Нормативно-правові акти

Відомчі нормативно-правові акти

  • 1. Наказ від 06.04.2016 № 139
  • 2. Наказ від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5
  • 3. Наказ від 06.07.2017 № 570
  • 4. Наказ від 06.11.2015 № 1377
  • 5. Наказ від 14.04.2016 № 296
  • 6. Наказ від 16.02.2018 № 111

  • 1.  Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру
    досудових розслідувань

    gerb

    ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

    НАКАЗ
    06.04.2016 № 139
    Наказ  № 139

    2. Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних
    слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у
    кримінальному провадженні

    gerb

    ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ
    МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
    СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
    АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
    МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
    МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

    НАКАЗ
    16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5

    Про затвердження Інструкції про організацію проведення
    негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх
    результатів у кримінальному провадженні

    З метою урегулювання загальних процедур організації проведення негласних слідчих дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, забезпечення додержання конституційних прав та законних інтересів учасників досудового розслідування, швидкого, повного та неупередженого розслідування злочинів НАКАЗУЄМО:

    1. Затвердити Інструкцію про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, що додається.

    2. Інструкція вводиться в дію з часу набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України.

    3. Контроль за виконанням Інструкції забезпечити по відомствах.


    Генеральний
    прокурор України

    В. Пшонка


    Міністр
    внутрішніх справ України

    В. Захарченко


    Голова Служби
    безпеки України

    І. Калінін


    Голова
    Державної прикордонної

    служби України

    М. Литвин



    Міністр фінансів України


    Ю. Колобов


    Міністр юстиції України


    О. Лавринович




    ЗАТВЕРДЖЕНО
    Наказ Генеральної
    прокуратури України,
    Міністерства внутрішніх
    справ України,
    Служби безпеки України,
    Адміністрації Державної
    прикордонної служби України,
    Міністерства фінансів України,
    Міністерства юстиції України
    16.11.2012
    № 114/1042/516/1199/936/1687/5

    ІНСТРУКЦІЯ
    про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні
    Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1.1. Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (далі - Інструкція) визначає загальні засади та єдині вимоги до організації проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчими органів досудового розслідування або за їх дорученням чи дорученням прокурора уповноваженими оперативними підрозділами, а також використання їх результатів у кримінальному провадженні.

    1.2. Правову основу проведення негласних слідчих (розшукових) дій, захисту інформації при проведенні цих слідчих дій становлять Конституція України , Кримінальний процесуальний кодекс України , Кримінальний кодекс України , Закони України "Про прокуратуру" , "Про державну таємницю" , "Про оперативно-розшукову діяльність" , Порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12 (далі - Порядок), Звід відомостей, що становлять державну таємницю (далі - ЗВДТ) (затверджений наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за № 902/11182), та інші нормативно-правові акти.

    1.3. Метою Інструкції є врегулювання загальних процедур організації проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, що забезпечують додержання конституційних прав та законних інтересів учасників досудового розслідування, інших осіб, швидке, повне та неупереджене розслідування злочинів, захисту особи, суспільства і держави.

    1.4. Завданням Інструкції є встановлення єдиного порядку організації проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчими та уповноваженими оперативними підрозділами правоохоронних органів, а також прокурорами, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

    1.5. Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України ( ст. 246 КПК України ).

    1.6. Методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій - це сукупність організаційних, практичних прийомів, у тому числі із застосуванням технічних засобів, які дозволяють у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, отримати інформацію про злочин або особу, яка його вчинила, без її відома.

    1.7. Суб'єкти, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: слідчі органів прокуратури (на час дії п. 1 розділу XI "Перехідних положень" КПК України), органів внутрішніх справ, органів безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань (з дня початку його діяльності), а також уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які проводять негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

    1.7.1. Уповноважений оперативний підрозділ - оперативний підрозділ, який входить до складу державного органу, визначеного у статті 246 КПК України , залучений за рішенням керівництва органу до здійснення або участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії.

    1.7.2. Уповноважена особа - співробітник (працівник) уповноваженого оперативного підрозділу, залучений за рішенням керівника до проведення або участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, інші особи, залучені за рішенням слідчого, прокурора, оперативного підрозділу.

    1.8. У кримінальному провадженні під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітники (працівники) уповноваженого оперативного підрозділу не мають права здійснювати процесуальні дії за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

    1.9. Процесуальними документами щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій є постанови, клопотання, доручення, протоколи уповноваженого співробітника (працівника) оперативного підрозділу, слідчого, прокурора, а також ухвали слідчого судді.

    1.10. Згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України негласні слідчі (розшукові) дії, залежно від їх виду і конкретної мети, проводяться щодо підозрюваного чи іншої особи, якщо лише в результаті їх проведення є можливість отримати відомості про злочин і особу, яка його вчинила, чи обставини, що мають значення для досудового розслідування (про події, речі і документи, які мають істотне значення для досудового розслідування) ( ст.ст. 246 , 253 , 261 КПК України ).

    1.10.1. Слідчому судді необхідно надати відомості, залежно від виду негласної слідчої (розшукової) дії, отримані в ході досудового розслідування, що підтверджують неможливість одержання відомостей про злочин чи особу, яка його вчинила, в інший спосіб.

    1.11. Види негласних слідчих (розшукових) дій

    1.11.1. Негласні слідчі (розшукові) дії, які проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

    1.11.2. Аудіо-, відеоконтроль особи ( ст. 260 КПК України ) полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов'язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо.

    1.11.3. Накладення арешту на кореспонденцію ( ст. 261 КПК України ) полягає в забороні установам зв'язку та фінансовим установам вручення кореспонденції адресату без відповідної вказівки слідчого, прокурора.

    1.11.4. Огляд і виїмка кореспонденції ( ст. 262 КПК України ) полягає в негласному відкритті й огляді затриманої кореспонденції, на яку накладено арешт, її виїмці або знятті копії чи отриманні зразків, нанесенні на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнанні їх технічними засобами контролю, заміні речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.

    1.11.5. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку (знаки, сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду).

    1.11.5.1. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж поділяється на:

    - контроль за телефонними розмовами, що полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів (SMS, MMS, факсимільний зв'язок, модемний зв'язок тощо), які передаються телефонним каналом зв'язку, що контролюється;

    - зняття інформації з каналів зв'язку, що полягає в негласному одержанні, перетворенні і фіксації із застосуванням технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, у відповідній формі різних видів сигналів, які передаються каналами зв'язку мережі Інтернет, інших мереж передачі даних, що контролюються.

    1.11.6. Зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома її власника, володільця або утримувача ( ст. 264 КПК України ) полягає в одержані інформації, у тому числі із застосуванням технічного обладнання, яка міститься в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютер), автоматичних системах, комп'ютерній мережі.

    1.11.7. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи ( ст. 267 КПК України ) полягає в таємному проникненні слідчого чи уповноваженої особи без відома власника чи володільця, приховано, під псевдонімом або із застосуванням технічних засобів у приміщення та інше володіння для встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи або безпосередньо з метою виявлення і фіксації слідів злочину, проведення огляду, виявлення документів, речей, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи їх зразків, виявлення осіб, які розшукуються, або з іншою метою для досягнення цілей кримінального провадження.

    1.11.8. Спостереження за особою в публічно доступних місцях ( ст. 269 КПК України ) полягає у візуальному спостереженні за особою слідчим чи уповноваженою особою для фіксації її пересування, контактів, поведінки, перебування в певному, публічно доступному місці тощо або застосуванні з цією метою спеціальних технічних засобів для спостереження.

    1.11.9. Аудіо-, відеоконтроль місця ( ст. 270 КПК України ) полягає у застосуванні технічного обладнання у публічно доступному місці з метою фіксації відомостей (розмов, поведінки осіб, інших подій), які мають значення для кримінального провадження, без відома присутніх у ньому осіб.

    1.11.10. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження ( ст. 274 КПК України ), полягає в діях слідчого чи уповноваженої особи, які дозволяють без відома власника чи володільця отримати зразки матеріалів, сировини, виробів тощо, у тому числі в публічно недоступних місцях.

    1.11.11. Спостереження за річчю або місцем у публічно доступних місцях ( ст. 269 КПК України ) полягає у візуальному спостереженні за певною річчю або певним місцем слідчим чи уповноваженою особою для фіксації її переміщення, контактів з нею певних осіб, подій у певному місці для перевірки відомостей під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину або застосуванні з цією метою спеціальних технічних засобів для спостереження.

    1.12. Контроль за вчиненням злочину ( ст. 271 КПК України ):

    1.12.1. Контрольована поставка полягає в організації і здійсненні слідчим та оперативним підрозділом контролю за переміщенням (перевезенням, пересиланням, передачею, ввезенням, вивезенням з України чи транзитним переміщенням її територією) товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, з метою виявлення ознак злочину та фіксації фактичних даних про протиправні діяння осіб, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України .

    1.12.2. Контрольована закупка полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, який перебуває у вільному обігу, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила.

    1.12.3. Оперативна закупка полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, обіг якого обмежений чи заборонений чинним законодавством, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила.

    1.12.4. Спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.

    1.12.5. Імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи, з використанням імітаційних засобів, які створять у оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.

    1.13. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації ( ст. 272 КПК України ) полягає в організації слідчим і оперативним підрозділом введення уповноваженої ними особи, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, в організовану групу чи злочинну організацію під легендою прикриття для отримання речей і документів, відомостей про її структуру, способи і методи злочинної діяльності, які мають значення для розслідування злочину або злочинів, які вчиняються цими групами.

    Виконання такого завдання здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора зі збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу і не потребує дозволу слідчого судді.

    1.14. Негласні слідчі (розшукові) дії, які проводяться незалежно від тяжкості злочину

    1.14.1. Зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем чи не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту ( ч. 2 ст. 264 КПК України ), полягає в одержанні інформації із електронних інформаційних систем, що містять відповідну інформацію, у тому числі із застосуванням технічного обладнання.

    1.14.2. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу ( ст. 268 КПК України ) полягає в застосуванні технічного обладнання для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу, систем зв'язку та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

    1.15. Негласні слідчі (розшукові) дії, лише передбачені статтями 268 (установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу), 269 (спостереження за особою, річчю або місцем) у виняткових невідкладних випадках, визначених статтею 250 КПК України дозволяється проводити до постановлення ухвали слідчого судді.

    1.16. Порядок, тактика та методика проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, взаємодія уповноважених оперативних підрозділів, які виконують доручення слідчого, прокурора на їх проведення, з особами (підрозділами), що залучаються до проведення таких дій, регулюються окремим нормативно-правовим актом органів, у складі яких перебувають уповноважені оперативні підрозділи.

    Розділ II. ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ НА
    ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

    2.1. Рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор викладає в постанові, яка має відповідати вимогам ст.ст. 246 , 251 КПК України , якщо ця дія проводиться без дозволу слідчого судді, або в невідкладних випадках, передбачених ст. 250 КПК України .

    2.2. Клопотання слідчого, прокурора слідчому судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинне відповідати вимогам, зазначеним у ст. 248 КПК України , та матеріалам кримінального провадження, які надаються лише на вимогу слідчого судді для підтвердження необхідності проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

    У клопотанні слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді не зазначається уповноважений оперативний підрозділ, який має виконувати негласну слідчу (розшукову) дію.

    2.3. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину ( ст. 271 КПК України ).

    2.3.1. У разі прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ході якої необхідно провести іншу негласну слідчу (розшукову) дію, яка вимагає постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор звертається до нього з клопотанням у порядку, передбаченому ст. 248 КПК України .

    2.4. Розгляд та погодження прокурором клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється невідкладно з моменту надходження. Прокурором вивчаються матеріали кримінального провадження, які є підставою для прийняття рішення про погодження клопотання. Відмова в погодженні клопотання приймається у формі постанови і не виключає повторного звернення слідчого після отримання додаткових доказів або усунення недоліків, вказаних прокурором у рішенні.

    2.5. У випадку відмови прокурора в погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє в його погодженні ( ст. 40 КПК України ).

    2.6. У постанові про прийняття рішення щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії та у клопотанні до слідчого судді про дозвіл на проведення такої слідчої дії зазначається строк її проведення. Строк визначається залежно від виду конкретної дії, необхідності отримання відомостей одноразово чи протягом певного часу, у межах, визначених ст.ст. 246 , 249 КПК України .

    2.7. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений у встановленому порядку особами, визначеними ст.ст. 246 , 249 КПК України .

    2.8. При розгляді клопотання щодо продовження строку проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчому судді крім відомостей, вказаних у ст. 248 КПК України , надаються додаткові відомості, одержані в ході досудового розслідування, які дають підстави для продовження слідчої (розшукової) дії.

    2.9. Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, який віднесений до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває орган досудового розслідування ( ст. 247 КПК України ).

    2.10. Ухвала слідчого судді щодо відмови в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не оскаржується.

    2.10.1. Постановлення слідчим суддею такої ухвали не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу після усунення недоліків чи порушень, зазначених слідчим суддею в ухвалі ( ст. 248 КПК України ).

    2.11.1. У постанові слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зазначених у п. 1.17, зазначається орган, який буде виконувати цю слідчу дію.

    Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ
    (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

    3.1. Слідчий може проводити негласні слідчі (розшукові) дії самостійно, спільно з уповноваженими оперативними підрозділами, залучати до їх проведення інших осіб, а також доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам ( п. 6 ст. 246 КПК України ).

    3.2. Порядок надання доручень на проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлюється цією Інструкцією.

    3.3. Слідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого знаходяться орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій ( ст. 246 КПК України ).

    3.3.1. Залежно від злочину, який розслідується, та статусу особи, щодо якої проводиться негласна слідча (розшукова) дія, інших чинників слідчий, за погодженням з керівником органу досудового розслідування відповідного рівня, може доручати проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівнику іншого правоохоронного органу, у тому числі того, під юрисдикцією якого не знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, з обґрунтуванням такої необхідності.

    3.3.2. У випадку, коли матеріали оперативно-розшукової діяльності були використані як приводи та підстави для початку досудового розслідування, доручення на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, як правило, надається оперативному підрозділу, який виявив злочин, але враховуються його повноваження.

    3.4. До доручення слідчого, прокурора додається ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії чи постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

    3.4.1. Доручення складається у двох примірниках на офіційному бланку органу досудового розслідування чи прокуратури відповідного рівня.

    3.4.2. Доручення повинно бути мотивованим, містити інформацію, яка необхідна для його виконання, чітко поставлене завдання, що підлягає вирішенню, строки його виконання, визначати конкретного прокурора, якому слід направляти матеріали в порядку, передбаченому ст. 252 Кримінального процесуального кодексу України . Оперативний підрозділ не має права передоручати виконання доручення іншим оперативним підрозділам.

    У дорученні також може визначатись порядок взаємодії між слідчим, прокурором і уповноваженим оперативним підрозділом, а також терміни складання протоколів про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії або її проміжного етапу.

    3.4.3. Керівник органу відповідно до відомчих нормативно-правових актів визначає виконавця - оперативний підрозділ (оперативні підрозділи).

    3.5. Негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж доручається лише відповідним підрозділам органів внутрішніх справ та Служби безпеки України.

    3.6. Прокурор має право заборонити проведення ще не розпочатої негласної слідчої (розшукової) дії, оформивши своє рішення вмотивованою постановою ( ст.ст. 110 , 246 , 249 КПК України ).

    3.7. Прокурор зобов'язаний припинити подальше проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність, та з інших підстав, викладених ним у постанові, що негайно надається керівнику органу, який проводить негласну слідчу (розшукову) дію за дорученням слідчого, прокурора, або слідчому, який проводить зазначені дії безпосередньо ( ст.ст. 246 , 249 КПК України ).

    3.8. Уповноважений оперативний підрозділ для виконання доручення слідчого, прокурора з урахуванням необхідності забезпечення умов для проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучає на підставі свого завдання відповідні оперативні та оперативно-технічні підрозділи.

    3.9. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий, уповноважений оперативний підрозділ, який виконує доручення слідчого, прокурора, має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом ( ст. 275 КПК України ).

    3.9.1. Використання такої інформації здійснюється за умови гарантування безпеки особі, яка надає таку інформацію.

    3.10. Уповноважені оперативні підрозділи не мають права виходити за межі доручень слідчого, прокурора ( ст. 41 КПК ). Вони зобов'язані повідомляти їх про виявлення обставин, які мають значення для кримінального провадження або вимагають нових процесуальних рішень слідчого, прокурора.

    3.11. Керівник органу, якому доручено виконання негласної слідчої (розшукової) дії, повинен негайно повідомити прокурора та слідчого про неможливість виконання доручення, його затримку з обґрунтуванням причини і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні доручення.

    3.12. Контроль за дотриманням строків і повноти виконання доручення слідчого, прокурора здійснюється начальником уповноваженого оперативного підрозділу.

    За результатами виконання доручення оперативний співробітник (працівник) складає рапорт із зазначенням результатів виконаного доручення, залучених при цьому сил і засобів, а також їх результатів.

    Начальник уповноваженого оперативного підрозділу приймає рішення шляхом накладення резолюції на рапорті стосовно можливості направлення протоколу та додатків до нього прокурору чи вжиття заходів до належного виконання доручення.

    Протокол та додатки до нього не пізніше 24 годин після складання надаються прокурору, зазначеному в дорученні. Матеріали, що можуть розшифрувати конфіденційних осіб отримання інформації, не надаються.

    Розділ IV. ФІКСАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ
    (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

    4.1. Протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження.

    4.2. Періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення (одномоментно чи упродовж часу), від доручення слідчого, прокурора, але в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, які можуть використовуватись як докази для встановлення місця перебування особи, що розшукується, про кожний випадок огляду, виїмки, дослідження матеріалів про результати негласної слідчої дії тощо.

    4.3. Кожний протокол про результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше 24 годин після його складання передається прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

    4.3.1. Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні, слідчим або уповноваженим оперативним підрозділом невідкладно складається протокол, що не пізніше 24 годин з моменту виявлення ознак зазначеного кримінального правопорушення надається прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

    4.3.2. Прокурор досліджує отриману інформацію, визначену в п. 4.3.1 і в разі підтвердження даних про виявлення ознак кримінального правопорушення, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні, узгодивши це питання з керівником прокуратури, складає відповідне клопотання і вносить його на розгляд слідчому судді.

    4.4. Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво, за необхідності дає вказівку режимно-секретному органу (далі - РСО) ознайомити слідчого з протоколом та додатками про результати негласної слідчої (розшукової) дії.

    4.5. Конкретний виконавець щодо складання протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії визначається керівником уповноваженого оперативного підрозділу, який проводив такі дії на підставі доручення слідчого, прокурора.

    4.6. У разі залучення до проведення негласної слідчої (розшукової) дії декількох оперативних підрозділів складання протоколу покладається на підрозділ, визначений керівником органу як основний.

    4.7. До протоколу долучаються додатки, якими можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної дії, стенограма, аудіо-, відеозаписи, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

    4.7.1. Додатки до протоколу мають бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію ( ст. 105 КПК України ).

    4.8. Фіксація результатів негласної слідчої (розшукової) дії повинна здійснюватись таким чином, щоб завжди була можливість експертним шляхом встановити достовірність цих результатів.

    4.9. Співробітниками (працівниками) оперативних підрозділів - виконавцями негласних слідчих (розшукових) дій - мають бути вжиті необхідні заходи щодо забезпечення збереження і цілісності одержаних матеріалів (захист від несанкціонованого втручання, деформації, розмагнічування, знебарвлення, стирання тощо) у період до передачі їх прокурору.

    4.10. У разі здійснення заходів безпеки щодо співробітників оперативних підрозділів, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або залучались до їх проведення, відомості про цих осіб у протоколі зазначаються із забезпеченням конфіденційності в порядку, визначеному законодавством.

    4.11. Прокурор або слідчий за його вказівкою досліджує отриману в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій інформацію. У разі необхідності залучається спеціаліст ( ст.ст. 36 , 266 КПК України ).

    4.12. Спеціаліст, який бере участь у дослідженні матеріалів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії і, таким чином, отримує доступ до державної таємниці (ст. 27 Закону України "Про державну таємницю" ), повинен мати допуск до державної таємниці відповідної форми.

    4.13. Як спеціаліст може бути запрошений співробітник (працівник) органу, якому слідчим доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що володіє спеціальними знаннями та навиками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації слідчому, прокурору в ході дослідження матеріалів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

    4.14. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, слідчий негайно складає протокол, у якому відтворює відповідну частину інформації ( ст. 266 КПК ).

    4.15. У разі відсутності відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, слідчий також про це складає протокол.

    Розділ V. ПОРЯДОК ЗАСЕКРЕЧУВАННЯ ТА РОЗСЕКРЕЧУВАННЯ
    МАТЕРІАЛЬНИХ НОСІЇВ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ
    НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

    5.1. Постанова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню.

    5.2. Засекречування таких матеріальних носіїв інформації здійснюється слідчим, прокурором, співробітником уповноваженого оперативного підрозділу, слідчим суддею шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (Розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу грифа секретності.

