідання Суду, засідання, пленарні засідання Великої палати;

    3) головує на засіданнях, спеціальних пленарних засіданнях Суду, засіданнях, пленарних засіданнях Великої палати;

    4) входить до одного із сенатів і головує на його засіданнях;

    5) здійснює розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Суду відповідно до затвердженого Судом кошторису та контролює ефективність використання цих коштів Секретаріатом Суду;

    6) виконує інші повноваження, передбачені цим Законом та Регламентом.

    Голова Суду представляє Суд у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами України, органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також з органами іноземних держав і міжнародних організацій.

    Голову Суду обирають на спеціальному пленарному засіданні Суду зі складу суддів Конституційного Суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів із будь-яким числом кандидатур, запропонованих суддями Конституційного Суду.

    Для обрання Голови Суду на спеціальному пленарному засіданні Суду створюється комісія з числа суддів Конституційного Суду.

    Головою Суду вважається обраний кандидат, за якого проголосувала більшість суддів Конституційного Суду від конституційного складу Суду.

    Якщо запропоновано не більше двох кандидатів і Голову Суду не було обрано, проводяться нові вибори.

    Якщо запропоновано більше двох кандидатів і жодного з них не було обрано, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатів, які одержали найбільшу кількість голосів.

    Якщо при повторному голосуванні Голову Суду не було обрано, проводяться нові вибори.

    Під час голосування Суддя може проголосувати лише за одну кандидатуру.

    За відсутності Голови Суду його обов’язки виконує заступник Голови Суду, а за відсутності обох – старший за віком Суддя.

    У разі подання Головою Суду заяви про звільнення з посади Суд ухвалює рішення про дострокове звільнення з цієї посади, якщо за це проголосувала більшість суддів Конституційного Суду від конституційного складу Суду.

    Велика палата

    Велика палата діє у складі всіх суддів Конституційного Суду.

    Велика палата розглядає питання щодо:

    1) відповідності Конституції України (конституційності) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

    2) офіційного тлумачення Конституції України;

    3) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;

    4) відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

    5) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, встановлених статтями 111 і 151 Конституції України;

    6) відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

    7) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

    8) відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України;

    9) відповідності Конституції України (конституційності) законів України (їх окремих положень) за конституційними скаргами у разі відмови Сенату від розгляду справи на розсуд Великої палати у випадках, визначених цим Законом.

    До повноважень Великої палати також належить вирішення процедурних питань, що виникають під час конституційного провадження згідно з цим Законом (ст. 35 Закону).

    Сенат

    Сенат діє у складі дев’яти суддів Конституційного Суду.

    Якщо кількість суддів Конституційного Суду є меншою за 18, Сенат є повноважним за умови участі в ньому щонайменше шести суддів Конституційного Суду.

    Склад сенатів формується на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду шляхом жеребкування. Стосовно Голови Конституційного Суду та заступника Голови Конституційного Суду жеребкування не проводиться.

    Персональний склад сенатів затверджується постановою Конституційного Суду.

    Сенат розглядає справи за участю щонайменше шести суддів Конституційного Суду.

    На засіданнях сенатів головує відповідно Голова Конституційного Суду та заступник Голови Конституційного Суду, а у разі їх відсутності – старший за віком Суддя, що входить до складу відповідного Сенату.

    Сенати утворюються у порядку, встановленому Регламентом.

    Сенат розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) законів України (їх окремих положень) за конституційними скаргами, а також інші питання, визначені цим Законом (ст. 36 Закону).

    Колегія

    Колегія діє у складі трьох суддів Конституційного Суду.

    Суд на спеціальному пленарному засіданні шляхом жеребкування утворює в межах сенатів колегії в порядку, встановленому Регламентом.

    Один і той самий Суддя не може входити на постійній основі до складу кількох колегій.

    Суд затверджує персональний склад Колегії постановою.

    Якщо Колегія неповноважна за складом, до її складу тимчасово залучають Суддю з іншої Колегії в порядку, встановленому Регламентом.

    До повноважень Колегії належить вирішення питань щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, конституційною скаргою.

    Колегія більшістю голосів від її складу постановляє ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі.

    Якщо Колегія постановила ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням або за конституційним зверненням, секретар Колегії вносить пропозицію Голові Суду скликати засідання Великої палати для розгляду питань, пов’язаних із конституційним провадженням.

    Якщо Колегія постановила ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням або за конституційним зверненням, секретар Колегії передає конституційне подання або конституційне звернення на розгляд Великої палати для вирішення питання щодо відкриття конституційного провадження у справі.

    Якщо Колегія постановила ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою, секретар Колегії вносить пропозицію головуючому відповідного Сенату скликати його засідання для розгляду питань, пов’язаних із конституційним провадженням.

    Якщо Колегія не одностайно постановила ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою, секретар Колегії передає конституційну скаргу на розгляд Сенату для вирішення питання про відкриття конституційного провадження у справі.

    Одностайно постановлена ухвала Колегії про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою є остаточною (ст. 37 Закону).

    Секретар Колегії

    Секретаря Колегії обирають у порядку, встановленому Регламентом, із числа суддів Конституційного Суду, які входять до її складу.

    Секретар Колегії наділений наступними повноваженнями:

    1) скликає засідання Колегії та головує на ньому;

    2) вносить пропозицію головуючому в Сенаті скликати відповідно засідання Сенату, пленарне засідання Сенату, а головуючому у Великій палаті - засідання Великої палати;

    3) виконує інші повноваження відповідно до Закону.

    Для вирішення питань, пов’язаних з організаційною діяльністю Суду, скликаються спеціальні пленарні засідання Суду та засідання Суду.

    Виключно на спеціальних пленарних засіданнях Суду здійснюється:

    1) обрання Голови Суду, заступника Голови Суду;

    2) складання новопризначеними Суддями присяги;

    3) ухвалення рішення про надання згоди на затримання або утримування під вартою чи арештом Судді;

    4) винесення попередження Судді про необхідність усунення обставин, що свідчать про порушення ним вимог щодо несумісності;

    5) ухвалення рішення про звільнення Судді з посади відповідно до статті 21 цього Закону;

    6) ухвалення Регламенту;

    7) затвердження персонального складу сенатів;

    8) утворення колегій, затвердження їх персональних складів.

    Спеціальне пленарне засідання є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше 12 суддів Конституційного Суду, які набули повноважень відповідно до цього Закону. Така вимога не поширюється на спеціальне пленарне засідання, на якому новопризначені судді Конституційного Суду складають присягу.

    На засіданнях Суд вирішує організаційні, фінансові, кадрові та інші питання внутрішньої діяльності Суду, не пов’язані з конституційним провадженням.

    Засідання Суду є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше 10 суддів Конституційного Суду.

    Рішення спеціального пленарного засідання, засідання ухвалює більшість суддів Конституційного Суду, які беруть у ньому участь, крім випадків, визначених цим Законом, у формі постанови.

    Порядок проведення засідань та спеціальних пленарних засідань Суду встановлюється Регламентом.

    Допоміжними органами Суду з питань організації його внутрішньої діяльності є постійні комісії.

    Суд на засіданні створює з числа суддів Конституційного Суду постійні комісії та затверджує положення про них.

    Голову постійної комісії обирає комісія зі свого складу.

    Відповідно до частини 2 параграфу 25 Регламенту Конституційного Суд України Суд шляхом відкритого голосування створює такі постійні комісії Суду:

    1) з питань регламенту та етики;

    2) з питань бюджету та кадрів;

    3) з питань наукового забезпечення;

    4) з питань міжнародних зв’язків.

    За необхідності Суд може створювати інші постійні комісії Суду, ліквідовувати або реорганізовувати раніше створені, змінювати їх кількісний та персональний склад.

    Кількісний склад постійних комісій Суду визначає Суд.

    Науково-консультативна рада

    Науково-консультативна рада утворюється при Конституційному Суді з числа висококваліфікованих фахівців у сфері права для підготовки наукових висновків з питань діяльності Конституційного Суду, що потребують наукового забезпечення.

    Положення та склад Науково-консультативної ради затверджує Суд на своєму засіданні.

    Акти Конституційного Суду, засідання Суду та інформація щодо справ, які розглядає Суд, є відкритими, якщо інше не встановлено цим Законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в Суді усної або письмової інформації про результати розгляду його справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до рішення Суду в порядку, встановленому цим Законом.

    Суд надсилає щорічну інформаційну доповідь Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України, Верховному Суду, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.

    Секретаріат Суду

    Секретаріат Суду (далі – Секретаріат) здійснює організаційне, аналітичне, юридичне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Суду.