    5.3. Матеріальні носії інформації (далі - МНІ) щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій повинні містити такі реквізити:

    - гриф секретності;

    - номер примірника;

    - статтю Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (пункт Розгорнутого переліку відомостей, що становлять державну таємницю), на підставі якої здійснюється засекречування матеріального носія секретної інформації;

    - дату засекречування;

    - підпис, його розшифрування та посаду особи, яка надала гриф секретності.

    5.4. У разі виготовлення секретних документів з використанням засобів обчислювальної техніки мають бути забезпечені вимоги законодавства у сфері технічного захисту інформації.

    5.5. Матеріальні носії інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості, що становлять державну таємницю, підлягають реєстрації в режимно-секретному підрозділі у встановленому чинним законодавством порядку без розкриття відомостей про особу, стосовно якої заплановано проведення негласної слідчої (розшукової) дії, та виду цієї слідчої дії.

    5.6. МНІ щодо організації негласних слідчих (розшукових) дій (постанови, клопотання, ухвали, доручення), результати проведення цих дій (протоколи та додатки до них), а також відповідне службове листування (листи, доповідні, рапорти тощо) зберігаються в окремих номенклатурних справах "Документи (постанови, клопотання, ухвали, доручення, листи, доповідні, рапорти тощо) щодо організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій", що проводяться співробітниками (працівниками), які мають безпосередній стосунок до організації та проведення цих заходів.

    5.7. Ведення та зберігання номенклатурних справ з організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється з дотриманням вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці щодо секретного діловодства.

    5.8. Забезпечення охорони державної таємниці та дотримання інших вимог законодавства про державну таємницю при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій покладається на слідчих, прокурорів, слідчих суддів та співробітників уповноважених оперативних підрозділів, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії.

    За порушення законодавства про державну таємницю зазначені особи несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із Законом України "Про державну таємницю" .

    5.9. Після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.

    5.10. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури.

    5.11. Для розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівник органу прокуратури надсилає керівнику органу, де засекречено матеріальний носій інформації, клопотання, у якому зазначаються підстави для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія інформації.

    До клопотання долучаються матеріальні носії інформації, грифи секретності яких пропонується скасувати.

    5.12. Після отримання клопотання про необхідність скасування грифів секретності матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідних документів керівником органу, де здійснювалося їх засекречування, створюється експертна комісія з питань таємниць (далі - експертна комісія), якій доручається підготовка рішень про скасування грифів секретності цих МНІ.

    5.13. Експертна комісія створюється у складі не менше трьох осіб, зокрема фахівців, які мають відповідний рівень знань та досвід роботи у сфері охорони державної таємниці (залежно від органу: слідчий суддя, слідчий, прокурор у конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва, керівник слідчого чи оперативного підрозділу), працівники режимно-секретних підрозділів, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми.

    5.14. Персональний склад експертних комісій визначається посадовою особою, яка їх створила.

    5.15. Голова експертної комісії організовує її роботу та забезпечує необхідні умови для її виконання.

    5.16. Секретар експертної комісії за вказівками голови забезпечує скликання засідання комісії, складає протокол, акт експертної комісії, а також готує проект рішення.

    5.17. Основною формою роботи експертної комісії щодо скасування грифів секретності є засідання, необхідність проведення якого та перелік питань для розгляду визначає голова комісії. Він завчасно призначає доповідача зі складу комісії та забезпечує можливість висловити свою думку всім присутнім на засіданні членам комісії.

    5.18. Засідання експертної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів (але не менше трьох осіб). Рішення приймається простою більшістю голосів, а в разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

    5.19. Експертна комісія має право одержувати в установленому порядку від прокурора необхідні для виконання покладених на неї завдань інформацію та матеріали, а також готувати з цією метою відповідні запити до інших підприємств, установ, організацій та громадян.

    5.20. Результати засідання експертної комісії фіксуються у протоколі, у якому відображаються питання для обговорення та їх результати, запитання, зауваження та пропозиції членів комісії. До протоколу може бути внесена інша інформація, необхідна для розгляду питання по суті. Кожен член комісії має право внести до протоколу свою особисту думку щодо скасування грифу секретності, який розглядався на засіданні.

    5.21. Протокол підписується головою та присутніми на засіданні членами експертної комісії.

    5.22. Рішення комісії оформляється актом скасування грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації, який затверджується керівником органу.

    5.23. В акті зазначається:

    - назва матеріального носія інформації, документа або стислий зміст відомостей, що у ньому містяться, обліковий номер і дата реєстрації;

    - гриф секретності, стаття Зводу відомостей, що становлять державну таємницю , на підставі якої матеріальному носію секретної інформації надано гриф секретності;

    - посада, прізвище та ініціали посадової особи, яка надала гриф секретності;

    - місцезнаходження матеріального носія інформації (номер справи, том, розрахунок розсилки тощо);

    - підстава для скасування грифа секретності;

    - реквізит, який наданий матеріальному носію секретної інформації.

    5.24. В органах прокуратури скасування грифів секретності матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється в тій прокуратурі, де засекречено такий матеріальний носій інформації, у порядку, передбаченому цією Інструкцією.

    5.25. Скасування грифів секретності здійснюється працівниками РСО шляхом закреслення однією тонкою лінією попереднього грифа секретності та написання знизу або поруч позначки "Не таємно". Такі виправлення із зазначенням дати засвідчуються підписом начальника РСО або його заступника та скріплюється печаткою РСО. Виправлення в журналах або картках обліку робляться таким самим чином.

    5.26. МНІ мають бути розсекречені в максимально стислий строк, але не більше 10 діб з моменту отримання клопотання.

    5.27. Після розсекречення зазначених МНІ щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймається рішення про їх зняття з обліку в РСО та долучення до матеріалів кримінального провадження у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

    5.28. Про розсекречення МНІ службова особа, яка його здійснила, зобов'язана письмово повідомити прокурора, якому такі носії секретної інформації або документи були передані. У письмовому повідомленні зазначається підстава (реєстраційний номер та дата затвердження акта експертної комісії) для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія секретної інформації, документа, попередній гриф секретності та наданий після перегляду реквізит.

    5.29. Розсекречені матеріальні носії інформації, які прокурор має намір використати як докази під час судового розгляду, зберігаються на розсуд прокурора в його службовому сейфі чи в сейфі слідчого за вказівкою прокурора.

    5.30. До розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України .

    5.31. У разі наявності в матеріалах щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій відомостей, що становлять державну таємницю, досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні проводяться з дотриманням вимог режиму секретності та в порядку, передбаченому главою 40 КПК України .

    Розділ VI. ПОРЯДОК ЗНИЩЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ
    (МАТЕРІАЛЬНИХ НОСІЇВ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ФАКТУ, МЕТОДІВ
    ТА РЕЗУЛЬТАТІВ), ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ
    (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

    6.1. Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути негайно знищені на підставі його рішення, викладеного в постанові ( ст. 255 КПК України ).

    6.2. Інформація, отримана в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій до постановлення ухвали слідчого судді, якщо він постановив ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, повинна бути знищена ( ст. 250 КПК України ).

    6.3. Отримані слідчим чи оперативним підрозділом відомості, речі і документи внаслідок такої дії підлягають передачі прокурору як тільки слідчий суддя відмовить у наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії для розгляду питання щодо повернення власнику речей, документів чи прийняття рішення про їх знищення ( ст. 255 КПК України ).

    6.4. У постанові щодо рішення прокурора про знищення відомостей, речей та документів зазначаються відомості щодо кримінального провадження, його реєстраційний номер, короткий виклад обставин злочину, правова кваліфікація злочину, відомості про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (щодо ухвали слідчого судді чи постанови слідчого, прокурора, одержані матеріали), які матеріали використано як докази, які підлягають знищенню, підстави, передбачені КПК України , а також співробітник РСО, якому доручається знищення.

    6.4.1. У постанові зазначається повний перелік матеріалів, які підлягають знищенню, їхні реквізити, назви, ознаки тощо. У постанові також зазначаються відомості про те, що власник документів і речей не зацікавлений в їх поверненні, про що є відповідна його заява ( ст. 255 КПК України ).

    6.5. Знищення матеріалів, одержаних у ході негласної слідчої дії, не повинне завдати шкоди для кримінального провадження ( ст. 255 КПК України ).

    6.6. Знищення інформації, відомостей, речей і документів здійснюється ( ст. 255 КПК України ) під контролем прокурора (за його присутності).

    6.7. Знищення відомостей, речей та документів здійснюється у спосіб, що унеможливлює їх відтворення, у спеціально обладнаному режимному приміщені, яке визначено наказом керівника органу, у складі якого діє слідчий підрозділ, керівника Генеральної прокуратури України, прокуратури області, прирівняної до неї. Доступ сторонніх осіб до визначеного приміщення під час знищення секретних документів та речей забороняється.

    6.8. Про факт знищення комісією складається акт, у якому зазначаються реквізити речей чи документів, орган, який надав гриф секретності, відображається спосіб знищення.

    6.9. Складений акт підписують члени комісії та прокурор, який прийняв рішення про знищення і контролював його виконання.

    6.10. Знищення інформації, відомостей, речей та документів до затвердження акта не допускається.

    6.11. Окремі передруковані та браковані аркуші проектів клопотань, протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, окремі аркуші, чернетки клопотань здаються слідчим, прокурором для знищення до РСО.

    6.12. Акти щодо знищення зберігаються в РСО.

    Розділ VII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ОСОБИ НА ІНФОРМАЦІЮ
    ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ СТОСОВНО НЕЇ НЕГЛАСНИХ (СЛІДЧИХ)
    ДІЙ

    7.1. Особа, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження ( ст. 253 КПК України ).

    7.1.2. У повідомленні зазначається вид негласної слідчої (розшукової) дії, а також подальше використання отриманих матеріалів у кримінальному провадженні або їх знищення.

    7.1.3. Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

    7.2. У разі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії. Такі особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у такий самий строк, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси ( ст. 256 КПК України ).

    7.3. У разі вилучення речей чи документів прокурор при направленні повідомлення повинен з'ясувати, чи бажає власник їх повернути. При цьому враховується необхідність забезпечення прав та законних інтересів особи, а також запобігання завданню шкоди кримінальному провадженню (коли речі чи документи є речовим доказом у кримінальному провадженні, у разі виявлення предметів, заборонених до обігу).

    {Текст взято з сайту Мін'юсту України http://www.minjust.gov.ua }


    3. Про організацію діяльності органів досудового розслідування
    Національної поліції України

    gerb

    МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

    НАКАЗ
    06.07.2017 № 570



    Зареєстровано в Міністерстві
    юстиції України
    27 липня 2017 р.
    за № 918/30786
    Про організацію діяльності органів досудового розслідування
    Національної поліції України

    Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України , Законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про Національну поліцію» , пункту 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, та з метою вдосконалення діяльності органів досудового розслідування, належного виконання ними законодавства про кримінальне провадження НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити такі, що додаються:

    1) Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України ;

    2) Інструкцію з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України .

    2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2012 року № 686 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2012 року за № 1769/22081 (із змінами).

    3. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу Міністерства внутрішніх справ України (Житняк С.Є.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

    4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Національної поліції України Князєва С.М.

    Міністр

    А.Б. Аваков





    ЗАТВЕРДЖЕНО
    Наказ Міністерства внутрішніх
    справ України
    06.07.2017 № 570


    Зареєстровано в Міністерстві
    юстиції України
    27 липня 2017 р.
    за № 918/30786
    ПОЛОЖЕННЯ
    про органи досудового розслідування Національної поліції України

    І. Загальні положення

    1. Органи досудового розслідування Національної поліції України (далі - органи досудового розслідування) є структурними підрозділами апарату центрального органу управління поліції, її територіальних органів - головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві, територіальних (відокремлених) підрозділів головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві (далі - територіальні (відокремлені) підрозділи поліції), які згідно з кримінальним процесуальним законодавством забезпечують досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Національної поліції.

    2. Органами досудового розслідування є:

    1) Головне слідче управління Національної поліції (далі - ГСУ);

    2) слідчі управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві (далі - слідчі управління);

    3) слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.

    3. Правову основу діяльності органів досудового розслідування становлять Конституція України , Кримінальний кодекс України (далі - КК України), Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України) та інші нормативно-правові акти з питань досудового розслідування.

    4. Діяльність органів досудового розслідування здійснюється відповідно до принципів верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, недоторканності житла чи іншого володіння особи, таємниці спілкування, невтручання в приватне життя, недоторканності права власності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї, заборони двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення, забезпечення права на захист, змагальності сторін кримінального провадження та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань, речей і документів, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, публічності, диспозитивності, розумності строків досудового розслідування.

    5. Органи досудового розслідування очолюють:

    в центральному органі управління Національною поліцією - заступник Голови Національної поліції - начальник ГСУ;

    у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві (далі - ГУНП) - заступники начальників ГУНП - начальники слідчих управлінь;

    у територіальних (відокремлених) підрозділах поліції - заступники начальників територіальних (відокремлених) підрозділів поліції - начальники слідчих відділів (відділень).

    6. Структура та штатна чисельність органів досудового розслідування затверджуються Головою Національної поліції в установленому порядку.

    7. Органи досудового розслідування при здійсненні своїх повноважень взаємодіють з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними установами, громадськими організаціями і об’єднаннями, а також відповідно до міжнародних договорів України з компетентними та судовими органами іноземних держав.

    8. На працівників органів досудового розслідування з числа поліцейських поширюються правові та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про Національну поліцію».

    На інших працівників органів досудового розслідування поширюються гарантії, встановлені Кодексом законів про працю України , Законом України «Про державну службу».

    ІІ. Завдання органів досудового розслідування

    1. На органи досудового розслідування покладаються такі завдання:

    1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень;

    2) охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження;

    3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Національної поліції;

    4) забезпечення відшкодування фізичним і юридичним особам шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями;

    5) виявлення причин і умов, які сприяють учиненню кримінальних правопорушень, і вжиття через відповідні органи заходів щодо їх усунення.

    2. На органи досудового розслідування можуть бути покладені й інші завдання, визначені законодавством України щодо кримінального провадження.

    3. Органи досудового розслідування зобов’язані застосовувати всі передбачені законодавством заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

    ІІІ. Основні функції органів досудового розслідування

    1. Відповідно до покладених на органи досудового розслідування завдань вони виконують такі функції:

    1) усебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставин, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень;

    2) аналіз слідчої практики, організації і результатів діяльності слідчих, унесення на основі цього в установленому порядку пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування органів досудового розслідування, забезпечення правопорядку, посилення боротьби зі злочинністю, інформування населення із зазначених питань через засоби масової інформації;

    3) розроблення та реалізація заходів щодо дотримання законодавства, зміцнення службової дисципліни, підвищення якості досудового розслідування і скорочення його строків;

    4) вивчення, узагальнення позитивного досвіду досудового розслідування, упровадження його на практиці та розроблення сучасних методик розслідування окремих видів кримінальних правопорушень;

    5) організація взаємодії слідчих підрозділів Національної поліції з Генеральною прокуратурою України, регіональними, місцевими прокуратурами, зокрема прокурорами, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, органами та підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову і судово-експертну діяльність;

    6) вивчення практики застосування слідчими норм права і розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства України;

    7) забезпечення підбору, розстановки і виховання кадрів для органів досудового розслідування, підвищення їх кваліфікації та професійної майстерності;

    8) організація відповідно до КПК України та законів України розгляду і вирішення скарг і заяв громадян, які надходять у зв’язку з проведенням досудового розслідування кримінальних правопорушень.

    2. На органи досудового розслідування можуть бути покладені й інші функції, передбачені законодавством.

    IV. Порядок призначення слідчих та керівників слідчих підрозділів на посаду, звільнення їх з посади

    1. Заступник Голови Національної поліції України - начальник ГСУ призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Міністром внутрішніх справ за поданням Голови Національної поліції України.

    Перший заступник, заступники начальника ГСУ, начальники структурних підрозділів ГСУ, їх заступники, старші слідчі в особливо важливих справах, інші працівники та державні службовці ГСУ призначаються на посади і звільняються з посад Головою Національної поліції відповідно до чинного законодавства.

    2. Заступники начальників ГУНП - начальники слідчих управлінь призначаються на посади та звільняються з посад начальниками ГУНП в областях, місті Києві, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі за погодженням з начальником ГСУ.

    3. Заступники начальників слідчих управлінь, начальники відділів (відділень) у складі слідчих управлінь, їх заступники, старші слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих управлінь ГУНП, заступники начальників територіальних (відокремлених) підрозділів поліції - начальники слідчих відділів, відділень, їх заступники, старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих підрозділів територіальних органів поліції та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції приймаються на службу в поліцію, призначаються на посади та звільняються з посад та/або зі служби в поліції начальниками ГУНП в областях, місті Києві, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі за поданням заступників начальників ГУНП - начальників слідчих управлінь.

    V. Повноваження керівників слідчих підрозділів органів Національної поліції

    1. Начальник ГСУ, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції України, крім повноважень і обов’язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, є відповідальним за стан досудового розслідування в підпорядкованих органах Національної поліції України, організацію їх роботи, виконання покладених на них завдань.

    2. Начальник ГСУ:

    1) організовує здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Національної поліції України;

    2) у межах компетенції дає обов’язкові для виконання працівниками апарату Національної поліції України та її територіальних органів (підрозділів) доручення;

    3) організовує звітування керівників структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів, територіальних органів поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів з питань службової діяльності органів досудового розслідування, у тому числі стану взаємодії між слідчими та оперативними підрозділами Національної поліції України під час розслідування кримінальних правопорушень; за наявності підстав приймає рішення про проведення службового розслідування за фактами невиконання службовими особами поліції покладених на них обов’язків, вживає інших заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчими Національної поліції України;

    4) ознайомлюється з матеріалами досудового розслідування кримінальних правопорушень, дає у них слідчим Національної поліції України письмові вказівки;

    5) викликає до апарату Національної поліції України для заслуховування стану досудового розслідування в кримінальних провадженнях працівників слідчих та оперативних підрозділів, інших службових осіб територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

    6) відповідно до кримінального процесуального законодавства визначає слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а в разі здійснення досудового розслідування слідчою групою визначає старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України;

    7) відповідно до статті 218 КПК України з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень, розпочатих слідчим підрозділом територіального органу (підрозділу) Національної поліції України, звертається до прокурора відповідного рівня щодо визначення підслідності кримінального правопорушення;

    8) відсторонює слідчого органу досудового розслідування Національної поліції України від проведення досудового розслідування в установленому кримінальним процесуальним законодавством порядку та призначає іншого слідчого, а у випадку здійснення досудового розслідування слідчою групою відсторонює старшого слідчої групи та визначає іншого старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, змінює склад цієї слідчої групи;

    9) у встановленому порядку вносить клопотання слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України про продовження Генеральним прокурором чи його заступником строку досудового розслідування понад шість місяців у кримінальних провадженнях, розслідування в яких здійснюється цими слідчими, а також клопотання про надіслання кримінальних проваджень до правоохоронних органів інших країн відповідно до міжнародних договорів України;

    10) у випадку відмови керівника регіональної прокуратури або прокурора Генеральної прокуратури України у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій за зверненням слідчого після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед Генеральним прокурором.

    3. Начальник слідчого управління:

    1) організовує здійснення підпорядкованими слідчими підрозділами досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Національної поліції України;

    2) у межах компетенції дає обов’язкові для виконання працівниками ГУНП та його територіальних (відокремлених) підрозділів доручення та вказівки з питань, які стосуються досудового розслідування;

    3) організовує звітування керівників структурних підрозділів апарату ГУНП, його територіальних (відокремлених) підрозділів з питань службової діяльності підпорядкованих слідчих підрозділів, у тому числі стану взаємодії між слідчими слідчого управління ГУНП, слідчих відділів, відділень та оперативними підрозділами ГУНП, його територіальних (відокремлених) підрозділів під час розслідування кримінальних правопорушень; за наявності підстав приймає рішення про проведення службового розслідування за фактами невиконання службовими особами поліції покладених на них обов’язків, вживає інших заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчими Національної поліції України;

    4) ознайомлюється з матеріалами досудового розслідування, яке здійснюється слідчими підпорядкованих слідчих відділів, відділень територіальних (відокремлених) підрозділів Національної поліції України, дає письмові вказівки слідчим, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;

    5) викликає до слідчого управління для заслуховування стану досудового розслідування в кримінальних провадженнях працівників підпорядкованих слідчих підрозділів та оперативних підрозділів ГУНП, інших службових осіб територіальних (відокремлених) підрозділів Національної поліції України;

    6) у разі необхідності відповідно до кримінального процесуального законодавства визначає слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а в разі здійснення досудового розслідування слідчою групою визначає старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих з числа працівників підпорядкованих слідчих відділів, відділень органів Національної поліції України, а також слідчого управління;

    7) відповідно до статті 218 КПК України з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень, розпочатих слідчим відділом, відділенням територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, через прокурорів відповідного рівня вирішує питання про визначення підслідності кримінальних правопорушень;

    8) відсторонює слідчого підпорядкованого слідчого управління ГУНП, слідчого відділу, відділення підпорядкованого ГУНП територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України від проведення досудового розслідування в установленому кримінальним процесуальним законодавством порядку та призначає іншого слідчого, а у випадку здійснення досудового розслідування слідчою групою відсторонює старшого слідчої групи та визначає іншого старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих з числа працівників підпорядкованих слідчих підрозділів, змінює склад цієї слідчої групи;

    9) вносить до регіональної прокуратури клопотання слідчих про продовження строку досудового розслідування понад три місяці;

    10) визначає слідчих, спеціально уповноважених на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх;

    11) організовує та забезпечує взаємодію підпорядкованих органів досудового розслідування та оперативних підрозділів (кримінальної поліції) ГУНП та міжрегіональних територіальних органів поліції щодо досудового розслідування кримінальних правопорушень з моменту внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про їх учинення; забезпечує ефективне використання слідчими оперативної інформації при досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду;

    12) здійснює організаційно-методичне керівництво підпорядкованими органами досудового розслідування; забезпечує надання методичної та практичної допомоги в досудовому розслідуванні складних, багатоепізодних кримінальних правопорушень;

    13) особисто здійснює контроль за станом досудового розслідування в слідчих відділах, відділеннях підпорядкованих ГУНП територіальних (відокремлених) підрозділів Національної поліції України тяжких і особливо тяжких злочинів, у тому числі вчинених проти життя та здоров’я особи; кримінальних правопорушень, учинених у сфері господарської та службової діяльності; а також кримінальних правопорушень, учинених стосовно народних депутатів України, депутатів місцевих рад, працівників засобів масової інформації, працівників органів прокуратури та суду; учинених неповнолітніми або за їх участю; іноземцями або щодо них; усіх інших кримінальних правопорушень, які викликали значний суспільний резонанс або стан розслідування яких знаходиться на контролі в Національній поліції України, Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах; з цією метою веде обліки кримінальних правопорушень, які перебувають на контролі, ознайомлюється з матеріалами кримінальних проваджень за такими кримінальними правопорушеннями, виявляє недоліки в їх розслідуванні, вживає заходів до їх усунення та активізації роботи з розкриття кримінальних правопорушень, які перебувають на контролі;

    14) особисто виїжджає на місця вчинення умисних вбивств, інших особливо тяжких злочинів, а також кримінальних правопорушень, які викликають значний суспільний резонанс; при цьому керує роботою слідчо-оперативної групи під час огляду місця події; у разі необхідності приймає рішення про залучення до огляду місця події спеціалізованої пересувної криміналістичної лабораторії, про що направляє письмове клопотання керівництву відповідного підрозділу Експертної служби МВС (як виняток, усно погоджує зазначене питання з подальшим направленням письмового клопотання);

    15) організовує розгляд і вирішення відповідно до законодавства звернень громадян, органів державної влади і місцевого самоврядування, що надходять до ГУНП у зв’язку з провадженням досудового розслідування та з інших питань, що стосуються діяльності підпорядкованих ГУНП органів досудового розслідування;

    16) у випадку відмови керівника місцевої прокуратури або прокурора регіональної прокуратури у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій за зверненням слідчого після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед керівником регіональної прокуратури;

    17) відповідно до вимог статті 218 КПК України з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень, розпочатих слідчим відділом, відділенням підпорядкованого ГУНП територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, звертається до прокурора відповідного рівня щодо підслідності таких тяжких та особливо тяжких злочинів:

    умисні вбивства (замахи на вбивство);

    у яких заподіяно матеріальну шкоду в особливо великому розмірі;

    які скоєно організованими групами або злочинними організаціями, створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, а також передбачені статтею 262 , частинами другою і третьою статті 263-1, статтею 264 , частинами другою і третьою статті 265, статтею 266 КК України;

    торгівля людьми;

    вибухи, пожежі, які учинено загальнонебезпечним способом або якими заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі;

    у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку;

    у сфері господарської діяльності (передбачені розділом VIІ КК України ), якими завдано значної шкоди інтересам держави або істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, або у великих чи особливо великих розмірах;

    проти довкілля (передбачені розділом VIІІ КК України ), вчинені службовою особою, які спричинили тяжкі наслідки, масову загибель об’єктів тваринного/рослинного світу, загибель людей;

    проти громадської безпеки (передбачені розділом ІХ КК України ) із використанням зброї чи які мали наслідком настання шкоди у великому розмірі, значне забруднення довкілля чи настання інших тяжких наслідків;

    проти безпеки виробництва (передбачені розділом Х КК України ), якщо ними спричинено загибель людей або інші тяжкі наслідки;

    проти безпеки руху та експлуатації транспорту (передбачені розділом ХІ КК України), поєднані з насильством, небезпечні для життя та здоров’я особи, загальнонебезпечним способом, дорожньо-транспортні пригоди, у яких загинуло дві або постраждало чотири і більше особи, або якими спричинено велику матеріальну шкоду;

    проти громадського порядку та моральності (передбачені розділом ХІІ КК України ) із застосуванням зброї, службовою особою з використанням службового становища, щодо малолітнього;

    у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації (передбачені розділом ХІV КК України ) у разі спричинення тяжких наслідків, у тому числі для інтересів держави;

    проти правосуддя та авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, журналістів, особою із використанням службового становища, загальнонебезпечним способом, поєднані з насильством, або якими завдано великої шкоди або спричинено інші тяжкі наслідки (крім передбачених статтями 382 - 384 , 389 КК України);

    місця вчинення яких перебувають під юрисдикцією декількох органів досудового розслідування підпорядкованих ГУНП територіальних (відокремлених) підрозділів Національної поліції України, у разі необхідності забезпечення їх найбільш швидкого і повного досудового розслідування;

    які скоєно службовими особами підприємств, установ, організацій, органів влади та контролю обласного рівня або службовими особами, які займають керівні посади на районному (міському) рівні;

    18) забезпечує в межах компетенції координацію діяльності слідчого управління та підрозділів оперативно-технічних заходів та оперативної служби ГУНП щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами ГУНП та міжрегіональними територіальними органами поліції.

    4. Начальник слідчого відділу територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, крім повноважень, передбачених КПК України :

    1) керує діяльністю слідчого відділу та є відповідальним за виконання покладених на нього завдань, дотримання підпорядкованими слідчими вимог законодавства України;

    2) організовує та забезпечує постійний моніторинг стану оперативної обстановки на території обслуговування й реагування на її зміни, оперативне інформування начальника територіального (відокремленого) підрозділу поліції про стан правопорядку та боротьби зі злочинністю, наявні проблеми і пропозиції щодо їх розв’язання;

    3) забезпечує в межах компетенції координацію діяльності слідчого відділу та підрозділів оперативно-технічних заходів та оперативної служби ГУНП щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами ГУНП та міжрегіональними територіальними органами поліції; забезпечує ефективне використання слідчими оперативної інформації при досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду;

    4) організовує та забезпечує взаємодію слідчих з органами, що здійснюють судово-експертну діяльність, органами прокуратури і суду;

    5) заслуховує на оперативних нарадах звіти працівників слідчого відділу та інших працівників територіального (відокремленого) підрозділу поліції з питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень (не рідше двох разів на тиждень), уживає заходів щодо усунення недоліків на цьому напрямі діяльності;

    6) установлює спеціалізацію слідчих в розслідуванні кримінальних правопорушень окремих категорій;

    7) у разі встановлення в кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких розпочато слідчим відділом, ознак злочинів, передбачених підпунктом 17 пункту 3 цього розділу, негайно повідомляє про це слідче управління з метою вирішення у встановленому законодавством порядку питання про визначення підслідності кримінального правопорушення;

    8) розглядає заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення, що надходять до територіального (відокремленого) органу поліції, а також інші матеріали про кримінальні правопорушення, виявлені поліцією, і забезпечує невідкладне, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування; при внесенні слідчими відомостей до ЄРДР контролює правильність попередньої правової кваліфікації вчинених протиправних дій, а також об’єктивність та своєчасність внесення слідчими відомостей до ЄРДР про рух кримінальних проваджень;

    9) забезпечує чергування слідчих (слідчих груп) та інспекторів-криміналістів (техніків-криміналістів) у складі слідчо-оперативних груп для виїзду на місця подій за заявами і повідомленнями про кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих органів Національної поліції; особисто виїжджає на місця вчинення вмисних убивств, інших особливо тяжких злочинів, а також кримінальних правопорушень, які викликають значний суспільний резонанс; веде облік результатів оглядів місць подій та застосування при цьому науково-технічних засобів, уживає заходів щодо підвищення ефективності цієї роботи; у разі виявлення недоліків при проведенні огляду місця події організовує його повторне проведення;

    10) своєчасно вирішує питання про створення слідчих груп для розслідування найбільш складних кримінальних правопорушень;

    11) вивчає кримінальні провадження про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких у 10-денний строк після внесення слідчим відомостей до ЄРДР не складено письмове повідомлення про підозру; за результатами надає слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора, контролює їх виконання;

    12) здійснює контроль за:

    своєчасністю та повнотою внесення відомостей до ЄРДР, відповідністю даних про попередню правову кваліфікацію кримінальних правопорушень матеріалам кримінального провадження;

    достовірністю даних про розслідування у кримінальних провадженнях та про їх рух, об’єктивністю відображення відомостей в ЄРДР і звітах;

    своєчасністю здачі до архіву підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення закритих кримінальних проваджень;

    13) заслуховує слідчих, інших службових осіб, уповноважених на проведення досудового розслідування, з питань розслідування кримінальних правопорушень;

    14) запобігає фактам утручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень; про їх виявлення негайно доповідає начальнику слідчого управління та прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні;

    15) забезпечує контроль за своєчасним повідомленням районним (міським) військовим комісаріатам про призовників і військовослужбовців, щодо яких повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, в порядку і строки, визначені пунктом 61 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921;

    16) щокварталу організовує перевірки зберігання вилучених з місць подій речових доказів і документів та забезпечує контроль за їх повним й ефективним використанням при встановленні особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;

    17) розглядає акти прокурорського реагування, рішення слідчого судді, суду про порушення норм кримінального процесуального законодавства; за результатами вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі конкретних слідчих та слідчого відділу в цілому;

    18) організовує діяльність інспекторів-криміналістів (техніків-криміналістів) щодо належного техніко-криміналістичного супроводження кримінального провадження; забезпечує впровадження в практичну діяльність слідчих передового досвіду досудового розслідування і нових форм та методів криміналістики.

    VІ. Права і обов’язки слідчих, гарантії їх процесуальної незалежності

    1. Слідчий - службова особа органу Національної поліції України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України , здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

    2. Під час досудового розслідування слідчий самостійно приймає процесуальні рішення, крім випадків, коли законом передбачено винесення рішення слідчого судді, суду або згода прокурора чи погодження керівника органу досудового розслідування або якщо рішення про його проведення приймає виключно прокурор, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.

    3. При виконанні своїх службових обов’язків слідчий зобов’язаний:

    1) під час досудового розслідування дотримуватися вимог Конституції України, КПК України та законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

    2) забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК України строків;

    3) виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі;

    4) забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження;

    5) не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу таємницю, що охороняється законом, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті при розслідуванні кримінальних правопорушень;

    6) не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об’єктивності та неупередженості;

    7) у разі наявності підстав, передбачених статтею 77 КПК України, заявляти самовідвід від участі в кримінальному провадженні в порядку, визначеному статтею 80 КПК України.

    4. Службові особи органів та підрозділів поліції, крім безпосередніх керівників органів досудового розслідування, вищих керівників органів досудового розслідування, які діють у межах повноважень, визначених КПК України, не можуть мати доступу до матеріалів кримінальних проваджень, витребувати їх у слідчого для перевірки стану розслідування кримінального правопорушення, вивчення і надання вказівок, визначення кваліфікації кримінального правопорушення чи будь-яким іншим способом утручатися в процесуальну діяльність слідчого.

    Утручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень, не допускається.

    5. Рішення слідчого судді, суду, письмові доручення і вказівки прокурора та вказівки керівника органу досудового розслідування, які не суперечать рішенням та вказівкам прокурора, надані в межах їх компетенції і в установленій законодавством формі, є обов’язковими для виконання слідчим.

    6. При незгоді з рішенням, дією чи бездіяльністю прокурора у відповідному досудовому провадженні слідчий в установленому порядку подає скаргу до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.

    7. Слідчий має право в порядку, передбаченому КПК України , доручати відповідним уповноваженим оперативним підрозділам поліції проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Доручення слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання.

    8. Працівники поліції зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

    VIІ. Слідчий - працівник організаційно-методичного підрозділу

    1. Головним завданням слідчого - працівника організаційно-методичного підрозділу ГСУ, слідчого управління (далі - слідчий-методист) є надання практичної і методичної допомоги в організації роботи органів досудового розслідування.

    2. До повноважень слідчого-методиста належать:

    1) розроблення проектів розпорядчих документів з питань, що стосуються сфери діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України;

    2) здійснення контролю за організацією роботи слідчих підрозділів, підготовка письмових рекомендацій щодо вдосконалення форм і методів керівництва підрозділами та з інших питань;

    3) надання допомоги і перевірка роботи слідчих підрозділів, здійснення заходів щодо усунення недоліків і підвищення рівня слідчої роботи, контроль за їх виконанням;

    4) вивчення передового досвіду і наукових методів розслідування кримінальних правопорушень, унесення пропозицій керівництву органів досудового розслідування про необхідність їх узагальнення, розповсюдження, упровадження;

    5) вивчення слідчої практики, організації і результатів слідчої роботи, внесення керівництву органів досудового розслідування пропозицій щодо вдосконалення організації діяльності слідчих підрозділів, підвищення ролі слідчих у виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень.

    3. Слідчий-методист:

    1) надає практичну та методичну допомогу в організації роботи слідчих підрозділів, які за ним закріплені;

    2) вносить керівникові органу досудового розслідування, у складі якого діє організаційно-методичний підрозділ, пропозиції щодо заслуховування на нарадах звітів слідчих підпорядкованих органів досудового розслідування та їх керівників про розслідування кримінальних правопорушень та організацію роботи підпорядкованих органів досудового розслідування;

    3) веде обліки кримінальних проваджень, закритих слідчими за відсутністю події або складу кримінального правопорушення або у зв’язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, учинене особою, здійснює аналіз обґрунтованості таких рішень;

    4) здійснює аналіз дотримання строків кримінального провадження; не рідше одного разу на місяць витребовує в підрозділах інформаційного забезпечення Національної поліції, ГУНП списки кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, які розслідуються понад установлені КПК України строки, виявляє причини недотримання строків досудового розслідування, вносить керівникові органу досудового розслідування пропозиції щодо вжиття заходів для їх усунення;

    5) забезпечує своєчасну підготовку матеріалів для продовження процесуальних строків у кримінальних провадженнях; організовує заслуховування результатів розслідування у цих кримінальних провадженнях у керівника органу досудового розслідування;

    6) аналізує практику затримання осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, застосування щодо них запобіжних заходів;

    7) уживає заходів щодо підвищення якості досудового розслідування; з цією метою з’ясовує причини допущених слідчими недоліків та порушень законодавства, ініціює перед відповідними керівниками слідчих підрозділів питання про вжиття заходів щодо усунення таких порушень; постійно веде обліки кримінальних проваджень, у яких прокурорами скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження; слідчим суддею постановлено ухвалу, якою скасовується рішення слідчого або якою зобов’язано його припинити дію чи вчинити певну дію; судом під час судового провадження постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення; судом ухвалено виправдувальний вирок; щомісяця доповідає керівництву органу досудового розслідування, у складі якого діє організаційно-методичний підрозділ, про стан цієї роботи в підпорядкованих слідчих підрозділах, уносить пропозиції щодо її покращення;

    8) вивчає правильність та повноту внесення слідчими до ЄРДР відомостей про рух кримінальних проваджень та своєчасність внесення таких відомостей за прийнятими слідчими рішеннями; забезпечує достовірність звітності, яка надходить із підпорядкованих органів досудового розслідування;

    9) перевіряє планування роботи в слідчих підрозділах територіальних (відокремлених) органів поліції, стан виконання планових заходів, їх відповідність планам ГСУ та слідчого управління, наявність індивідуальних планів роботи слідчих, планів розслідування в кримінальних провадженнях, планів-графіків закінчення досудового розслідування кримінальних правопорушень і стан виконання цих планів; у разі виявлення недоліків при складанні планів роботи надає практичну і методичну допомогу щодо усунення недоліків; з урахуванням зміни оперативної обстановки вживає заходів щодо внесення корективів у плани роботи;

    10) організовує проведення щорічних інвентаризацій кримінальних проваджень; забезпечує надходження до вищого органу досудового розслідування та підрозділу інформаційного забезпечення поліції об’єктивної інформації про рух кримінальних проваджень;

    11) контролює стан організації в слідчих підрозділах роботи з підбору, розстановки, навчання і виховання кадрів органів досудового розслідування; щомісяця доповідає керівництву органу досудового розслідування про стан цієї роботи, наявність вакантних посад в слідчих підрозділах, уносить пропозиції щодо заміщення вакантних посад;

    12) за письмовою вказівкою, наказом (дорученням) керівника органу досудового розслідування у встановленому порядку проводить службові розслідування, у тому числі з виїздом до слідчих підрозділів, за фактами порушень слідчими норм кримінального процесуального законодавства та вносить пропозиції щодо притягнення винних службових осіб до відповідальності;

    13) за вказівкою керівника органу досудового розслідування, у складі якого діє організаційно-методичний підрозділ, здійснює належний розгляд звернень громадян, депутатських запитів і звернень, документів прокурорського реагування та рішень судів, проводить за ними перевірки, готує мотивовані висновки у разі встановлення фактів порушення норм законодавства; уносить пропозиції керівництву органу досудового розслідування щодо притягнення винних службових осіб до відповідальності, уживає заходів щодо усунення недоліків; за необхідності здійснює перевірки з виїздом до підпорядкованих органів досудового розслідування;

    14) особисто приймає щомісячні звіти від керівників підпорядкованих слідчих підрозділів і вимагає від них:

    відомості про дотримання графіка розслідування в кримінальних провадженнях, у тому числі про кількість кримінальних правопорушень, що виявлені слідчими;

    списки кримінальних проваджень:

    які передані прокурору для звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або закритих прокурором;

    у яких рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчими;

    у яких особам повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень;

    у яких після повідомлення про підозру в учиненні кримінального проступку протягом одного місяця не закінчено дізнання та після повідомлення про підозру в учиненні злочину протягом двох місяців не закінчено досудове слідство, із зазначенням причин їх тривалості та відомостей про продовження процесуальних строків у встановленому порядку;

    у яких досудове розслідування зупинено у звітному періоді у зв’язку з:

    переховуванням підозрюваного від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності і невстановленням його місцезнаходження, із зазначенням номерів розшукових справ;

    захворюванням підозрюваного на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, за наявності медичного висновку, що підтверджує цей факт;

    необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, із зазначенням стану виконання запиту про міжнародну правову допомогу;

    відомості про стан роботи з особовим складом слідчих підрозділів, про наявність вакантних посад.

    VIIІ. Слідчий-криміналіст

    1. Головним завданням слідчого-криміналіста ГСУ, слідчого управління (далі - слідчий-криміналіст) є надання практичної і методичної допомоги слідчим у розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів.

    2. Робота слідчих-криміналістів включає:

    1) запровадження в слідчу практику наукових рекомендацій щодо організації роботи і тактики проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, застосування техніко-криміналістичних засобів і розповсюдження позитивного досвіду при розслідуванні кримінальних правопорушень;

    2) розроблення методики розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, у тому числі з урахуванням оперативної обстановки в регіоні;

    3) підвищення професійного рівня слідчих щодо розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі тих, у яких осіб, що їх учинили, не встановлено.