    Секретаріат:

    1) забезпечує підготовку та проведення засідань колегій, засідань і пленарних засідань сенатів та Великої палати, засідань і спеціальних пленарних засідань Суду;

    2) забезпечує діяльність Голови Суду, заступника Голови Суду, секретарів колегій, суддів Конституційного Суду;

    3) забезпечує офіційне оприлюднення актів Суду;

    4) надсилає акти Суду згідно з частиною шостою статті 88 цього Закону;

    5) надсилає відповідні акти Суду до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну правову політику, для внесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та опублікування в Офіційному віснику України;

    6) здійснює реєстрацію та попередню перевірку всіх форм звернень, що надійшли до Суду, готує попередні висновки про наявність підстав для відкриття конституційного провадження у справі або відмови у відкритті конституційного провадження;

    7) здійснює офіційне спілкування із суб’єктами звернень до Суду, учасниками конституційного провадження та особами, залученими до участі у конституційному провадженні;

    8) може брати участь у підготовці проектів нормативних актів, що стосуються питань діяльності Суду;

    9) забезпечує діяльність постійних комісій Суду, Науково-консультативної ради Суду;

    10) здійснює контроль за своєчасним надходженням документів, матеріалів та іншої інформації у конкретній справі, яку готує до розгляду або розглядає Суд, а також документів, матеріалів та іншої інформації, витребуваних Суддею-доповідачем у справі згідно з цим Законом;

    11) узагальнює практику виконання актів Суду;

    12) виконує інші завдання, передбачені цим Законом та Регламентом.

    Секретаріат очолює керівник Секретаріату, якого Суд призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Голови Суду. Кандидат на посаду керівника Секретаріату має відповідати кваліфікаційним вимогам, передбаченим Законом України «Про державну службу» для осіб, які претендують на зайняття посади державної служби категорії «А», а також мати вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 10 років.

    У складі Секретаріату діє служба судових розпорядників.

    Матеріали діяльності Суду зберігаються в Архіві Суду.

    Матеріали справ, щодо яких Суд ухвалив рішення або надав висновок, зберігаються в Архіві Суду 100 років. Рішення та висновки Суду з особистими підписами суддів Конституційного Суду зберігаються в Архіві Суду безстроково.

    Положення про Архів Суду затверджує Суд.

    Для забезпечення Суду науковою та іншою спеціальною літературою діє Бібліотека Суду.

    Офіційним виданням Суду є «Вісник Конституційного Суду України».


    4. Конституційне провадження

    У ст. 50 Закону України “Про Конституційний Суд України” визначені форми звернення до Конституційного Суду України. Такими формами звернення до Суду є конституційне подання, конституційне звернення, конституційна скарга.

    Розглянемо вищезгадані форми звернення до Суду.

    Конституційне подання

    (ст. 51 Закону)

    Конституційним поданням є подане до Суду письмове клопотання щодо:

    1) визнання акта (його окремих положень) неконституційним;

    2) офіційного тлумачення Конституції України.

    2. У конституційному поданні зазначаються:

    1) суб’єкт права на конституційне подання;

    2) відомості про представника суб’єкта права на конституційне подання;

    3) документи і матеріали, на які посилається суб’єкт права на конституційне подання, із зазначенням повного найменування, номера, дати ухвалення, джерела офіційного видання акта;

    4) перелік документів і матеріалів, що додаються.

    У конституційному поданні щодо конституційності акта (його окремих положень) зазначаються акт (його конкретні положення), що належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити акт (його окремі положення), а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності акта (його окремих положень).

    У конституційному поданні щодо офіційного тлумачення Конституції України зазначаються конкретні положення Конституції України, які потребують офіційного тлумачення, та обґрунтування підстав, які спричинили потребу в тлумаченні.

    Суб’єкт права на конституційне подання

    Відповідно до Конституції України суб’єктами права на конституційне подання є: Президент України, щонайменше сорок п’ять народних депутатів України, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

    Заява народного депутата України про відкликання свого підпису під конституційним поданням не має юридичних наслідків.

    Конституційне звернення

    (Стаття 53 Закону)

    Конституційним зверненням є подане до Суду письмове клопотання про надання висновку щодо:

    1) відповідності Конституції України чинного міжнародного договору України або міжнародного договору, що вноситься до Верховної Ради України для надання згоди на його обов’язковість;

    2) відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

    3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

    4) відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

    5) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

    6) відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України.