    3. Слідчий-криміналіст:

    1) щодня знайомиться з оперативними зведеннями про кримінальні правопорушення, що вчинені за добу, та в установлених випадках надає об’єктивну інформацію до ГСУ про обставини їх вчинення;

    2) бере участь в огляді місця події при вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину чи іншого кримінального правопорушення, яке викликало значний суспільний резонанс, надає кваліфіковану допомогу в пошуку слідів кримінального правопорушення, належній їх фіксації з метою правильного процесуального оформлення, виключення надалі їх утрати або приведення в непридатний для подальших досліджень стан;

    3) з урахуванням зібраних доказів та обставин, виявлених під час досудового розслідування, надає допомогу слідчому в складенні погодженого плану слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; надалі при необхідності розробляє додаткові плани;

    4) заводить контрольно-наглядову справу за результатами огляду місця події (у разі внесення інформації до ЄРДР), а також у разі кримінального правопорушення, що є на контролі Національної поліції, Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, та за письмовою вказівкою керівництва ГСУ, слідчого управління; здійснює супроводження розслідування такого кримінального правопорушення аж до прийняття в кримінальному провадженні остаточного рішення згідно з КПК України , для чого не рідше одного разу на місяць витребовує інформацію про результати досудового розслідування та вносить пропозиції щодо його вдосконалення;

    5) надає допомогу слідчим в організації досудового розслідування, у тому числі в проведенні окремих слідчих дій, застосуванні техніко-криміналістичних засобів, залученні спеціалістів, використанні можливостей криміналістичних, оперативно-довідкових та інших обліків поліції; для надання практичної допомоги в проведенні окремих слідчих дій слідчих-криміналістів уключають до складу слідчих груп;

    6) опрацьовує та запроваджує в слідчу практику наукові методи (у тому числі з урахуванням досвіду інших держав) розслідування кримінальних правопорушень та засоби криміналістичної техніки;

    7) вивчає слідчу практику, розробляє заходи щодо її вдосконалення, узагальнює можливості криміналістики і судової експертизи в процесі досудового розслідування, запроваджує позитивний досвід, надає підтверджені практикою рекомендації щодо методики і тактики досудового розслідування; з урахуванням виявлених недоліків і проблем в організації роботи вносить пропозиції керівництву ГСУ, слідчих управлінь щодо їх розгляду на оперативних нарадах; уносить пропозиції про заслуховування на оперативних нарадах звітів працівників органів досудового розслідування та оперативних підрозділів щодо організації і стану оперативно-розшукової та слідчої роботи, розслідування конкретних кримінальних правопорушень;

    8) здійснює контроль за цілеспрямованим використанням техніко-криміналістичних засобів, які закріплені за органом досудового розслідування;

    9) визначає і обґрунтовує кількість необхідних техніко-криміналістичних засобів, матеріалів, навчально-методичної літератури, вносить пропозиції щодо їх придбання і розподілу;

    10) перевіряє та узагальнює практику роботи слідчих щодо застосування техніко-криміналістичних засобів і наукових рекомендацій, стан роботи слідчо-оперативних груп на місцях подій та при розслідуванні обставин учинених кримінальних правопорушень, які перебувають на контролі, готує аналізи та інформаційні листи з цього питання;

    11) з метою підвищення кваліфікаційного рівня працівників органів досудового розслідування планує і організовує проведення занять зі службової підготовки щодо проблемних питань, що виникають під час досудового розслідування, методики й тактики розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень тощо.

    ІХ. Інспектор-криміналіст (технік-криміналіст)

    1. Інспектор-криміналіст (технік-криміналіст) у кримінальному провадженні - особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і як спеціаліст бере участь у проведенні слідчих (розшукових) дій та надає практичну допомогу слідчим в організації їх проведення.

    2. Інспектор-криміналіст (технік-криміналіст) у своїй діяльності безпосередньо підпорядковується та підзвітний начальникові органу досудового розслідування. У разі утворення у складі органу досудового розслідування підрозділу техніко-криміналістичного забезпечення слідчих (розшукових) дій керівник цього підрозділу підпорядковується безпосередньо начальникові органу досудового розслідування.

    3. Працівники поліції у межах компетенції зобов’язані надавати інспектору-криміналісту (техніку-криміналісту) всебічну допомогу у виконанні його обов’язків.

    4. Інспектор-криміналіст (технік-криміналіст) зобов’язаний виконувати усні та письмові доручення начальника відповідного органу досудового розслідування, його заступників, слідчих у встановлені строки та у визначеному законодавством порядку.

    5. Інспектор-криміналіст (технік-криміналіст):

    1) надає під час досудового розслідування консультації слідчому з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок;

    2) з використанням спеціальних знань та навичок, науково-технічних засобів і спеціального обладнання проводить вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани і схеми, виготовляє графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, забезпечує оформлення фото-, звуко- та відеоматеріалів після завершення слідчих (розшукових) дій;

    3) виявляє, фіксує, здійснює вилучення та пакування матеріальних об’єктів, які несуть на собі слідову інформацію вчиненого правопорушення;

    4) проводить експрес-аналіз за зовнішніми характеристиками вилучених об’єктів (без надання письмового висновку), звертає увагу слідчого на фактичні дані, що мають значення для розслідування обставин кримінального правопорушення;

    5) є відповідальним за якісну фіксацію всієї слідової інформації, повноту відображених даних у протоколі огляду та схемі (плані) до нього;

    6) надає пояснення слідчому та учасникам слідчих (розшукових) дій з приводу застосування криміналістичної техніки, умов виявлення слідів та інших обставин, які потребують роз’яснення.

    X. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих

    1. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, - працівник поліції, завданням якого є здійснення контролю за дотриманням іншими службовими особами прав затриманого, а також безпосереднє забезпечення цих прав.

    2. Кількість службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, підрозділу, у складі якого функціонує орган досудового розслідування, визначається начальниками ГУНП з урахуванням вимог законодавства, яким регламентовано діяльність ізоляторів тимчасового тримання.

    3. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, у своїй діяльності безпосередньо підпорядковується та підзвітна начальнику органу досудового розслідування.

    4. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, крім обов’язків, передбачених статтями 212 , 213 КПК України, повинна:

    1) вести обліки затриманих слідчими осіб, які підозрюються в учиненні злочину, а також підозрюваних, яким обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

    2) щодня письмово доповідати керівнику органу досудового розслідування про стан дотримання прав осіб, затриманих за підозрою в учиненні злочину;

    3) при реєстрації затриманого перевіряти наявність на його тілі видимих тілесних ушкоджень; за наявності підстав забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію тілесних ушкоджень медичним працівником;

    4) у разі звернення затриманого про застосування насильства під час затримання зафіксувати його заяву та прийняти її в письмовому вигляді;

    5) завчасно, але не пізніше трьох годин до завершення:

    24-годинного строку з моменту затримання інформувати керівника органу досудового розслідування про необхідність звільнення затриманого в разі невручення йому повідомлення про підозру;

    60-годинного строку з моменту затримання інформувати керівника органу досудового розслідування про необхідність звільнення затриманого в разі недоставляння його до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу;

    6) не допускати до затриманих сторонніх осіб, у тому числі працівників оперативних підрозділів, інших службових осіб поліції, без письмового дозволу слідчого, який проводить розслідування в кримінальному провадженні, або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

    XІ. Помічник слідчого

    1. Помічник слідчого - працівник органу досудового розслідування, завданням якого є надання допомоги слідчому і виконання його доручень, пов’язаних з розслідуванням кримінальних правопорушень.

    2. Працівники поліції у межах компетенції зобов’язані надавати помічнику слідчого всебічну допомогу у виконанні його обов’язків.

    3. Помічник слідчого зобов’язаний виконувати усні та письмові доручення начальника відповідного органу досудового розслідування, його заступників, слідчих у встановлені строки та у визначеному законодавством порядку.

    4. Помічник слідчого має право:

    1) брати участь в проведенні слідчим слідчих (розшукових) дій;

    2) забезпечувати виконання виклику для проведення слідчих (розшукових) дій свідків, потерпілих, підозрюваних, спеціалістів, експертів, цивільних позивачів, цивільних відповідачів та інших учасників кримінального провадження;

    3) залучати понятих до участі в проведенні слідчих дій;

    4) у встановленому законодавством порядку доставляти запити слідчих в установи, організації, на підприємства на документи та предмети, необхідні для проведення всебічного й неупередженого розслідування в кримінальному провадженні, та доставляти витребувані документи та предмети за місцем призначення;

    5) бути присутнім при ознайомленні в установленому статтею 290 КПК України порядку з матеріалами досудового розслідування підозрюваним, його захисником, законним представником та захисником особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, а також потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, цивільним позивачем, його представником та законним представником, цивільним відповідачем, його представником;

    6) уносити керівництву слідчого підрозділу пропозиції щодо покращення організації та підвищення ефективності роботи помічників слідчих і слідчого підрозділу в цілому.


    Директор Департаменту
    формування політики
    щодо підконтрольних
    Міністрові органів влади
    та моніторингу МВС

    В.Є. Боднар




    4. Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку
    в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні
    правопорушення та інші події

    gerb

    МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

    НАКАЗ
    06.11.2015 № 1377



    Зареєстровано в Міністерстві
    юстиції України
    01 грудня 2015 р.
    за № 1498/27943
    Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного
    обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені
    кримінальні правопорушення та інші події

    {Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ
    № 438 від 30.05.2016 }
    № 437 від 22.05.2017 }

    Відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», статей 60 , 214 Кримінального процесуального кодексу України, підпункту 7 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» та з метою приведення нормативно-правових актів у сфері діяльності Національної поліції у відповідність до вимог чинного законодавства НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити Інструкцію про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події , що додається.

    2. Центральному органу управління поліцією, головним управлінням Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві забезпечити виготовлення необхідної кількості журналів єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

    3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МВС від 19 листопада 2012 року № 1050 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2012 року за № 2095/22407 (із змінами).

    4. Голові Національної поліції України Деканоідзе Х. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

    5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

    6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    Міністр

    А.Б. Аваков


    ПОГОДЖЕНО:

    Заступник Генерального прокурора України
    старший радник юстиції

    Голова
    Національної поліції України




    Р. Говда


    Х. Деканоідзе




    ЗАТВЕРДЖЕНО
    Наказ
    Міністерства внутрішніх справ
    України
    06.11.2015 № 1377



    Зареєстровано в Міністерстві
    юстиції України
    01 грудня 2015 р.
    за № 1498/27943
    ІНСТРУКЦІЯ
    про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і
    повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та
    інші події
    І. Загальні положення

    1. Ця Інструкція встановлює порядок ведення єдиного обліку органами Національної поліції України, у тому числі їх структурними (відокремленими) підрозділами (відділами, відділеннями) (далі - органи поліції) заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, а також порядок здійснення контролю за його дотриманням.

    2. Джерелом інформації про вчинені кримінальні правопорушення та інші події є:

    1) повідомлення осіб, які надходять до органу поліції або особи, уповноваженої здійснювати досудове розслідування (далі - слідчий);

    2) самостійно виявлені слідчим або іншою посадовою особою органу поліції з будь-якого джерела обставини кримінальних правопорушень;

    3) повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу на місці вчинення кримінального правопорушення.

    3. Для роз’яснення населенню порядку прийняття, реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події в органах поліції в спеціальних кімнатах для прийому громадян або у вестибюлях повинна бути вивішена пам’ятка щодо ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (додаток 1). У ній зазначаються номери телефонів (місцезнаходження) керівників центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, на яких покладено контроль за додержанням законності при прийнятті та реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, а також органів прокуратури, що здійснюють нагляд.

    4. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

    єдиний облік - прийняття та реєстрація органами поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події;

    прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події - дії службових осіб органів поліції при одержанні заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події;

    реєстрація заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події - присвоєння кожній отриманій заяві і повідомленню про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію порядкового номера і фіксація у відповідних облікових документах стислих даних про заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

    ІІ. Прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні
    правопорушення та інші події

    1. Прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснюється цілодобово і невідкладно тим органом поліції, до якого надійшла заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, або слідчим, або іншою посадовою особою органу поліції, якою самостійно виявлено з будь-якого джерела обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

    Облік таких заяв та повідомлень проводиться уповноваженими працівниками чергових частин органів поліції, працівниками інших структурних підрозділів цих органів, яких призначено підмінними черговими в установленому порядку, оператором телефонної лінії «102» або іншою посадовою особою.

    При особистому зверненні заявника до органу поліції із заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію уповноважений працівник чергової частини або інша службова особа в кімнаті для приймання громадян цілодобово оформляють протоколи усних заяв і відразу реєструють заяви в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО), форма якого наведена в додатку 2 до цієї Інструкції.

    Форма журналу ЄО є єдиною для всіх органів поліції.

    За правильність ведення журналу ЄО відповідає уповноважений працівник чергової частини органу поліції.

    Повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події, отримані оператором телефонної лінії «102», вносяться до робочого зошита, в якому зазначаються відомості про дату та час надходження повідомлення, хто повідомив (П.І.Б., місце проживання/місцезнаходження, телефон), стислий зміст заяви. Уся отримана інформація про кримінальні правопорушення та інші події після її внесення до робочого зошита відразу передається до органів поліції для реагування, про що робиться відмітка в робочому зошиті (кому передано повідомлення, номер реєстрації в журналі ЄО органу поліції).

    2. Уповноважений працівник чергової частини органу поліції, отримавши заяву (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, відразу реєструє її (його) в журналі ЄО та направляє на місце події слідчо-оперативну групу чи групу реагування.

    3. Інформацію, яка надійшла до чергової частини органу поліції, про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію на території обслуговування іншого органу поліції уповноважений працівник чергової частини відразу реєструє в журналі ЄО та невідкладно інформує про це той орган, на території оперативного обслуговування якого мала місце така подія.

    Матеріали про вчинення правопорушення, що містить ознаки кримінального, заборонено передавати до іншого органу поліції без реєстрації в журналі ЄО та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

    4. Посадова особа органу поліції в разі перебування поза межами органу, в якому вона призначена, на території України в разі звернення до неї громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких зобов’язана вжити заходів щодо запобігання правопорушенням і їх припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події і повідомити про це найближчий орган поліції.

    5. Посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.

    6. Заяви або повідомлення фізичних або юридичних осіб про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію можуть бути усними або письмовими. Усні заяви про вчинення кримінального правопорушення заносяться до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується , форма якого наведена в додатку 3 до цієї Інструкції, який підписують заявник та посадова особа, яка прийняла заяву.

    Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду.

    ІІІ. Реєстрація заяв і повідомлень про вчинені кримінальні
    правопорушення та інші події

    1. Заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події реєструються цілодобово в чергових частинах органів поліції уповноваженими працівниками відразу після їх надходження, вносяться до журналу ЄО та інтегрованої інформаційно-пошукової системи з усіма відомостями з журналу ЄО.

    2. У черговій частині органів поліції ведеться журнал ЄО, який забороняється виносити з чергової частини.

    3. Журнали ЄО заповнюються уповноваженими працівниками чергових частин органів поліції. Записи за кожною інформацією повинні містити стислі і вичерпні дані про те, коли надійшла заява чи повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, хто, коли і в якій формі повідомив про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, що і коли сталося, час та дату реєстрації, яких заходів ужито за заявою чи повідомленням про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, ким та кому доручено розгляд заяви чи повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, час та дату отримання заяви чи повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події для внесення відповідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

    4. Закінчені журнали ЄО та журнали видачі талонів разом з талонами-корінцями передаються до підрозділів документального забезпечення органів поліції.

    5. Про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.

    Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов’язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення .

    У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу.

    6. У разі якщо письмова заява, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення надійшли до відділу, відділення поліції при особистому зверненні заявника, водночас з його реєстрацією в журналі ЄО в черговій частині відділу, відділення поліції уповноважений працівник чергової частини оформляє талон-повідомлення , форма якого наведена в додатку 4 до цієї Інструкції, і видає його заявнику.

    7. Заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до органу поліції поштою, телеграфом, факсимільним зв’язком або зв’язком іншого виду, реєструються в підрозділах документального забезпечення цих органів, про них доповідається начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов’язки. Останні, у свою чергу, накладають письмові резолюції щодо подальшого розгляду заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з ознаками кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому пунктом 5 цього розділу.

    8. Датою подання заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події до органів поліції вважається дата реєстрації такої заяви чи повідомлення в журналі ЄО органу поліції.

    9. Про заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до центрального органу управління поліцією та головних управлінь Національної поліції, в яких зазначаються обставини, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі вхідної кореспонденції працівниками підрозділів документального забезпечення негайно доповідається керівництву цих органів, після чого за резолюцією вони передаються до органів поліції нижчого рівня, а копії - до уповноваженого структурного підрозділу відповідного органу поліції.

    Структурні підрозділи центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції зобов’язані поінформувати заявника про направлення такої заяви або повідомлення до органів поліції нижчого рівня, а також забезпечити контроль за внесенням відомостей до журналу ЄО у відповідному органі поліції.

    10. У журналі ЄО чергових частин центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції реєструються заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, досудове розслідування за якими здійснюється слідчими підрозділами цих органів.

    11. Повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які надійшли до чергових частин центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції телефоном, уповноваженими працівниками чергових частин відразу реєструються в журналі ЄО та передаються до органів поліції нижчого рівня із внесенням реєстраційного номера журналу ЄО вказаних органів в графу 8 журналу ЄО чергової частини центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції.

    12. Заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які надійшли при особистому зверненні громадян до центрального органу управління поліцією та головних управлінь Національної поліції, уповноважені працівники чергових частин цих органів реєструють у журналі ЄО та одночасно оформляють талон-повідомлення, який видається заявнику, після чого інформують про них відділ, відділення поліції із внесенням реєстраційного номера журналу ЄО вказаного органу в графу 8 журналу ЄО чергової частини центрального органу управління поліцією та головних управлінь Національної поліції відповідно.

    Про зареєстровані заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події доповідається керівництву центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції та за резолюцією керівництва центрального органу управління поліцією або головних управлінь Національної поліції їх надсилають до органів поліції нижчого рівня за місцем вчинення кримінального правопорушення.

    13. Анонімні листи, що містять відомості про вчинені кримінальні правопорушення, реєструються лише в підрозділах документального забезпечення і передаються за резолюцією керівника органу поліції або особи, яка виконує його обов’язки, до структурних підрозділів для використання в розкритті злочинів.

    14. У журналі ЄО також реєструються:

    1) заяви і повідомлення про зниклих безвісти осіб;

    2) рапорти працівників органів поліції про виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію.

    15. При реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли в письмовій формі, уповноважений працівник чергової частини органу поліції на їх лицьовому боці проставляє спеціальний штамп реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події , форма якого наведена в додатку 5 до цієї Інструкції.

    16. Слідчий, який отримав у черговій частині для розгляду заяву або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, у журналі ЄО ставить відмітку про час та дату її (його) отримання, зазначає посаду, прізвище та ставить підпис, а також невідкладно подає до чергової частини відомості в письмовому вигляді про реєстраційний номер журналу ЄО, номер кримінального провадження, дату та час внесення відомостей про заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Контроль за достовірністю внесених відомостей забезпечує працівник підрозділу інформаційно-аналітичного забезпечення.

    17. Прихованими від єдиного обліку вважаються заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які були відомі працівнику органу поліції, та відомості, які на час виявлення не внесено до журналу ЄО відповідного органу поліції, а самі заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події не отримали реєстраційного номера.

    IV. Контроль за додержанням порядку ведення єдиного обліку

    1. Організація роботи з контролю за додержанням вимог цієї Інструкції покладається на начальника органу поліції, а в разі його відсутності - на особу, яка виконує його обов’язки. Він персонально відповідає за організацію ведення єдиного обліку.

    Про результати роботи органів поліції із заявами і повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення та інші події щомісяця складається звіт.

    2. Начальник органу поліції зобов’язаний:

    1) після доповіді уповноваженого працівника чергової частини територіального органу поліції про оперативну обстановку за минулу добу перевірити ведення журналу ЄО та реєстрацію в повному обсязі всіх заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які надійшли за цей період, про що зробити відповідний запис у журналі ЄО;

    2) у разі виявлення фактів порушення порядку прийняття та невнесення до журналу ЄО заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події проводити службове розслідування;

    3) для контролю за достовірністю обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які надходять до чергової частини за телефоном лінії «102» або за допомогою інших засобів зв’язку, забезпечити їх запис та збереження у цифровому вигляді.

    3. Контроль за дотриманням законності при веденні журналу ЄО покладається на керівників органів поліції.

    4. Контроль за дотриманням вимог щодо ведення журналів ЄО покладається на начальника чергової частини органу поліції. У разі відсутності зазначеної посади така особа визначається начальником органу поліції. Якщо посаду начальника чергової частини органу поліції не передбачено штатним розписом органу поліції, відповідальна за цей напрям роботи посадова особа визначається керівником цього органу або особою, яка виконує його обов’язки, шляхом видання відповідного наказу.

    Голова
    Національної поліції України
    підполковник поліції

    Х. Деканоідзе


    Додаток 1
    до Інструкції про порядок ведення
    єдиного обліку в органах поліції заяв
    і повідомлень про вчинені кримінальні
    правопорушення та інші події
    (пункт 3 розділу І)
    ПАМ’ЯТКА
    щодо ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про
    вчинені кримінальні правопорушення та інші події

    1. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція здійснює реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

    Заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення, що вчинені або готуються, незалежно від місця і часу їх скоєння, повноти отриманих зведень і форми подання, а також особи заявника реєструються цілодобово уповноваженими працівниками чергових частин центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції, відділів та відділень поліції, до яких звернулася особа чи надійшло повідомлення.

    Посадова особа органу поліції у разі перебування поза межами органу, в якому вона призначена, на території України у разі звернення до неї громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких зобов’язана вжити заходів щодо запобігання правопорушенням і їх припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події і повідомити про це найближчий орган поліції.

    2. Заяви або повідомлення фізичних або юридичних осіб про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію можуть бути усними або письмовими. Усні заяви про вчинення кримінального правопорушення заносяться до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, який підписують заявник та посадова особа, яка прийняла заяву.

    Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду.

    Уповноважений працівник чергової частини органу поліції після подання заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, доповісти про це начальникові слідчого підрозділу та поінформувати керівника органу поліції.

    Відповідно до статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право:

    отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

    подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

    отримувати інформацію про закінчення досудового розслідування.

    {Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 437 від 22.05.2017}


    Додаток 2
    до Інструкції про порядок ведення
    єдиного обліку в органах поліції заяв
    і повідомлень про вчинені кримінальні
    правопорушення та інші події
    (пункт 1 розділу ІІ)
    ЖУРНАЛ
    єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні
    правопорушення та інші події

    в __________________________________
    (найменування органу поліції)
    NO-TABLES
    (друкується на звороті титульного аркуша журналу)

    Пояснення
    щодо ведення журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події

    1. У журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО) реєструються заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли від фізичних або юридичних осіб.

    2. Інформацію уповноважений працівник чергової частини реєструє самостійно без погодження з керівництвом органу поліції.

    3. За правильність ведення журналу ЄО відповідає уповноважений працівник чергової частини органу поліції. Аркуші в журналі ЄО повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. Записи проводяться повністю, охайно і тільки чорнилом чорного або синього кольору. Виправлення і підчистки не допускаються. Про помилкові записи вчиняється застереження, яке підписується оперативним черговим.

    4. При заповненні граф 2 і 5 журналу ЄО необхідно керуватися такими вимогами:

    1) у графі 2 проставляються дата і час надходження заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію безпосередньо до чергової частини. При внесенні до журналу ЄО заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли поштою або іншим видом зв’язку, отримані працівником органу поліції при зверненні до нього громадянина, у графі 2 про це робляться відмітки;

    2) у графі 5 послідовно зазначаються заходи, вжиті за заявою або повідомленням про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, перелічуються посадові особи, яким доповідалась інформація, указується хто конкретно виїжджав на місце події:

    якщо направлялася слідчо-оперативна (оперативна) група, то в якому персональному складі, час її виїзду та час прибуття на місце події;

    зазначаються дані про об'єкт злочинного посягання, наявність на ньому охорони, сигналізації, хімічної пастки та інші суттєві відомості;

    подається перелік викрадених речей;

    3) у графі 7 зазначаються дата, година, посада, прізвище, ставиться підпис посадової особи, яка отримала для розгляду заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію;

    4) до графи 8, на підставі витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування, підписаного слідчим, вносяться відомості про результати розгляду матеріалів, дату та годину внесення заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

    Про результати розгляду зареєстрованих в журналі ЄО заяв та повідомлень, у яких відсутні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, виконавцем негайно здійснюється відмітка на підставі письмового повідомлення про номер справи, у якій зберігається заява чи повідомлення, або номер протоколу про адміністративне правопорушення, а також номер журналу ЄО органу поліції, який поінформований про вчинення на території його обслуговування кримінального правопорушення чи події.


    Додаток 3
    до Інструкції про порядок ведення
    єдиного обліку в органах поліції заяв
    і повідомлень про вчинені кримінальні
    правопорушення та інші події
    (пункт 6 розділу ІІ)
    ПРОТОКОЛ
    прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення
    або таке, що готується

    {Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 438 від 30.05.2016 }


    Додаток 4
    до Інструкції про порядок ведення
    єдиного обліку в органах поліції заяв
    і повідомлень про вчинені кримінальні
    правопорушення та інші події
    (пункт 6 розділу ІІІ)
    ТАЛОН-ПОВІДОМЛЕННЯ

    Додаток 5
    до Інструкції про порядок ведення
    єдиного обліку в органах поліції заяв
    і повідомлень про вчинені кримінальні
    правопорушення та інші події
    (пункт 15 розділу ІІІ)
    ШТАМП
    реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні
    правопорушення та інші події

    5.  Про затвердження Інструкції з організації обліку та руху кримінальних
    проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції
    України

    gerb

    МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

    НАКАЗ
    14.04.2016 № 296



    Зареєстровано в Міністерстві
    юстиції України
    22 червня 2016 р.
    за № 884/29014
    Про затвердження Інструкції з організації обліку та руху
    кримінальних проваджень в органах досудового
    розслідування Національної поліції України

    Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України , Положення про Міністерство внутрішніх справ України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, з метою приведення нормативно-правових актів у сфері діяльності Національної поліції України у відповідність до вимог законодавства, удосконалення обліку та руху кримінальних проваджень НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити Інструкцію з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України (далі - Інструкція), що додається.

    2. Національній поліції України (Деканоідзе Х.) забезпечити вивчення та дотримання вимог Інструкції особовим складом органів і підрозділів Національної поліції України, до компетенції яких належить її виконання.

    3. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу Міністерства внутрішніх справ України (Боднар В.Є.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

    4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Національної поліції України підполковника поліції Деканоідзе Х.

    Міністр А.Б. Аваков


    ПОГОДЖЕНО:
    Перший заступник
    Генерального прокурора України
    державний радник юстиції 3 класу

    Голова Національної поліції України
    підполковник поліції



    Ю.Г. Севрук




    Х. Деканоідзе




    ЗАТВЕРДЖЕНО
    Наказ
    Міністерства внутрішніх справ
    України
    14.04.2016 № 296


    Зареєстровано в Міністерстві
    юстиції України
    22 червня 2016 р.
    за № 884/29014
    ІНСТРУКЦІЯ
    з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах
    досудового розслідування Національної поліції України
    І. Загальні положення

    1. Ця Інструкція визначає єдиний порядок обліку, зберігання, видачі та інвентаризації кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України.

    2. Організація обліку, зберігання, видачі та інвентаризації кримінальних проваджень у Головному слідчому управлінні Національної поліції України (далі - ГСУ) покладається на начальників управлінь ГСУ,, у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП) - на начальників слідчих управлінь ГУНП, а в управліннях, відділах, відділеннях поліції, відділах (відділеннях) спеціальної поліції ГУНП (далі - територіальні підрозділи поліції), у структурі яких діє орган досудового розслідування, - на начальників слідчих відділів, відділень.

    3. Відповідальним за зберігання кримінальних проваджень, у яких здійснюється досудове розслідування, а також тих, досудове розслідування в яких зупинено, є слідчий, який безпосередньо здійснює досудове розслідування у цих кримінальних провадженнях. Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні групою слідчих відповідальною особою за зберігання кримінального провадження є слідчий, визначений старшим слідчої групи.

    ІІ. Порядок обліку та руху кримінальних проваджень,
    що перебувають у провадженні

    1. Кожен слідчий веде книгу обліку слідчої роботи (про рух кримінальних проваджень) ( додаток 1), до якої заносить відомості про рух усіх кримінальних проваджень, у яких ним здійснюється досудове розслідування. Допускається ведення такого обліку за допомогою електронно-обчислювальної техніки, що має дублюючий характер.

    2. У разі відбуття слідчого у відпустку або службове відрядження, тимчасової втрати ним працездатності, переведення його для подальшого проходження служби до іншого підрозділу чи звільнення з посади кримінальні провадження, що перебувають у його провадженні, а також у яких досудове розслідування зупинено або винесено постанову про їх закриття, разом з книгою обліку слідчої роботи передаються згідно з актом приймання-передавання матеріалів кримінальних проваджень ( додаток 2) у двох примірниках керівнику органу досудового розслідування (особі, яка виконує його обов'язки) для організації подальшого розслідування.

    3. Керівник органу досудового розслідування (особа, яка виконує його обов'язки) після звірення фактичної наявності кримінальних проваджень з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та книги обліку слідчої роботи (про рух кримінальних проваджень) своїм підписом засвідчує факт приймання кримінальних проваджень. Один примірник акта поміщується до наряду приймання-передавання кримінальних проваджень органу досудового розслідування (далі - наряд-накопичувач), а другий - залишається у слідчого.

    4. У разі неможливості з об'єктивних причин складання слідчим такого акта керівником органу досудового розслідування (особою, яка виконує його обов'язки) створюється комісія (до її складу входять, крім керівника, двоє підлеглих йому працівників), яка здійснює вилучення зі службового кабінету слідчого кримінальних проваджень, складає відповідний акт в одному примірнику, який поміщується до наряду-накопичувача.

    5. Кримінальні провадження за межі органу досудового розслідування надсилаються із супровідним листом, який підписується керівником (його заступником відповідно до розподілу функціональних обов’язків) та реєструється в канцелярії органу досудового розслідування (у разі її відсутності - у канцелярії органу поліції) відповідно до вимог законодавства з питань діловодства. Копії супровідних листів поміщаються до відповідного наряду-накопичувача.

    Кримінальне провадження перед надсиланням повинно бути належним чином оформлене: містити внутрішній опис документів, пронумеровані аркуші, бути прошитим та скріпленим печаткою. На зворотному боці останнього аркуша кримінального провадження слідчий, який його оформив, ставить свій підпис із зазначенням своєї посади, дати, кількості підшитих у томі аркушів (цифрами та словами).

    6. Керівником органу досудового розслідування (його заступником) про надсилання кримінального провадження робиться відповідна відмітка в журналі - реєстрі кримінальних проваджень.

    7. Надсилання кримінальних проваджень здійснюється лише через канцелярії (підрозділи документального забезпечення) відповідних органів поліції у встановленому законодавством порядку.

    У виключних випадках, обумовлених терміновістю прийняття процесуальних рішень та дотриманням строків досудового розслідування, в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці допускається доставка кримінального провадження нарочним.

    8. Витребувати кримінальне провадження з метою ознайомлення з матеріалами досудового розслідування мають право заступник Голови Національної поліції України - начальник ГСУ, його перший заступник та заступники, начальники слідчих управлінь ГУНП (особи, які виконують їх обов'язки).

    Витребування кримінальних проваджень до ГСУ здійснюється у таких випадках:

    1) у зв’язку з розглядом звернень (запитів, доручень) Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів України, Голови Вищої ради юстиції України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Глави Адміністрації Президента України, Голови Центральної виборчої комісії України, а також депутатських звернень та запитів народних депутатів України зі скаргами на неефективність досудового розслідування, допущення порушень законодавства працівниками органів досудового розслідування, які доповідалися Міністрові внутрішніх справ України, Голові Національної поліції України або особам, які виконують їх обов’язки, у разі неможливості розгляду таких скарг без вивчення матеріалів кримінального провадження;

    2) з метою надання практичної та методичної допомоги в проведенні досудового розслідування в кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини, досудове розслідування яких викликало підвищену увагу громадськості та засобів масової інформації;

    3) для вирішення у встановленому КПК України порядку питання про здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні безпосередньо слідчими ГСУ;

    4) у зв’язку з розглядом скарг, які надійшли до ГСУ повторно і в яких зазначається про невирішення заступниками начальників ГУНП - начальниками слідчих управлінь питань, порушених у первинних скаргах;

    5) для перевірки повноти виконання раніше наданих керівництвом ГСУ в порядку статті 39 КПК України письмових вказівок у кримінальних провадженнях, а також обґрунтованості прийняття рішень про закриття кримінальних проваджень про тяжкі та особливо тяжкі злочини, інші кримінальні правопорушення, які викликали значний суспільний резонанс або стан розслідування яких знаходився на контролі у Національній поліції України, Генеральній прокуратурі України, а також про зупинення досудового розслідування або правильності кваліфікації дій осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, у таких кримінальних провадженнях;

    6) з метою підготовки матеріалів Урядовому уповноваженому у справах Європейського суду з прав людини для здійснення представництва України в Європейському суді з прав людини у разі розгляду питань щодо дотримання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та звітування про стан виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України;

    7) при проведенні відповідно до вимог законодавства службових розслідувань за фактами порушень слідчими Національної поліції України законодавства при здійсненні ними досудового розслідування;

    8) в інших випадках у разі надання ГСУ доручення про вивчення матеріалів кримінальних проваджень Головою Національної поліції України або особою, яка виконує його обов’язки.

    9. Вивчення матеріалів кримінальних проваджень, у яких повідомлено особам про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, працівниками організаційно-методичних підрозділів ГСУ, слідчих управлінь ГУНП у порядку контролю за станом організації їх досудового розслідування здійснюється у строк не більше п’яти робочих днів з моменту реєстрації кримінального провадження в канцелярії ГСУ, слідчих управлінь ГУНП. У разі значного обсягу матеріалів кримінального провадження вказаний строк може бути продовжено до десяти робочих днів тим керівником, який його витребував. Вивчення кримінальних проваджень у будь-якому випадку не повинно перешкоджати проведенню досудового розслідування та зупиняти виконання слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

    Вивчення в порядку контролю за станом організації досудового розслідування матеріалів кримінальних проваджень, у яких не встановлено осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, здійснюється у строк не більше десяти робочих днів, а в разі складності та значного обсягу кримінального провадження вказаний строк може бути продовжено керівником органу досудового розслідування, який його витребував, до двадцяти робочих днів.

    Передача кримінального провадження працівнику, якого керівництвом визначено як безпосереднього виконавця, здійснюється працівниками канцелярії в стислі строки, проте не пізніше наступного дня після його реєстрації в канцелярії ГСУ, слідчих управлінь ГУНП.

    10. Стан досудового розслідування в кримінальних провадженнях, що перебувають у провадженні слідчих, а також досудове розслідування в яких зупинено на підставі статті 280 КПК України, може бути перевірено безпосередньо в органі досудового розслідування працівниками органів досудового розслідування вищого рівня за наявності в них припису або плану-завдання.

    ІІІ. Порядок зберігання кримінальних проваджень, що перебувають
    у провадженні, а також досудове розслідування в яких зупинено

    1. Кримінальні провадження, у яких здійснюється досудове розслідування, а також досудове розслідування в яких зупинено на підставі пунктів 1, 2, 21, 3 частини першої статті 280 КПК України, зберігаються слідчими в сейфах або металевих ящиках, що мають запірні пристрої та пристрої для опечатування. Ключі від сейфа (металевого ящика) знаходяться безпосередньо в слідчого, а їх дублікати - у керівника органу досудового розслідування.

    2. Забороняється зберігати кримінальні провадження поза службовими приміщеннями органів досудового розслідування.

    При необхідності проведення процесуальних дій в інших місцях слідчому дозволяється мати кримінальне провадження при собі, за зберігання та неушкодженість якого він є відповідальною особою.

    У разі здійснення досудового розслідування особливо тяжкого злочину або такого, що набув значного суспільного резонансу, до місця призначення матеріали кримінального провадження перевозять службовим автомобілем у супроводі озброєного поліцейського, що призначається начальником органу (підрозділу) поліції (особою, яка виконує його обов’язки).

    IV. Порядок обліку і зберігання кримінальних проваджень,
    у яких прийнято рішення про їх закриття

    1. Кримінальні провадження, у яких слідчими прийнято рішення про їх закриття на підставі пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 284 КПК України, після внесення відомостей про це до ЄРДР та книги обліку слідчої роботи невідкладно передаються керівникові органу досудового розслідування (його заступнику) для перевірки обґрунтованості прийнятого рішення.

    2. За результатами перевірки керівником органу досудового розслідування (його заступником) не пізніше 10-денного строку з моменту винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження складається мотивований висновок про обґрунтованість прийнятого рішення.

    3. У разі встановлення в ході вивчення матеріалів кримінального провадження підстав, які свідчать про те, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим незаконно чи необґрунтовано, керівник органу досудового розслідування письмово інформує про це прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

    4. Кримінальні провадження про тяжкі та особливо тяжкі злочини, у яких слідчими територіальних органів (підрозділів) поліції прийнято рішення про їх закриття, після закінчення 20-денного строку з моменту винесення слідчим відповідної постанови надсилаються начальником слідчого відділу, відділення разом з мотивованим висновком до слідчого управління ГУНП для вивчення обґрунтованості прийняття рішення про закриття цих кримінальних проваджень.

    У разі витребування прокурором указаних кримінальних проваджень їх надсилають до слідчого управління ГУНП невідкладно після повернення прокурором до органу досудового розслідування (у разі погодження прийнятого рішення).

    Обґрунтованість прийнятого рішення про закриття кримінального провадження повинна бути перевірена слідчим-методистом або іншою визначеною начальником слідчого управління ГУНП посадовою особою органу досудового розслідування протягом 10 календарних днів з моменту реєстрації кримінального провадження в канцелярії слідчого управління ГУНП. За результатами цієї перевірки складається висновок про обґрунтованість прийнятого рішення про закриття кримінального провадження, який після затвердження начальником слідчого управління ГУНП або його заступником надається разом з кримінальним провадженням працівнику організаційно-методичного підрозділу, відповідальному за вказану лінію роботи, який у свою чергу упродовж 5-денного строку після затвердження висновку направляє перевірені кримінальні провадження до архівного підрозділу ГУНП для подальшого обліку та зберігання.

    5. Кримінальні провадження про злочини невеликої та середньої тяжкості у 5-денний строк після затвердження мотивованого висновку про обґрунтованість їх закриття передаються для подальшого зберігання в спеціально обладнаних приміщеннях (архівах) органів досудового розслідування.

    Кримінальні провадження перед передачею до архіву органу досудового розслідування повинні бути належним чином оформленими: містити внутрішній опис документів, пронумеровані аркуші, бути прошитими та скріпленими печаткою. На зворотному боці останнього аркуша кримінального провадження слідчий, який його оформив, ставить свій підпис із зазначенням своєї посади, дати, кількості підшитих у томі аркушів (цифрами та словами).

    6. Особа, відповідальна за зберігання кримінальних проваджень, реєструє передані їй кримінальні провадження в журналі обліку кримінальних проваджень, переданих до архіву органу досудового розслідування для зберігання ( додаток 3), і поміщає їх до архіву.

    7. Кримінальні провадження, у яких прийнято рішення про їх закриття, зберігаються в спеціально обладнаних приміщеннях (архівах) органів досудового розслідування, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб.

    Архів органу досудового розслідування повинен бути обладнаний стелажами, протипожежною сигналізацією та засобами пожежогасіння, мати заґратовані вікна й металеві двері. Вхідні двері архіву органу досудового розслідування повинні бути обладнаними пристроєм для опечатування та опечатуватися печаткою особи, відповідальної за зберігання кримінальних проваджень, або керівника органу досудового розслідування. Ключі від архіву органу досудового розслідування зберігаються в особи, відповідальної за зберігання кримінальних проваджень, а їх дублікати - у керівника органу досудового розслідування.

    Кримінальні провадження зберігаються на стелажах у хронологічному порядку відповідно до дати реєстрації.

    8. Допускається централізоване зберігання кримінальних проваджень, у яких прийнято рішення про закриття, у металевих шафах, що знаходяться в службовому кабінеті органу досудового розслідування, при забезпеченні умов зберігання, зазначених у пункті 7 цього розділу, та наявності у керівника органу досудового розслідування дублікатів ключів від шаф і кабінету.

    V. Порядок видачі кримінальних проваджень,
    у яких прийнято рішення про закриття

    1. Видача з архіву органу досудового розслідування кримінальних проваджень, у яких прийнято рішення про закриття, здійснюється особою, відповідальною за їх зберігання, за письмовою вказівкою керівника органу досудового розслідування (особи, яка виконує його обов'язки) у таких випадках:

    1) витребування кримінальних проваджень прокурором або керівництвом вищих органів досудового розслідування;

    2) витребування кримінальних проваджень слідчим суддею, судом;

    3) перевірка службової діяльності органу досудового розслідування уповноваженими на те особами;

    4) проведення інвентаризації кримінальних проваджень.

    2. Після отримання письмової вказівки про видачу кримінального провадження особа, відповідальна за його зберігання, робить у журналі обліку кримінальних проваджень, переданих до архіву на зберігання, відмітку про вилучення кримінального провадження з архіву і передає його під підпис керівникові органу досудового розслідування (його заступнику); прокурору; особі, що здійснює перевірку; слідчому.

    3. Надсилання виданого з архіву кримінального провадження ініціатору письмового запиту здійснюється в порядку, установленому пунктом 5 розділу II цієї Інструкції.

    4. Після повернення кримінальних проваджень до архіву органу досудового розслідування особа, відповідальна за їх зберігання, перевіряє повноту кримінальних проваджень згідно з внутрішнім описом, проставляє в журналі обліку кримінальних проваджень, переданих до архіву на зберігання, дату здачі кримінальних проваджень та ставить свій підпис.

    VI. Інвентаризація кримінальних проваджень

    1. З метою недопущення незаконного знищення чи втрати кримінальних проваджень уповноваженими працівниками поліції проводиться інвентаризація кримінальних проваджень, яка полягає у звіренні фактичної наявності кримінальних проваджень з даними їх обліку та звітності.

    2. Інвентаризація кримінальних проваджень може бути черговою та позачерговою.

    3. Чергова інвентаризація проводиться щороку до 10 лютого.