    У конституційному зверненні зазначаються:

    1) суб’єкт права на конституційне звернення;

    2) відомості про представника суб’єкта права на конституційне звернення;

    3) документи і матеріали, на які посилається суб’єкт права на конституційне звернення, із зазначенням повного найменування, номера, дати ухвалення, джерела офіційного видання акта;

    4) перелік документів і матеріалів, що додаються.

    У конституційному зверненні про відповідність Конституції України міжнародного договору зазначаються конкретні положення договору, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити договір, а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності міжнародного договору (його окремих положень).

    У конституційному зверненні про відповідність Конституції України (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, зазначаються ті питання, конституційність яких оспорюється, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити ці питання, а також обґрунтування тверджень щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою.

    До конституційного звернення щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту додаються:

    1) матеріали щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

    2) документи про створення та роботу спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування, висновки і пропозиції цієї комісії;

    3) матеріали про розгляд Верховною Радою України висновків і пропозицій відповідної тимчасової слідчої комісії;

    4) рішення Верховної Ради України про звинувачення Президента України у вчиненні державної зради або іншого злочину;

    5) рішення Верховної Ради України про звернення до Конституційного Суду.

    У конституційному зверненні про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України зазначається обґрунтування тверджень щодо порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

    У конституційному зверненні щодо відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України зазначаються акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим (його конкретні положення), що належить перевірити на відповідність Конституції України та законам України, та конкретні положення Конституції України та законів України, на відповідність яким належить перевірити акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим (його окремі положення), а також обґрунтування тверджень щодо невідповідності Конституції України та законам України акта Верховної Ради Автономної Республіки Крим (його окремих положень).

    Суб’єкт права на конституційне звернення

    Суб’єктами права на конституційне звернення є:

    1) Президент України – за пунктами 1, 2, 6 частини першої статті 53 Закону, що випливає із статей 137, 151 Конституції України;

    2) Верховна Рада України – за пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 53 Закону, що випливає з пункту 28 частини першої статті 85, статей 151, 159 Конституції України;

    3) Кабінет Міністрів України – за пунктом 1 частини першої статті 53 цього Закону, що випливає із статті 151 Конституції України;

    4) щонайменше сорок п’ять народних депутатів України – за пунктами 1, 2 частини першої статті 53 цього Закону, що випливає із статті 151 Конституції України.

    Заява народного депутата України про відкликання свого підпису під конституційним зверненням не має юридичних наслідків.

    Конституційна скарга

    (Стаття 55 Закону)

    Конституційною скаргою є подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу.

    У конституційній скарзі зазначаються:

    1) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса зареєстрованого місця проживання особи (для іноземця чи особи без громадянства – місця перебування) або повна назва та місцезнаходження юридичної особи, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

    2) відомості про уповноважену особу, що діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу;

    3) короткий виклад остаточного судового рішення, в якому було застосовано відповідні положення закону України;

    4) опис перебігу розгляду відповідної справи в судах;

    5) конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України;

    6) обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб’єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону;

    7) відомості про документи і матеріали, на які посилається суб’єкт права на конституційну скаргу, із наданням копій цих документів і матеріалів;

    8) перелік документів і матеріалів, що додаються.

    Копія остаточного судового рішення у справі суб’єкта права на конституційну скаргу має бути засвідчена в установленому порядку судом, що його ухвалив.

    Суб’єкт права на конституційну скаргу

    Суб’єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України.

    До суб’єктів права на конституційну скаргу не належать юридичні особи публічного права.

    Конституційну скаргу фізична особа підписує особисто.

    Якщо суб’єктом права на конституційну скаргу є дієздатна фізична особа, яка за станом здоров’я або фізичною вадою не в змозі особисто підписати конституційну скаргу, її підписує уповноважена в установленому законом порядку особа, що діє від її імені.

    Конституційну скаргу юридичної особи підписує уповноважена на це особа, повноваження якої має бути підтверджено установчими документами цієї юридичної особи та актом про призначення (обрання) на посаду уповноваженої особи.

    Відкриття конституційного провадження у справі

    Питання щодо відкриття конституційного провадження у справі вирішуються на засіданнях колегій, сенатів, Великої палати.

    Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням постановляє:

    1) Колегія;

    2) Велика палата – у разі незгоди з ухвалою Колегії про відмову у відкритті конституційного провадження у справі.

    Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою постановляє:

    1) Колегія;

    2) Сенат – у разі незгоди з ухвалою Колегії про відмову у відкритті конституційного провадження у справі, постановленою неодностайно.

    Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі Колегія постановляє не пізніше одного місяця з дня визначення Судді-доповідача. Зазначений строк може бути подовжено на засіданні Великої палати за клопотанням Судді-доповідача чи головуючого в Сенаті.

    Справу, за якою відкрито конституційне провадження, розглядає відповідно Сенат або Велика палата на пленарному засіданні в порядку та строк, встановлені цим Законом.

    Дату розгляду справи Сенатом, Великою палатою визначає відповідно Голова Суду, заступник Голови Суду.

    Суб’єкт звернення має бути повідомлений про відкриття конституційного провадження у справі в десятиденний строк з дня постановлення ухвали про відкриття конституційного провадження у справі (ст. 61 Закону).

    Розгляд справ у Конституційному Суді

    Форми конституційного провадження передбачено у статті 64 Закону. Справи, конституційне провадження щодо яких відкрито, Суд розглядає в порядку письмового або усного провадження.

    Основною формою розгляду справ у Суді є письмове провадження.

    Форму провадження визначає Сенат, Велика палата.

    У справі, яку Суд розглядає в порядку письмового провадження, окремі питання можуть розглядатися в порядку усного провадження.

    Розгляд справ, конституційне провадження щодо яких відкрито, здійснюється на пленарних засіданнях сенатів, Великої палати.

    Порядок проведення засідань, пленарних засідань встановлюється цим Законом та Регламентом.

    На засіданнях та пленарних засіданнях Великої палати, Сенату головує Голова Суду чи заступник Голови Суду, а у разі їх відсутності – старший за віком Суддя.

    Відповідно до ст. 70 Закону учасниками конституційного провадження є суб’єкт права на конституційне подання, конституційне звернення, конституційну скаргу (уповноважена особа, що діє від його імені) та орган або посадова особа, які ухвалили акт, що є предметом розгляду в Суді (далі – учасник конституційного провадження), а також залучені Судом до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі та інші особи, участь яких необхідна для забезпечення об’єктивного і повного розгляду справи (далі - залучений учасник конституційного провадження).

    Про залучення органів та посадових осіб, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб до участі у засіданні Колегії, засіданні або пленарному засіданні Сенату чи Великої палати відповідно Колегія, Сенат, Велика палата постановляє ухвалу.

    Колегія, Сенат, Велика палата може перенести розгляд справи, якщо учасник конституційного провадження з поважної причини не прибув на відповідне засідання.

    Конституційне подання, конституційне звернення, конституційна скарга подаються до Суду державною мовою.

    Провадження у Суді ведеться державною мовою.

    Строки конституційного провадження

    Обчислення строків конституційного провадження ведеться з дня постановлення ухвали про відкриття конституційного провадження у справі, а у разі відмови Сенату від розгляду справи на розсуд Великої палати – з дня постановлення відповідної ухвали Сенату.

    Строк конституційного провадження не повинен перевищувати шість місяців, якщо інше не встановлено цим Законом.

    Строк конституційного провадження не може перевищувати один календарний місяць для справ:

    1) про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

    2) за зверненням Президента України щодо конституційності актів Кабінету Міністрів України відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України;

    3) щодо яких Сенат, Велика палата визнали конституційне провадження невідкладним (ст. 75 Закону).

    Акти Конституційного Суду

    Суд а) ухвалює рішення, б) надає висновки, в) постановляє ухвали, г)видає забезпечувальні накази.

    Акти з питань, не пов’язаних із конституційним провадженням, Суд ухвалює у формі постанови.

    Рішення Суду ухвалює:

    1) Велика палата – за результатами розгляду справ за конституційними поданнями щодо конституційності законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та щодо офіційного тлумачення Конституції України, а також за результатами розгляду справ за конституційними скаргами у разі відмови Сенату в розгляді справи за конституційною скаргою на розсуд Великої палати;

    2) Сенат – за результатами розгляду справ за конституційними скаргами.

    Висновок Суду надає Велика палата у справах щодо:

    1) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;

    2) відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

    3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

    4) відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

    5) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

    6) відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України.

    Для вирішення питань, пов’язаних із відкриттям, відмовою у відкритті, закриттям провадження у справі, іншими процесуальними діями, клопотаннями, процедурою розгляду справ, Суд постановляє відповідні ухвали.

    У конституційних провадженнях згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 цього Закону Суд може видати забезпечувальний наказ про вжиття заходів щодо забезпечення конституційної скарги.

    Суд ухвалює рішення і надає висновок іменем України.