    4. Проведення позачергової інвентаризації затверджується наказом Голови Національної поліції України, заступника Голови Національної поліції - начальника ГСУ, начальника ГУНП, начальника відокремленого територіального підрозділу поліції.

    5. Позачергова інвентаризація призначається і проводиться в таких випадках:

    1) зміна керівника органу досудового розслідування;

    2) наявність достовірної інформації про втрату або викрадення кримінального провадження;

    3) знищення (пошкодження) кримінальних проваджень унаслідок стихійного лиха чи іншої надзвичайної події;

    4) перевірка порядку і повноти проведення чергової інвентаризації;

    5) передавання-приймання справ органу Національної поліції України (відокремленого підрозділу ГУНП, у структурі якого діє орган досудового розслідування) у разі зміни його керівника, реорганізації, ліквідації чи передачі до іншого центрального органу виконавчої влади.

    6. Для забезпечення проведення інвентаризації наказами зазначених у пункті 4 цього розділу осіб створюється інвентаризаційна комісія, до складу якої входять керівник органу досудового розслідування (його заступник), працівники підрозділів інформаційного забезпечення та режимно-секретних підрозділів. Керівник органу досудового розслідування є головою комісії. У наказах також визначаються порядок і строки проведення інвентаризації, форма і дата доповіді про її результати.

    7. Під час інвентаризації перевіряється наявність кримінальних проваджень за ЄРДР, списками, наданими підрозділом інформаційного забезпечення ГУНП, журналом - реєстром кримінальних проваджень та книгами обліку слідчої роботи кожного слідчого. Крім того, вивчаються попередні акти інвентаризацій, супровідні листи, що відображають рух кримінальних проваджень.

    8. Результати інвентаризації відображаються в акті інвентаризації кримінальних проваджень ( додаток 4), списку наявних кримінальних проваджень ( додаток 5), списку відсутніх кримінальних проваджень ( додаток 6), які складаються у двох примірниках і підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії.

    9. Акт інвентаризації з відповідними додатками доповідається особі, зазначеній у пункті 4 цього розділу, для прийняття рішення про його затвердження.

    Після реєстрації акта в канцелярії органу поліції його перший примірник передається керівникові органу досудового розслідування, у якому проводилася інвентаризація, другий надсилається до вищого органу досудового розслідування. До ГСУ подаються лише узагальнені відомості про результати проведених інвентаризацій, виявлені факти втрачених кримінальних проваджень і вжиті заходи щодо їх відновлення та про притягнення винних у втраті кримінальних проваджень осіб до відповідальності.

    10. У разі виявлення фактів втрати або знищення кримінальних проваджень начальниками слідчих управлінь ГУНП призначається службове розслідування в порядку, визначеному законодавством України, під час якого вживаються заходи щодо пошуку втрачених кримінальних проваджень. Про такі факти негайно подається інформація до ГСУ.

    Для відновлення втрачених або знищених кримінальних проваджень використовується інформація з ЄРДР, журналів - реєстрів кримінальних проваджень, журналів вхідної та вихідної кореспонденції підрозділів документального забезпечення, режимних секретних підрозділів, контрольно-наглядових справ кримінальних проваджень (у тому числі їх електронних варіантів) та наглядових проваджень органів прокуратури (за їх згодою).

    Втрачені або знищені кримінальні провадження, розпочаті органами досудового розслідування, які знаходилися відповідно на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та в районі проведення антитерористичної операції, з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України підлягають відновленню тими органами досудового розслідування, яким подальше досудове розслідування в зазначених кримінальних провадженнях відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та статті 2 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» доручено Генеральною прокуратурою України.

    11. За результатами службового розслідування особою, що його призначила, приймається рішення про відповідальність працівників, які допустили втрату або знищення кримінальних проваджень. Копія висновку службового розслідування надсилається до ГСУ.


    Директор Департаменту
    формування політики
    щодо підконтрольних
    Міністрові органів влади
    та моніторингу МВС

    В.Є. Боднар





    Додаток 1
    до Інструкції з організації обліку
    та руху кримінальних проваджень
    в органах досудового розслідування
    Національної поліції України
    (пункт 1 розділу ІІ)
    КНИГА ОБЛІКУ
    слідчої роботи
    (про рух кримінальних проваджень)

    Додаток 2
    до Інструкції з організації обліку
    та руху кримінальних проваджень
    в органах досудового розслідування
    Національної поліції України
    (пункт 2 розділу ІІ)
    АКТ
    приймання-передачі матеріалів кримінальних проваджень


    Додаток 3
    до Інструкції з організації обліку
    та руху кримінальних проваджень
    в органах досудового розслідування
    Національної поліції України
    (пункт 6 розділу ІV)
    ЖУРНАЛ ОБЛІКУ
    кримінальних проваджень, переданих до архіву органу
    досудового розслідування для зберігання

    Прийняття кримінальних проваджень (ліва сторінка журналу)

    NO-TABLES

    Видача кримінальних проваджень (права сторінка журналу)

    NO-TABLES

    Додаток 4
    до Інструкції з організації обліку
    та руху кримінальних проваджень
    в органах досудового розслідування
    Національної поліції України
    (пункт 8 розділу ІV)
    АКТ
    інвентаризації кримінальних проваджень

    Додаток 5
    до Інструкції з організації обліку
    та руху кримінальних проваджень
    в органах досудового розслідування
    Національної поліції України
    (пункт 8 розділу ІV)
    СПИСОК
    наявних кримінальних проваджень
    NO-TABLES


    Додаток 6
    до Інструкції з організації обліку
    та руху кримінальних проваджень
    в органах досудового розслідування
    Національної поліції України
    (пункт 8 розділу ІV)
    СПИСОК
    відсутніх кримінальних проваджень
    NO-TABLES

    6. Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви та
    повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або
    події та оперативного інформування в органах (підрозділах)
    Національної поліції України

    gerb

    МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

    НАКАЗ
    16.02.2018 № 111



    Зареєстровано в Міністерстві
    юстиції України
    28 березня 2018 р.
    за № 371/31823
    Про затвердження Інструкції з організації реагування на
    заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні
    правопорушення або події та оперативного інформування в
    органах (підрозділах) Національної поліції України

    Відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, пункту 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 (зі змінами), з метою визначення порядку реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, а також приведення нормативно-правових актів у сфері діяльності Національної поліції України у відповідність до законодавства НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити Інструкцію з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України , що додається.

    2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МВС від 22 жовтня 2012 року № 940 «Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 54/22586 (зі змінами).

    3. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС (Боднар В.Є.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

    4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Національної поліції України.

    Міністр

    А.Б. Аваков




    ЗАТВЕРДЖЕНО
    Наказ Міністерства внутрішніх
    справ України
    16.02.2018 № 111



    Зареєстровано в Міністерстві
    юстиції України
    28 березня 2018 р.
    за № 371/31823
    ІНСТРУКЦІЯ
    з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України

    І. Загальні положення

    1. Ця Інструкція встановлює порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП).

    2. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

    автоматизовані робочі місця користувачів - робочі місця поліцейських та інших працівників, обладнані комп’ютерною технікою, у тому числі планшетними пристроями, які підключені до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) відповідно до Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» , затвердженого наказом МВС від 03 серпня 2017 року № 676, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2017 року за № 1059/30927, і призначені для автоматизації службової діяльності, реалізації повноважень щодо обробки інформації відповідно до наданого рівня доступу в системі ІПНП;

    група реагування патрульної поліції (далі - ГРПП) - наряд патрульної поліції у складі не менше 2 працівників, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічного (громадського) порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, попередження правопорушень або подій, оперативного реагування на них;

    диспетчер - старший інспектор з особливих доручень, старший інспектор, інспектор чергової частини (ситуаційного відділу) управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП (далі - УОАЗОР), уповноважений на здійснення управління нарядами поліції, у тому числі за допомогою автоматизованого робочого місця (далі - АРМ «диспетчер») системи ІПНП, з метою оперативного реагування на заяви та повідомлення про правопорушення або події;

    зона оперативного реагування наряду поліції - умовний поділ території обслуговування на окремі сектори, які закріплені в системі ІПНП за конкретними нарядами поліції. Зони визначаються керівництвом територіальних органів (підрозділів) поліції та затверджуються наказом;

    інформаційна довідка про правопорушення або подію - електронний або паперовий документ визначеної форми, адресований Голові Національної поліції України, начальникам ГУНП та/або ТВП, що містить опис (стислий чи розгорнутий) правопорушення або події;

    оперативне інформування - єдина система збирання, опрацювання та подання до чергової служби вищого рівня інформації про правопорушення або подію з метою організації контролю за встановленням і затриманням осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а також оперативного реагування на надзвичайні ситуації;

    оперативне реагування - скоординовані дії чергової служби, нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів, спрямовані на організацію невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на вказане місце події з метою припинення правопорушення, установлення особи та затримання ймовірного правопорушника, збереження слідів злочину, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції;

    орган (підрозділ) поліції - центральний орган управління поліції, міжрегіональні територіальні органи Національної поліції України, ГУНП, ТВП;

    підрозділ «102» - відділ «102» УОАЗОР, працівники якого за допомогою автоматизованого робочого місця працівника підрозділу «102» (далі - АРМ «оператор «102») системи ІПНП у цілодобовому режимі здійснюють приймання екстрених викликів і реєстрацію повідомлень про правопорушення або події, що надходять телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» (далі - скорочений номер «102»), а також за допомогою інших видів зв’язку;

    повторні заяви та повідомлення - заяви або повідомлення від одного або різних заявників по одному і тому ж правопорушенню або події;

    працівник підрозділу «102» - посадова особа відділу «102» УОАЗОР, діяльність якої спрямована на приймання екстрених викликів за скороченим номером «102» та електронних повідомлень заявників, в яких міститься інформація про правопорушення або події, а також їх реєстрацію за допомогою АРМ «оператор «102» в системі ІПНП;

    реєстрація події - фіксація інформації про правопорушення або подію в системі ІПНП та/або журналах з присвоєнням записам порядкових номерів;

    сектор реагування патрульної поліції (далі - СРПП) - підрозділ патрульної поліції, який цілодобово забезпечує оперативне реагування на повідомлення про правопорушення або події, у межах компетенції здійснює їх розгляд, а також комплекс превентивних заходів шляхом патрулювання території обслуговування, виявлення та припинення правопорушень, застосування визначених законодавством поліцейських та інших заходів;

    слідчо-оперативна група (далі - СОГ) - організаційна форма взаємодії слідчих, працівників оперативних та інших підрозділів поліції, з метою виявлення, фіксації, вилучення та пакування слідів кримінального правопорушення, речових доказів, установлення свідків та потерпілих, з’ясування обставин кримінального правопорушення, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, які його вчинили.

    Інші терміни в цій Інструкції вживаються у значеннях, визначених Кодексом цивільного захисту України , Законом України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг , затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295, Інструкцією з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України , затвердженою наказом МВС від 23 травня 2017 року № 440, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 червня 2017 року за № 750/30618 (далі - Інструкція чергової служби), Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події , затвердженою наказом МВС від 06 листопада 2015 року № 1377, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1498/27943 (далі - Інструкція єдиного обліку), Національним планом нумерації України , затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 23 листопада 2006 року № 1105, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 грудня 2006 року за № 1284/13158.

    3. З метою отримання телекомунікаційних послуг та оперативного реагування на заяви та повідомлення про правопорушення або події в якості кінцевого обладнання в органах (підрозділах) поліції використовуються телефони (стаціонарні, мобільні), радіостанції, планшетні пристрої та інші засоби зв’язку.

    4. Строк оперативного інформування обчислюється з моменту надходження до органів (підрозділів) поліції первинних відомостей (повідомлення телефоном або іншими видами зв’язку, усної чи письмової заяви, матеріалів з інших правоохоронних органів тощо) про вчинення правопорушення або виникнення події.

    5. Під час приймання та реєстрації заяв та повідомлень про правопорушення або події, організації оперативного реагування на них працівникам підрозділу «102», диспетчерам, старшим зміни працівникам підрозділу «102» та диспетчерам, працівникам чергової служби органів (підрозділів) поліції забороняється:

    заходити в систему ІПНП не під своїм логіном та паролем;

    надавати заявникам інформацію про місце проживання працівників поліції, інших правоохоронних органів, суду, абонентські номери їх особистих телефонів;

    надавати наявну в системі ІПНП інформацію стороннім особам, а також посадовим особам правоохоронних органів, яких працівник не може ідентифікувати;

    без дозволу безпосереднього керівника в робочий час залишати робоче місце та розташування підрозділу.

    ІІ. Основні завдання органів (підрозділів) поліції щодо реагування на правопорушення або події та оперативного інформування чергових служб вищого рівня

    1. Органи (підрозділи) поліції та їх посадові особи під час реагування на правопорушення або події повинні здійснювати:

    1) реагування на всі повідомлення про правопорушення або події, інформація про які отримана в будь-який спосіб, направлення на місця подій сил і засобів поліції, необхідних для захисту прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяння їх реалізації;

    2) підтримання постійної готовності сил і засобів Національної поліції України до реагування на правопорушення або події;

    3) орієнтування всіх видів нарядів про вчинення кримінальних та інших правопорушень, прикмети осіб, які їх учинили, об’єкти посягань;

    4) особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, попередження чи припинення правопорушень, виявлення та затримання осіб, які їх учинили, усунення негативних наслідків правопорушень або подій;

    5) організацію обміну інформацією та взаємодії з іншими правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності під час реагування на правопорушення або події;

    6) особисту безпеку працівників поліції, організацію їх навчання щодо дій у типових та екстремальних ситуаціях;

    7) оперативне інформування чергових служб вищого рівня, інших органів державної влади, підприємств, установ, організацій, до компетенції яких відноситься питання надання допомоги громадянам, які звернулись з відповідною заявою або повідомленням до органу (підрозділу) поліції.

    2. Заяви та повідомлення про правопорушення або події працівниками чергової служби органів (підрозділів) поліції реєструються в інформаційних ресурсах системи ІПНП. У разі технічної несправності системи ІПНП направлення нарядів поліції та керування ними здійснюється за допомогою інших видів зв’язку.

    3. Наряди поліції з метою отримання завдань для реагування на повідомлення про правопорушення або події забезпечуються планшетними пристроями з програмним забезпеченням системи ІПНП.

    4. Працівники чергової служби з метою встановлення необхідної інформації про правопорушення або подію, забезпечення своєчасного та якісного реагування нарядами поліції за фактом їх учинення (виникнення) керуються Алгоритмом орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби ( додаток 1 ).

    5. Попередня кваліфікація кримінального правопорушення працівниками чергової служби здійснюється виходячи з явних ознак цієї події та відомостей, унесених до системи ІПНП чи Єдиного реєстру досудових розслідувань.

    6. Поліцейський незалежно від місцеперебування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов’язаний негайно здійснити всі необхідні заходи щодо безумовного виконання такого доручення.

    ІІІ. Організація роботи підрозділів головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві та їх посадових осіб, уповноважених на приймання і реєстрацію заяв та повідомлень про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та організацію реагування на них

    1. Працівники підрозділів «102» та диспетчери розміщуються в приміщеннях ГУНП. Приймання екстрених викликів підрозділом «102» здійснюється централізовано зі всієї території обслуговування відповідного ГУНП. Кожен працівник підрозділу «102» і диспетчер чергової зміни забезпечуються відповідними автоматизованими робочими місцями та повинні мати авторизований доступ до системи ІПНП.

    2. Спеціалізоване програмне забезпечення АРМ «оператор «102» системи ІПНП, яке використовує працівник підрозділу «102», працює в таких режимах:

    «Прийом викликів» - режим, в якому надходять виклики;

    «Обробка викликів» - режим, в якому здійснюється обробка заяв та повідомлень, а також заповнення електронних контурів у системі ІПНП;

    «Перерва» - режим тимчасового припинення роботи або відпочинку працівника підрозділу «102». При цьому виклики на це робоче місце не розподіляються.

    3. Заяви та повідомлення про правопорушення або події до підрозділу «102», крім скороченого номера «102», можуть надходити за допомогою інших видів зв’язку, інтеграція яких із системою ІПНП дозволена Національною поліцією України, зокрема:

    у вигляді коротких текстових повідомлень (смс-повідомлень);

    електронною поштою;

    з мобільних додатків;

    інших спеціалізованих програмно-технічних і технічних засобів.

    4. В АРМ «оператор «102» зазначаються відомості про дату та час надходження заяви (повідомлення), інформація про заявника (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання (реєстрації), місцеперебування (місцезнаходження), абонентський номер телефону, стислий зміст заяви (повідомлення), орган (підрозділ) поліції, до якого передано повідомлення, тощо.

    5. На випадок припинення з технічних причин (несправність, збої) роботи АРМ «оператор «102» кожен працівник підрозділу «102» має бути забезпеченим робочим зошитом, зареєстрованим у підрозділі документального забезпечення, для запису повідомлень про правопорушення або події. Передача прийнятої інформації диспетчеру та оперативному черговому в таких випадках здійснюється за допомогою телефонного або іншого виду зв’язку. Після відновлення роботи АРМ «оператор «102» працівники підрозділу «102» переносять прийняту інформацію про правопорушення або події з робочого зошита до інформаційних ресурсів системи ІПНП.

    6. Прийняття викликів працівниками підрозділу «102» здійснюється державною мовою, а за бажанням заявника та можливостями працівника тією мовою, якою розмовляє заявник.

    7. Персональні дані осіб мають бути захищеними під час їх обробки. Порядок збирання, обробки, накопичення, зберігання персональних даних і доступ до них здійснюється відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

    8. Організація роботи працівників підрозділу «102» здійснюється згідно із затвердженим керівником УОАЗОР графіком чергувань. Режим внутрішнього розпорядку затверджується керівником органу (підрозділу) поліції. Поліцейські, які залучені до чергування, несуть службу в однострої.

    9. Усі переговори працівників підрозділу «102» з використанням відповідного кінцевого обладнання фіксуються багатоканальним цифровим реєстратором документування мовленнєвої інформації. Запис, строк зберігання аудіо- та відеоінформації заяв та повідомлень, порядок її зняття з реєстратора визначається в установленому порядку.

    10. Обов’язки працівника підрозділу «102»:

    1) безпосередньо перед заступанням на чергування перевіряти технічний стан АРМ «оператор «102»;

    2) забезпечувати протягом двох хвилин прийняття від заявника інформації про правопорушення або подію та її внесення до системи ІПНП. З об’єктивних причин цей строк може бути збільшено (алкогольне сп’яніння, хвилювання, мовні вади заявника, ненадання вичерпної відповіді на запитання тощо). У разі необхідності негайного реагування на правопорушення або події внесення та збереження інформації проводиться раніше встановленого строку;

    3) під час спілкування із заявником дотримуватися принципів професійної етики та моралі;

    4) під час прийняття повідомлення про правопорушення або подію, спілкуючись із заявником, одночасно вносити отриману інформацію до системи ІПНП;

    5) під час спілкування із заявником першочергово встановлювати та вносити до системи ІПНП інформацію про:

    вид правопорушення або події (визначається з урахуванням можливості настання найбільш тяжких наслідків) та визначає попередню кваліфікацію;

    час, місце (адресу), обставини вчиненого правопорушення або події (у разі неможливості заявника назвати точну адресу вчинення правопорушення, необхідно уточнити приблизну адресу, де вчинено правопорушення (район, напрямок в’їзду або виїзду з міста, розташовані поблизу магазини, торговельні центри, парки або інші орієнтири), на електронній мапі встановити маркер приблизного місця вчинення правопорушення та за його допомогою знайти найближчі орієнтири, які допоможуть зорієнтуватись заявнику);

    дані про потерпілого або заявника (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстрація місця проживання (перебування), місцезнаходження, абонентський номер телефону, а також, чи потребує він або інші особи медичної допомоги;

    іншу необхідну інформацію, проставивши маркер події за територіальним місцем розташування підрозділу «102», у разі ненадання заявником своїх установчих даних або адреси місця вчинення правопорушення або події;

    територію місцеперебування (місцезнаходження) заявника та місця вчинення правопорушення, у разі якщо місце вчинення правопорушення або події не збігається з місцеперебуванням (місцезнаходженням) заявника;

    6) унесену до системи ІПНП інформацію в електронному вигляді автоматично передавати для реагування працівникам поліції, уповноваженим здійснювати організацію реагування на правопорушення або події;

    7) у разі пошкодження основних і резервних каналів передачі інформації в електронному вигляді відомості про правопорушення або подію передавати уповноваженим працівникам, використовуючи інші види зв’язку;

    8) уносити до системи ІПНП інформацію про правопорушення або події, отриману за допомогою інших видів зв’язку, у текстовому, аудіо- або відео-форматі та передавати на розгляд відповідним працівникам поліції або оперативно-диспетчерським службам інших органів державної влади, уповноваженим здійснювати організацію реагування на них;

    9) уносити до системи ІПНП первинну інформацію про правопорушення або події, які перебувають у стадії незавершеності та потребують негайного реагування;

    10) у разі наявності технічних можливостей та за необхідності залучати до спілкування із заявником у режимі конференції працівника поліції, уповноваженого здійснювати реагування на правопорушення або події та/або іншого працівника, визначеного керівником (старшим зміни), для уточнення інформації про правопорушення або подію;

    11) після встановлення первинних даних зберегти в системі ІПНП початкові відомості, які направити відповідним працівникам поліції або оперативно-диспетчерським службам інших органів державної влади, уповноваженим здійснювати організацію реагування на правопорушення або події, повідомити заявника про виїзд наряду поліції та за необхідності продовжити з’ясування та доповнення первинних даних інформацією про:

    якщо правопорушники зникли - напрямок їх відходу, пішки або на транспортному засобі, їх прикмети, номерні знаки та марку, модель транспортних засобів;

    наявність на місці вчинення кримінального правопорушення потерпілих, їх стан здоров’я та місцезнаходження. За наявності потерпілих, які потребують медичної допомоги, поінформувати службу екстреної допомоги «103», у разі отримання повідомлення про пожежу - службу екстреної допомоги «101»;

    кількість правопорушників, їх прикмети, установчі дані (якщо відомо), наявність зброї;

    чим заволоділи правопорушники та прикмети викраденого;

    які сліди могли залишитись на одязі й тілах правопорушників;

    інші дані, які сприятимуть розкриттю правопорушення по «гарячих слідах»;

    12) після внесення всіх додаткових необхідних даних до системи ІПНП зберегти інформацію;

    13) у разі звернення заявника мовою, якою не володіє працівник підрозділу «102», вживати заходів щодо залучення іншого працівника, який володіє іноземною мовою (за можливістю в режимі конференції), у разі відсутності таких працівників зачитати англійською мовою інформацію, спрямовану на встановлення даних заявника (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання (перебування), місцезнаходження (далі - установчі дані потерпілого або заявника), абонентський номер телефону), суть події, про яку заявник хоче повідомити поліції, а також роз’яснення, що його повідомлення буде записано та після перекладу йому буде зателефоновано.

    За наявності технічної можливості ввімкнути заздалегідь записане вербальне повідомлення (роз’яснення) порядку дій заявника.

    Зазначену інформацію в системі ІПНП надіслати відповідним працівникам поліції, уповноваженим здійснювати організацію реагування на правопорушення або події, за місцезнаходженням підрозділу «102»;

    14) невідкладно доповідати старшому чергової зміни про надходження скарг громадян на дії/бездіяльність працівників поліції, порушення їх прав і свобод, повторних звернень щодо неналежної організації реагування працівниками поліції на повідомлення, проставляючи відповідні відмітки в системі ІПНП;

    15) у разі раптового переривання дзвінка, негайно зателефонувати заявнику для з`ясування обставин події чи правопорушення. Якщо заявник не відповідає на дзвінок та виникла підозра про вчинення стосовно нього протиправних дій (крики, шум боротьби та інші ознаки), уносити до системи ІПНП наявну інформацію про те, що «зв'язок із заявником було втрачено» та проставити відмітку «інформувати чергового». У разі коли невідома адреса місця вчинення правопорушення та/або місцезнаходження заявника, проставити маркер на електронній мапі за місцем розташування підрозділу «102»;

    16) уносити до системи ІПНП відомості про повідомлення служб екстреної допомоги «101», «103», «104» та передавати для реагування відповідним працівникам поліції або оперативно-диспетчерським службам інших органів державної влади, уповноваженим здійснювати організацію реагування на них;

    17) у разі якщо заявник застосовує ненормативну лексику, вдається до образ, веде розмови про заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі, роз’яснювати, що за такі дії заявник може нести передбачену законом відповідальність. Одночасно відображати в системі ІПНП інформацію про протиправні дії заявника, яку направляти для відповідного реагування уповноваженим працівникам поліції;

    18) негайно проставляти відмітку «інформувати чергового» для здійснення відповідного реагування, якщо під час прийняття заяви або повідомлення стало відомо про те, що заявник або особа, яка вчинила правопорушення, перебуває в розшуку;

    19) якщо в заяві (повідомленні) йдеться про питання, що не належать до компетенції поліції, та про дії, що не містять ознак правопорушення, або заявник висловлює особисте ставлення до події, що відбувається, ввічливо роз'яснювати заявнику його подальші дії. При цьому інформацію, викладену заявником, необхідно вносити до системи ІПНП;

    20) усі реквізити до системи ІПНП уносити державною мовою без скорочень (крім загальноприйнятих) з дотриманням правил правопису.

    11. Відмова в прийнятті та реєстрації повідомлень про правопорушення або події не допускається.

    12. Обов’язки старшого зміни працівників підрозділу «102»:

    1) організовувати та контролювати роботу підпорядкованої зміни працівників підрозділу «102»;

    2) складати графіки чергування працівників підрозділу «102» з урахуванням навантаження на них. У разі завантаження всіх працівників приймати заяви та повідомлення про правопорушення або події особисто, а також залучати працівників, які перебувають на відпочинку;

    3) готувати інформацію про кількість одержаних упродовж чергування заяв та повідомлень громадян за скороченим номером «102», кількість утрачених дзвінків, кількість повторних повідомлень, навантаження на працівників за добу;

    4) здійснювати перевірки за скаргами і заявами громадян щодо неналежного виконання службових обов'язків працівників чергової зміни підрозділу «102»;

    5) використовуючи багатоканальний цифровий реєстратор документування мовленнєвої інформації, проводити вибіркові прослуховування записів розмов працівників чергової зміни підрозділу «102» та вживати заходів щодо усунення проблемних питань. У разі виявлення незареєстрованої інформації про правопорушення або події зареєструвати її в установленому порядку та доповісти про це керівнику підрозділу «102»;

    6) перевіряти якісне заповнення (з дотриманням усіх необхідних вимог) та достовірність інформації, внесеної працівником підрозділу «102» до системи ІПНП;

    7) забезпечувати ведення необхідної службової документації підрозділу «102»;

    8) за наявності технічної можливості визначати абонентські номери телефонів заявників, які намагалися зателефонувати до підрозділу «102» та з різних причин з’єднання з якими не відбулося. Доручати працівникам перетелефонувати на такі номери для з`ясування обставин правопорушення або події;

    9) під час приймання-здачі чергування підбивати підсумки результатів роботи працівників чергової зміни підрозділу «102» за добу, визначати позитивні та негативні тенденції в їх діяльності, про що доповідати керівнику підрозділу «102».

    13. Обов’язки диспетчера:

    1) перед заступанням на добове чергування перевіряти технічний та санітарний стан робочого місця, службову документацію, технічну справність оргтехніки, ознайомлюватися з оперативною обстановкою за минулу добу, брати на особистий контроль виконання завдань нарядами поліції, реагування на які здійснюються під час перезмінки, та не завершені;

    2) перевіряти кількість нарядів, які заступають на чергування в зону оперативного реагування. У разі виявлення недостатньої кількості нарядів поліції на зоні оперативного реагування та про інші виявлені недоліки доповідати старшому зміни або оперативному черговому для подальшого інформування керівництва ГУНП;

    3) у системі ІПНП перевіряти готовність до несення служби всіх нарядів поліції, які задіяні на охорону публічної (громадської) безпеки і порядку на території обслуговування, наявність та працездатність планшетних пристроїв (за наявності), відповідність даних, унесених до системи ІПНП відповідальними особами підрозділів поліції (прізвище старшого наряду, абонентський номер мобільного телефону, режим несення служби, номерний знак службового транспортного засобу). У разі відсутності (несправності) планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв’язку зв’язуватися з нарядом і здійснювати перевірку за допомогою наявних видів зв’язку;

    4) контролювати проставлення нарядом поліції відмітки в системі ІПНП про тимчасову недоступність та невикористання його для обслуговування викликів, якщо наряд поліції, задіяний до несення служби, не може тимчасово здійснювати реагування на правопорушення або події (технічна несправність службового автотранспорту тощо);

    5) отримавши інформацію про правопорушення або подію, не очікуючи надходження уточнюючих обставин, у строк до однієї хвилини в системі ІПНП призначати та направляти на місце події наряд поліції або окремого поліцейського;

    6) у разі відсутності вільного наряду поліції у строк до трьох хвилин уживати заходів щодо направлення на місце події (з повідомленням оперативного чергового) СОГ, нарядів поліції охорони (за умови наявності вільних нарядів, не задіяних для реагування на сигнали «Тривога» з охоронюваних об’єктів), інших поліцейських або будь-яких інших нарядів;

    7) якщо не вистачає вільних нарядів поліції, за нагальної необхідності знімати з обслуговування наряд поліції, який задіяно на подію некримінального характеру і яка не становить значної суспільної небезпеки, та направляти його для обслуговування повідомлення з більш значним ступенем суспільної небезпеки;

    8) якщо немає можливості призначити інший наряд поліції, у системі ІПНП ставити відмітку «відсутній вільний наряд» та негайно повідомляти оперативного чергового органу (підрозділу) поліції, на території обслуговування якого зареєстрована подія, для вжиття заходів щодо направлення на місце події додаткового наряду або інших працівників поліції. Строк визначення та направлення додаткових нарядів або інших працівників поліції не повинен перевищувати десяти хвилин;

    9) за необхідності та за погодженням з диспетчерами (оперативними черговими) інших адміністративних районів, до реагування на повідомлення про правопорушення або події, залучати наряди поліції із суміжних територій, які найближче знаходяться до місця події;

    10) у разі надходження заяви чи повідомлення, яке за ознаками є повторним і не є скаргою на дії чи бездіяльність працівників поліції та не відрізняється за змістом від попереднього, приєднувати його до раніше зареєстрованого;

    11) перевіряти зміст та повноту інформації про правопорушення або подію, своєчасність отримання завдань нарядами поліції, а також за необхідності телефоном з'ясовувати в заявника необхідну додаткову інформацію;

    12) у разі необхідності з використанням системи ІПНП передавати інформацію про вчинене правопорушення та прикмети підозрюваних осіб іншим диспетчерам;

    13) орієнтувати за допомогою засобів радіозв'язку або телефоном (використовуючи селектор) усі наряди поліції та оперативних чергових інших підрозділів поліції про обставини вчинення правопорушення, прикмети правопорушників та напрямки їх відходу;

    14) направляти на місце події СОГ та за необхідності повідомляти служби екстреної допомоги «101», «103», «104»;

    15) інформувати наряди поліції про результати перевірок за інформаційними ресурсами системи ІПНП особи, що здійснила виклик наряду поліції, або інших можливих учасників правопорушення або події (наявність у власності зареєстрованої зброї, перебування особи в розшуку тощо);

    16) постійно підтримувати зв'язок із задіяними нарядами поліції, СОГ, контролювати роботу всіх нарядів поліції з виконання поставлених завдань щодо організації реагування на правопорушення або події;

    17) контролювати роботу всіх нарядів поліції в зоні оперативного реагування за допомогою можливостей системи ІПНП, перевіряючи інформацію, що надходить із планшетних пристроїв, закріплених за службовими автомобілями (трек маршруту та місцезнаходження наряду або СОГ, отримання ними завдання, підтвердження прибуття та виконання завдання). Інформацію про виявлені недоліки в роботі нарядів поліції з реагування на заяви та повідомлення про правопорушення або події доповідати старшому зміни;

    18) при отриманні заяв чи повідомлень про особливо тяжкі (тяжкі) кримінальні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, які можуть викликати широкий суспільний резонанс (далі - резонансне кримінальне правопорушення чи надзвичайна подія), негайно проставляти відповідну відмітку в системі ІПНП та інформувати оперативного чергового ГУНП;

    19) у разі припинення з технічних причин роботи системи ІПНП (технічна несправність апаратури, збій програмного забезпечення) організовувати направлення нарядів за допомогою радіо- або інших видів зв’язку, фіксуючи свої дії в робочому зошиті.

    14. Обов’язки старшого зміни диспетчерів:

    1) організовувати та контролювати роботу чергової зміни диспетчерів;

    2) здійснювати розподіл диспетчерів за зонами обслуговування;

    3) складати графіки чергування диспетчерів з урахуванням навантаження на них. У випадку завантаження диспетчерів залучати тих, які перебувають на відпочинку;

    4) уживати заходів щодо дотримання дисципліни і внутрішнього розпорядку працівниками підпорядкованої зміни;

    5) надавати довідкову інформацію, яка стосується обслуговування виклику, у разі звернення поліцейських та вирішувати питання щодо залучення до реагування додаткових сил і засобів поліції за необхідності;

    6) інформувати оперативного чергового ГУНП про надходження скарг громадян на дії/бездіяльність працівників поліції, порушення їх прав і свобод, повторних звернень щодо неналежної організації реагування поліцейських на правопорушення або події та вживати заходів щодо усунення наявних недоліків;

    7) уживати заходів щодо встановлення фактів призначення нарядам поліції завдань, не пов’язаних із виконанням службових обов’язків. Інформацію про всі недоліки, допущені працівниками нарядів поліції та СОГ під час реагування на заяви та повідомлення про правопорушення або події, а також про всі випадки безпідставного призначення завдань нарядам поліції вносити до системи ІПНП;

    8) узагальнювати інформацію про недоліки в роботі диспетчерів, чергових служб і нарядів поліції з реагування на заяви та повідомлення про правопорушення або події, яку щоденно під час приймання-здачі чергування окремим рапортом доповідати начальнику ГУНП (особі, яка виконує його обов’язки).

    ІV. Обов’язки оперативного чергового територіального (відокремленого) підрозділу головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві щодо реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування чергової частини вищого рівня

    1. Оперативний черговий ТВП, заступаючи на чергування разом із відповідальним по ТВП (начальником СРПП), має перевірити наявність та працездатність у нарядів поліції планшетних пристроїв (за наявності), відповідність даних, унесених у розстановку нарядів поліції: прізвище старшого наряду, абонентський номер мобільного телефону, режим несення служби, номерний знак службового автомобіля тощо. У разі відсутності (несправності) планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв’язку оперативний черговий має зв’язатися з нарядом поліції за допомогою телефону або радіозв'язку та здійснити перевірку.

    2. Отримавши телефоном повідомлення про правопорушення або подію (електронне повідомлення від працівника підрозділу «102» через систему ІПНП), оперативний черговий ТВП зобов'язаний:

    1) ознайомитися зі змістом повідомлення та діяти, керуючись Алгоритмом орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби, що додається;

    2) зареєструвати заяву чи повідомлення в електронному журналі єдиного обліку (далі - журнал ЄО) системи ІПНП (у разі відсутності можливості автоматичної реєстрації в журналі ЄО);

    3) за погодженням з диспетчером направити на місце вчинення правопорушення або події наряд поліції, окремих працівників, а у разі вчинення кримінального правопорушення - СОГ;

    4) контролювати виконання завдань нарядами поліції та СОГ, які направлялися диспетчерами на відпрацювання правопорушення або події;

    5) при отриманні від наряду поліції, який прибув на місце події, інформації про наявність ознак кримінального правопорушення, невідкладно направити на місце події СОГ, доповісти відповідальному по ТВП (начальнику СРПП), начальнику ТВП або особі, яка виконує його обов’язки, та внести відповідну інформацію до системи ІПНП;

    6) у разі надходження телефонного повідомлення від диспетчера про відсутність вільних нарядів і неможливості організації реагування силами наявних добових нарядів доповісти начальнику ТВП або особі, яка виконує його обов’язки, та відповідальному по ТВП (начальнику СРПП), які визначають додаткові сили і засоби, що необхідно задіяти для реагування на ці повідомлення, та надають доручення щодо їх направлення на місця подій;

    7) повідомити служби екстреної допомоги «101», «103», «104», інші правоохоронні органи та органи державної влади у разі необхідності;

    8) при отриманні повідомлення про правопорушення або подію телефоном або під час особистого звернення заявника до підрозділу поліції, самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення правопорушення або події:

    з’ясувати час, місце (адресу), спосіб та інші обставини правопорушення або події, абонентський номер телефону та установчі дані потерпілого або заявника;

    унести самостійно або організувати внесення інформації про отримане повідомлення до системи ІПНП;

    за погодженням із диспетчером направити на місце події наряд поліції, окремих працівників, а у разі вчинення кримінального правопорушення - СОГ;

    за потреби з'ясувати в заявника необхідну додаткову інформацію для вжиття заходів щодо встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;

    під час особистого звернення заявника до поліції видати відповідний талон-повідомлення, передбачений Інструкцією єдиного обліку , або у разі технічної можливості відправити заявнику текстове (смс-повідомлення) чи електронне повідомлення (на адресу електронної пошти) про його реєстраційний номер;

    9) контролювати своєчасне прибуття нарядів поліції на місце вчинення кримінального правопорушення та оперативне отримання інформації, необхідної для інформування чергової служби вищого рівня;

    10) здійснити орієнтування всіх нарядів поліції про обставини вчинення кримінального правопорушення, прикмети правопорушників та напрямки їх відходу. Організувати направлення електронною поштою орієнтувань з прикметами злочинців, викраденого;

    11) інформувати наряди поліції про результати перевірок за інформаційними ресурсами системи ІПНП стосовно особи, що здійснила виклик поліції, особи щодо якої здійснено виклик, адреси виклику або іншої особи (наявність у власності зареєстрованої зброї, знаходиться в розшуку чи ні, категорію особи);

    12) контролювати виконання визначених завдань із відпрацювання вчиненого правопорушення шляхом підтримання зв'язку із задіяними нарядами поліції та СОГ. У разі відсутності в задіяних нарядів поліції планшетних пристроїв організувати внесення до системи ІПНП інформації про результат їх виїзду;

    13) опрацювати отриману під час чергування інформацію про правопорушення або події та на її основі підготувати добове зведення, яке надати керівництву ТВП, заінтересованим структурним підрозділам та до органів прокуратури;

    14) перевірити наявність відмітки в системі ІПНП щодо необхідності інформування про подію центрального органу управління поліції. За наявності відмітки чергова служба вищого рівня інформується в системі ІПНП автоматизовано в електронному вигляді. У разі відсутності технічної можливості проставлення таких відміток або тимчасової неможливості передачі даних про вчинені резонансні кримінальні правопорушення чи надзвичайні події, інформація до чергової служби вищого рівня передається телефонним або іншим видом зв’язку;

    15) під час отримання повідомлення про резонансне кримінальне правопорушення чи надзвичайну подію, які мали місце на території обслуговування ТВП, доповісти про це начальнику ТВП, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по ТВП (начальнику СРПП), а також повідомити чергову службу вищого рівня.

    3. При організації реагування на правопорушення або події нарядом поліції з використанням планшетних пристроїв оперативний черговий ТВП повинен:

    1) отримавши від наряду поліції в системі ІПНП електронний рапорт про результати відпрацювання виклику, у найстисліший строк опрацювати його зміст, за наявності зауважень зазначити їх у вільному полі розділу або погодити його;

    2) роздрукувати остаточно сформований електронний рапорт про подію та підготувати проект відповіді заявникові (за необхідності);

    3) про підготовлені матеріали доповісти керівнику ТВП до закінчення чергової зміни для їх розгляду та прийняття рішення згідно з чинним законодавством;

    4) інформацію щодо розгляду повідомлення про правопорушення або подію внести до системи ІПНП та надіслати відповідь заявнику в зазначений ним спосіб (поштою, на електронну скриньку, телефоном).

    V. Обов’язки оперативного чергового головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві щодо реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування чергової частини вищого рівня

    1. Оперативний черговий ГУНП є старшим оперативним керівником усіх працівників чергової служби ГУНП, чергових служб ТВП, а також усіх нарядів поліції (у тому числі міжрегіональних територіальних органів), які виконують на території обслуговування завдання з охорони публічного (громадського) порядку, попередження й припинення правопорушень, установлення та затримання осіб, що їх учинили, а також подолання наслідків надзвичайних ситуацій.

    2. При отриманні інформації про резонансні кримінальні правопорушення чи надзвичайні події, які мали місце на території оперативного обслуговування, оперативний черговий ГУНП зобов’язаний:

    1) перевірити наявність відмітки в системі ІПНП щодо необхідності інформування про подію центрального органу управління поліції. За наявності такої відмітки чергова частина Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України (далі - чергова частина НПУ) інформується в системі ІПНП автоматизовано в електронному вигляді. У разі відсутності технічної можливості або тимчасової неможливості передачі даних в електронному вигляді інформація про правопорушення або події передається до чергової частини НПУ телефонним або іншим видом зв’язку;

    2) негайно доповісти начальнику ГУНП, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по ГУНП, начальнику УОАЗОР, поінформувати керівників та чергових заінтересованих структурних підрозділів поліції та за необхідності - чергових органів державної влади. Інформація про надзвичайні події за участю працівників поліції негайно доповідається начальникам територіального підрозділу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - ДВБ) та інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП;

    3) організувати оперативний збір інформації про правопорушення або подію, а у разі необхідності, керуючись Алгоритмом орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби, направити на місце вчинення кримінального правопорушення СОГ ГУНП, працівників кінологічного та вибухо-технічного підрозділів, повідомити служби екстреної допомоги «101», «103», «104», інші правоохоронні органи та органи державної влади. Інформувати керівників територіальних (відокремлених) підрозділів міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України у разі вчинення правопорушень або виникнення подій, які належать до їх компетенції, про необхідність направлення їх представників на місце події;

    4) інформацію про надходження до органів (підрозділів) поліції заяв та повідомлень про надзвичайні ситуації, правопорушення або події, які загрожують державній безпеці України або можуть викликати суспільний резонанс, надати до відповідних територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Служби безпеки України (далі - СБУ);

    5) контролювати своєчасне прибуття нарядів поліції на місце вчинення кримінального правопорушення, отримання відомостей, необхідних для підготовки інформації до чергової служби вищого рівня;

    6) витребувати інформацію з ТВП щодо реагування СОГ та інших нарядів поліції на правопорушення або подію, ужиті заходи щодо припинення правопорушення, виявлення та затримання підозрюваних осіб;

    7) опрацювати отриману під час чергування інформацію про правопорушення або події та на її основі підготувати добове зведення, яке надати керівництву ГУНП, заінтересованим структурним підрозділам ГУНП та до органів прокуратури.