    Порядок виконання рішень та висновків Суду передбачено у ст. 97 Закону.

    Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов’язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

    Суд може вимагати від відповідних органів письмове підтвердження виконання рішення, додержання висновку.


    Рекомендована література

    1. Конституція України від 28 червня 1996 року [Текст]: офіц. текст: за станом на 30 вересня 2016 року // [Електронний ресурс] / Верховна Рада України; офіційний веб-сайт. – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
    2. Кримінальний процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 1 верес. 2018 р.: (офіц. текст). – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2018. – 408 с.
    3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 4 “Про застосування законодавства, що забезпечує належність суддів” // Право України. – 1996. – № 6. – С. 40-43.
    4. Постанова Конституційного Суду України 11 вересня 2018 року № 4-пс/2018 «Про внесення змін до Регламенту Конституційного Суду України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України; офіційний веб-сайт. – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004710-18.
    5. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 липня 2012 року // року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України; офіційний текст : за станом на 26 жовтня 2014 року веб-сайт. – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17.
    6. Про безоплатну правову допомогу // [Текст]: офіц. текст: за станом на 26 жовтня 2014 року: Закон України від 2 червня 2011 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України; офіційний веб-сайт. – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17
    7. Про Вищу раду правосуддя: Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798 –VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2017 – № 7-8. – Ст.50.
    8. Про забезпечення права на справедливий суд: Закон України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII // [Електронний ресурс] / Верховна Рада України; офіційний веб-сайт. – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19.
    9. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України: Постанова Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 // [Електронний ресурс] / Верховна Рада України; офіційний веб-сайт. – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2014-%D0%BF.
    10. Про Конституційний Суд України: Закон України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII // [Електронний ресурс] / Верховна Рада України; офіційний веб-сайт. – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-19.
    11. Регламент Конституційного Суду України затверджений Постановою Конституційного Суду України № 1-пс/2018 від 22 лютого 2018 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України; офіційний текст : за станом на 10 вересня 2018 року веб-сайт. – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0001710-18.
    12. Гуценко К.Ф., Ковалев М.А., Правоохранительные органы: Учебник для юридических вузов и факультетов. – 4-е, издание, испр. и дополн. – М., Зерцало, 1998. – 416 с.
    13. Корейба І.В. Конституційний Суд України в системі органів правової охорони Конституції України :Дис. ... канд. юрид. наук (12.00.02) // Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2011 р. – 236 с.
    14. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. – К.: Юстініан, 2012. – 1224 с.
    15. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.: за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х.: Право, 2012. – 768 с.
    16. Кримінальний процес : підручник / Ю. М. Грошевий, В. Я Тацій, А.Р. Туманянц та ін.; за ред. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. – Х. : Право, 2013. – 824 с. – С. 191.
    17. Ксендзюк В.Б. (Ксендзюк, Вікторія Борисівна) Поняття, ознаки та класифікація актів Конституційного суду України/ В.Б. Ксендзюк// Науковий вісник НАВС. – К., 2012. – Вип.1(80). – С.66-72.
    18. Малишев Б.В. Судова правотворчість у контексті судової реформи в Україні // Право України. – 2017. – № 6. – С. 34-38.
    19. Організація судових та правоохоронних органів : підручник / І. Є.Марочкін, Л. М. Москвич, М. П. Каркач та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна. – Х.: Право, 2014. – 448 с.
    20. Погорецький М.А, Яновська О.Г. Адвокатура України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2014. – 368 с.
    21. Прилуцький С. Конституювання судової влади України : виклики сьогодення та шляхи їх вирішення / Право України. – 2014. – №5. – С.178-188.
    22. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. Захарова, В.С.Ковальський, В.С. Лукомський та ін.; Відп. ред. В. Маляренко. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. –352 с.
    23. Селіванов А.О. (Селіванов Анатолій Олександрович) Конституційні проблеми в сучасній теорії права: Доктрина стабільності та охорони Конституції України в контексті її модернізації та ефективного конституційного правосуддя. – Київ: Логос, 2012. – 151 с.
    24. Селіванов А. Конституційність як критерії суспільної довіри до судової влади // Право України. – 2014. – № 5. – С. 92-105.
    25. Скомороха Л. Умови належного функціонування судової влади і діяльності суддів України // Право України. – 2017. – № 11. – С. 199-207.
    26. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України. Видання 12-те доповн. і перероб. – К.: Алерта, 2016. – 810 с.