    3. Отримавши повідомлення про правопорушення або подію телефоном чергової служби або після самостійного виявлення ним з іншого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення правопорушення або події, оперативний черговий зобов’язаний:

    1) з’ясувати час, місце (адресу), спосіб та інші обставини вчиненого правопорушення або події, абонентський номер телефону та установчі дані потерпілого або заявника;

    2) організувати внесення інформації про отримане повідомлення до системи ІПНП та направлення диспетчером наряду поліції, на території обслуговування якого вчинене правопорушення або виникла подія.

    4. При особистому зверненні заявника до ГУНП оперативний черговий організовує прийняття заяви про правопорушення або подію, унесення відомостей до системи ІПНП, контролює направлення диспетчером ГУНП наряду поліції, на території обслуговування якого вчинене правопорушення або подія, а також повідомляє заявнику реєстраційний номер звернення та видає талон-повідомлення.

    VІ. Обов’язки оперативного чергового Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України щодо реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування керівництва Національної поліції України

    1. Оперативний черговий чергової частини НПУ є старшим оперативним керівником усіх нарядів та працівників поліції, задіяних до реагування на правопорушення або події, забезпечення публічної (громадської) безпеки і порядку, попередження та припинення правопорушень, установлення та затримання осіб, що їх учинили, а також подолання наслідків надзвичайних ситуацій.

    2. Оперативний черговий чергової частини НПУ, отримавши від чергової служби ГУНП (або з інших джерел, у тому числі шляхом ініціативного пошуку та моніторингу засобів масової інформації) інформацію про резонансне кримінальне правопорушення чи надзвичайну подію, зобов’язаний:

    1) негайно доповісти Голові Національної поліції України, першому заступнику та заступникам Голови Національної поліції України (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по Національній поліції України, начальнику Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України (далі - ДОАЗОР), інформувати керівників заінтересованих структурних підрозділів центрального органу управління поліції та чергових цих підрозділів.

    У разі технічної можливості інформування здійснюється в електронному вигляді;

    2) організувати оперативний збір інформації про правопорушення або подію та результати реагування на них;

    3) опрацювати отриману під час чергування інформацію про правопорушення та події, відповідно до якої підготувати добове зведення, яке надати керівництву Національної поліції України, заінтересованим структурним підрозділам Національної поліції України, відповідним органам державної влади.

    3. Отримавши повідомлення про правопорушення або подію, яке надійшло телефоном, іншим шляхом, чи після самостійного виявлення з іншого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, оперативний черговий чергової частини НПУ зобов’язаний організувати внесення інформації про отримане повідомлення до системи ІПНП та проконтролювати направлення диспетчером ГУНП, на території обслуговування якого вчинено правопорушення або сталася подія, наряду поліції.

    4. Під час особистого звернення заявника до центрального органу управління поліції оперативний черговий чергової частини НПУ повинен організувати прийняття заяви про правопорушення або подію, унесення відомостей до системи ІПНП, проконтролювати направлення диспетчером ГУНП, на території обслуговування якого вчинено правопорушення або сталася подія, наряду поліції, а також повідомити заявнику реєстраційний номер звернення та видати талон-повідомлення.

    VІІ. Обов’язки керівників органів (підрозділів) поліції щодо реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування чергової служби вищого рівня

    1. За організацію реагування на повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, достовірність, повноту і своєчасність подання інформації до чергової служби вищого рівня, інших органів державної влади відповідають начальники органів (підрозділів) поліції або особи, які виконують їх обов’язки.

    2. З метою організації належного реагування на правопорушення або події, подолання наслідків надзвичайних ситуацій, забезпечення взаємодії з іншими правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування, своєчасного інформування на місця подій виїжджають:

    1) начальники ГУНП або особи, які виконують їх обов'язки - під час отримання повідомлень про вбивства, розбої, кримінальні правопорушення, учинені із застосуванням вогнепальної зброї чи вибухівки, а також правопорушення або події, які можуть викликати суспільний резонанс;

    2) відповідальні по ГУНП, начальники ТВП або особи, які виконують їх обов'язки - під час отримання повідомлень про тяжкі, особливо тяжкі злочини, правопорушення або події, які можуть викликати суспільний резонанс, та особисто з місця події доповідають начальникові ГУНП або особі, яка виконує його обов’язки;

    3) інші особи керівного складу ГУНП, ТВП - у випадках, передбачених Інструкцією чергової служби та Алгоритмом орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби.

    3. За фактами невиїзду начальників органів (підрозділів) поліції або осіб, які виконують їхні обов’язки, інших посадових осіб органів (підрозділів) поліції на місця вчинених кримінальних правопорушень чи подій, визначених підпунктами 1-3 пункту 2 цього розділу, призначаються та проводяться службові розслідування.

    4. У разі неможливості негайного реагування силами добового наряду на отримані повідомлення про правопорушення або події начальник органу (підрозділу) поліції або особа, яка виконує його обов'язки, визначає додаткові сили і засоби, які необхідно задіяти для реагування на ці повідомлення, та дає доручення оперативному черговому щодо їх направлення на місця подій.

    VІІІ. Обов’язки окремих посадових осіб органів (підрозділів) поліції, які здійснюють планування сил та засобів, задіяних до реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події

    1. Відповідальні по ТВП (начальники СРПП), відповідальні посадові особи управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - УПП), управлінь поліції охорони Департаменту поліції охорони Національної поліції України (далі - УПО) щодня, до заступання на службу нарядів, уносять до системи ІПНП перевірені відомості про наряди поліції (у тому числі СОГ), що заступають на чергування.

    2. Керівники УПП, СРПП з огляду на наявну штатну чисельність працівників, які виконують функції з охорони публічного (громадського) порядку, враховуючи оперативну обстановку, визначають максимальну кількість нарядів, які можуть вийти на службу. Ця кількість фіксується в системі ІПНП.

    3. Керівники підрозділів превентивної діяльності ТВП щодня вносять до системи ІПНП інформацію стосовно дільничних офіцерів поліції (прізвище, ім'я, по батькові, абонентський номер мобільного телефону, місцезнаходження поліцейської станції, години прийому, територія обслуговування) та контролюють своєчасність її оновлення.

    4. Відомості про наряди поліції повинні мати такі реквізити: вид наряду (НПП - наряд патрульної поліції, ГРПП - група реагування патрульної поліції, СОГ - слідчо-оперативна група, ОГ - оперативна група, ПН - піший наряд, КН - кінний наряд, ВН - велосипедний наряд, ПС - патруль зі службовою собакою, ПО - наряд поліції охорони, ДОП - дільничний офіцер поліції, НГУ - наряд Національної гвардії України тощо), його номер, радіопозивний, номерний знак службового транспортного засобу (для автопатрульних нарядів), прізвище, ім'я, по батькові старшого наряду та абонентський номер мобільного телефону, запланований час несення служби.

    IX. Порядок дій нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів поліції, задіяних до реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події

    1. Працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно:

    1) за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування;

    2) за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані на врятування та збереження життя людини;

    3) за наявності на місці події заявника (потерпілого) з’ясувати обставини правопорушення або події;

    4) у разі підтвердження ознак учиненого кримінального правопорушення поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення СОГ та перебувати на місці події до її прибуття;

    5) до прибуття СОГ забезпечити охорону місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення, унеможливити доступ на місце події сторонніх осіб. За необхідності місце події огородити спеціальною стрічкою «поліція». Після прибуття СОГ виконувати доручення старшого СОГ;

    6) установити особи потерпілих, свідків або очевидців кримінального правопорушення, прикмети осіб, які підозрюються в його вчиненні, та вжити заходів щодо їх затримання. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху (марка, модель транспортного засобу, номерний знак, інші характерні ознаки), об’єкти посягань поінформувати диспетчера (оперативного чергового) для орієнтування інших нарядів поліції;

    7) у разі реагування на правопорушення або подію, які не містять ознак злочину, невідкладно забезпечити збір необхідних матеріалів перевірки;

    8) якщо заяви та повідомлення про правопорушення або події не потребують додаткової перевірки, за наявності планшетного пристрою поліцейський повинен унести до системи ІПНП відомості про обставини події, ужиті заходи та зазначити, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися;

    9) з’ясувати в заявника (потерпілого) абонентський номер телефону та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду його заяви чи повідомлення.

    2. Орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає:

    1) у межах міста:

    до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

    до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;

    2) у сільській місцевості:

    до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

    до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці.

    3. У разі ускладнення погодних умов, дорожньої обстановки та особливостей місцевості або інших непередбачуваних обставин загальний строк прибуття наряду поліції на місце вчинення правопорушення або події не повинен перевищувати часу, мінімально необхідного, для подолання відстані від місця дислокації наряду поліції до місця події.

    4. Старший наряду поліції, який першим з’явився на місці події, зобов’язаний негайно поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про прибуття та візуальне обстеження місця події, а в міру з’ясування обставин додатково надавати інформацію про заходи, які здійснено для охорони місця події, стан здоров’я заявника (потерпілого) та/або інших людей, пошкодження об’єктів, майна всіх форм власності, заходи, що здійснені для встановлення та затримання осіб, які вчинили правопорушення, кількість інших нарядів поліції, які прибули на виклик, та іншу інформацію, яка, на думку поліцейського, є важливою для припинення/розкриття правопорушення.

    5. За відсутності (несправності) у наряду поліції планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв’язку всі відмітки в системі ІПНП про «призначення», «прийняття», «прибуття» та «виконання» завдання, іншу необхідну інформацію за результатами реагування на правопорушення або події вносить диспетчер (оперативний черговий).

    X. Порядок організації дій працівників слідчо-оперативної групи щодо реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події

    1. Працівникам та поліцейським, що перебувають у складі СОГ, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) за допомогою планшетного пристрою або іншим шляхом завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно:

    1) за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування;

    2) негайно виїхати на місце події. Час збору до виїзду для основних і додаткових СОГ при чергуванні за місцем розташування підрозділу - до 5 хвилин; при перебуванні за місцем проживання (відповідно до пункту 14 розділу XIII цієї Інструкції) - до 20 хвилин;

    3) після прибуття на місце події слідчий або уповноважена старшим СОГ особа негайно інформує оперативного чергового (диспетчера) про час фактичного прибуття, обставини та попередню кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення та за наявності підстав про залучення додаткових сил і засобів для документування обставин учиненого кримінального правопорушення;

    4) після з’ясування обставин події слідчий або уповноважена старшим СОГ особа (за необхідності) додатково інформує оперативного чергового (диспетчера) щодо уточнення кваліфікації кримінального правопорушення. Після закінчення роботи на місці події старший СОГ доповідає про це оперативному черговому (диспетчеру) та діє за його вказівками;

    5) на місці події члени СОГ та інші працівники поліції діють відповідно до вимог Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні , затвердженої наказом МВС від 07 липня 2017 року № 575, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 липня 2017 року за № 937/30805 (далі - Інструкція з організації взаємодії);

    6) після закінчення обслуговування виклику слідчий або уповноважена старшим СОГ особа за допомогою планшетного пристрою вносить до системи ІПНП детальну інформацію про результати виїзду на місце події та вжиті заходи.

    2. За відсутності (несправності) планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв’язку інформацію в системі ІПНП про «призначення», «прийняття», «прибуття» та «виконання» завдання, результати виїзду на місце події та вжиті заходи вносить диспетчер (оперативний черговий) після доповіді слідчого або уповноваженого старшим СОГ працівника.

    XI. Порядок дій начальника сектору реагування патрульної поліції щодо реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування чергової служби вищого рівня

    1. Начальник СРПП під час несення служби як відповідальний по ТВП здійснює загальне управління всіма нарядами поліції, які входять до складу чергової зміни.

    2. З метою організації належного реагування на повідомлення про правопорушення або події, оперативного інформування чергової служби вищого рівня про їх вчинення (виникнення) начальнику СРПП необхідно:

    1) брати участь у проведенні інструктажу всіх нарядів поліції, які заступають на чергування, а за відсутності начальника ТВП - особисто проводити інструктаж нарядів поліції;

    2) на підставі складених графіків чергування здійснити розстановку працівників ГРПП та інших нарядів поліції;

    3) призначати працівників СРПП до виконання інших завдань, покладених на сектор, зокрема щодо охорони адміністративної будівлі, конвоювання затриманих (у разі відсутності у штаті ТВП конвойного підрозділу), забезпечення публічної (громадської) безпеки та порядку під час виконання судових рішень, проведення масових заходів, про що повідомляти диспетчера (оперативного чергового). Працівники нарядів поліції в разі отримання таких службових завдань повинні обов’язково вносити цю інформацію до системи ІПНП за допомогою планшетного пристрою (за наявності);

    4) забезпечити контроль за оперативним реагуванням на повідомлення про правопорушення або події, своєчасним прибуттям ГРПП, нарядів поліції на місця подій, ужиттям необхідних першочергових заходів з реагування;

    5) підтримувати постійний зв’язок та обмін інформацією з нарядами поліції, які забезпечують реагування. Організовувати взаємодію СРПП з іншими підрозділами поліції, недержавними охоронними структурами, громадськими формуваннями, залученими до забезпечення публічної (громадської) безпеки і порядку;

    6) здійснювати комплекс заходів щодо попередження надзвичайних подій за участю нарядів поліції, недопущення порушення прав і свобод людини, випадків загибелі (травмування) працівників поліції під час виконання ними службових завдань під час реагування на правопорушення або події;

    7) забезпечувати особистий контроль за своєчасним оперативним інформуванням чергової служби вищого рівня про вчинені резонансні кримінальні правопорушення чи надзвичайні події;

    8) контролювати ефективне використання нарядами поліції засобів зв’язку, технічних засобів та службового автотранспорту, забезпечувати їх належне зберігання;

    9) після закінчення чергування доповісти начальнику ТВП про результати роботи підпорядкованих нарядів поліції, виявлені недоліки та внести пропозиції щодо їх усунення з метою підвищення ефективності оперативного реагування на правопорушення або події;

    10) брати участь у розробленні планів заходів із забезпечення публічної (громадської) безпеки і порядку. Безпосередньо керувати нарядами поліції під час введення в дію спеціальних оперативних планів, посиленого варіанту службової діяльності, проведення цільових оперативно-профілактичних операцій, оперативно-профілактичних заходів (відпрацювань), а також проведення на території обслуговування підрозділу поліції інших заходів. У разі залучення до проведення зазначених заходів працівників інших підрозділів поліції здійснювати їх розстановку в групи реагування та забезпечувати загальне управління ними;

    11) здійснювати перевірки роботи нарядів поліції на території обслуговування.

    XII. Організація реагування нарядів поліції на правопорушення або події, які не містять ознак кримінального правопорушення

    1. Якщо заява чи повідомлення про адміністративне правопорушення або подію не потребує додаткової перевірки поліцейський за допомогою планшетного пристрою доповнює первинну інформацію в системі ІПНП відомостями про обставини події, ужиті заходи та зазначає, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися.

    У разі наявності заявника або свідків адміністративного правопорушення чи події поліцейські здійснюють їх опитування, уносять відомості про абонентський номер телефону заявника та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду заяви чи повідомлення (поштою, електронною поштою).

    2. У разі відсутності технічної можливості внести зазначені відомості до системи ІПНП поліцейський викладає необхідну інформацію в рапорті, який надає оперативному черговому підрозділу поліції, на території обслуговування якого відбулася подія.

    3. Відповідальний по ТВП (начальник СРПП) або оперативний черговий роздруковує із системи ІПНП необхідні відомості про подію, додає до них рапорт наряду, який виїжджав на місце події, та матеріали перевірки (за наявності), після чого доповідає матеріали керівнику ТВП.

    4. Відомості про результати розгляду заяви чи повідомлення про адміністративне правопорушення або подію вносяться уповноваженою посадовою особою до системи ІПНП, а відповіді надаються заявникам у зазначений заявниками спосіб.

    XIII. Організаційні заходи щодо забезпечення оперативного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події

    1. Для підтримання постійної готовності сил і засобів поліції до реагування на повідомлення про правопорушення або події в органах (підрозділах) поліції відповідно до вимог Інструкції чергової служби призначаються відповідальні по органу (підрозділу) поліції.

    2. Для забезпечення реагування на повідомлення про правопорушення або події в органах (підрозділах) поліції формуються наряди патрульної поліції, ГРПП, СОГ та інші наряди поліції (далі - наряди поліції) у кількості, необхідній для своєчасного їх прибуття на місце події, з урахуванням наявної штатної чисельності.

    3. Наряди поліції несуть службу відповідно до графіків чергувань, затверджених у встановленому порядку керівниками органів (підрозділів) поліції або особами, які виконують їх обов’язки, а у разі ускладнення оперативної обстановки додаткові наряди поліції залучаються до несення служби за рішенням керівників органів (підрозділів) поліції.

    4. Поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції та поліцейські, залучені до складу нарядів поліції, повинні нести службу у визначеному однострої, мати при собі службове посвідчення та спеціальний жетон.

    5. Склад СОГ формується відповідно до вимог Інструкції з організації взаємодії .

    6. Наряди поліції забезпечуються планшетними пристроями з програмним забезпеченням, за допомогою якого здійснюється інформаційна взаємодія з інформаційними ресурсами системи ІПНП.

    7. Старший наряду поліції відповідає за збереження планшетного пристрою (за наявності) та роботу з ним під час чергування.

    8. Під час несення служби забороняється вимикати планшетний пристрій та змінювати будь-які налаштування. У разі виявлення збоїв у роботі планшетного пристрою старший наряду за можливості може використати інший вид зв’язку та інше кінцеве обладнання для інформування диспетчера та оперативного чергового. Налаштування планшетних пристроїв, підтримання їх програмного функціонування в робочому стані покладається на працівників управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП (далі - УІАП).

    9. При зміні з об'єктивних причин службового транспортного засобу, старшого наряду, абонентського номера мобільного телефону відповідні дані вносяться до системи ІПНП за допомогою планшетного пристрою, про що старший наряду доповідає диспетчеру та оперативному черговому.

    10. Поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції під час чергування озброюються пістолетами з двома спорядженими магазинами, а поліцейські, що входять до складу нарядів поліції, окрім зазначеного озброєння, ще й засобами індивідуального захисту (бронежилетом та захисним шоломом), засобами активної оборони (гумовим або пластиковим кийком, засобами, спорядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії, засобами обмеження рухомості). За необхідності з дозволу начальника органу (підрозділу) поліції їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби, визначені Законом України «Про Національну поліцію».

    11. Забороняється включати до складу нарядів поліції осіб, за якими не закріплена табельна вогнепальна зброя.

    12. Наряд поліції, який прибув на місце події, повинен бути екіпірований відповідно до пункту 10 цього розділу. Контроль за екіпіруванням нарядів поліції при виїзді на місце події покладається: у ГУНП - на відповідального по ГУНП, у ТВП - на начальника ТВП та відповідального по ТВП (начальника СРПП).

    13. Під час чергування поліцейські, які залучені до несення служби в ГРПП, повинні перебувати на дільниці, визначеній для несення служби (зона оперативного реагування наряду поліції). У виняткових випадках, за вказівками оперативного чергового чи відповідального по ТВП (начальника СРПП), про що ними інформується диспетчер, ГРПП здійснюють реагування на правопорушення або події, які вчинені на іншій дільниці. Залишати зону реагування нарядам поліції без дозволу диспетчера та оперативного чергового забороняється.

    14. Під час чергування працівники, які входять до складу СОГ (основної та додаткової), повинні перебувати у службових кабінетах. Якщо службові кабінети розміщені на значній відстані від адмінбудівлі, де розташована чергова служба органу (підрозділу) поліції, - у кімнаті СОГ або в приміщеннях чергової служби.

    З урахуванням наявної штатної чисельності допускається перебування інспекторів-криміналістів (техніків-криміналістів), які входять до складу СОГ, у робочий час - у своїх службових кабінетах, у неробочий час - за місцем проживання.

    СОГ чергують цілодобово. Начальник ТВП зі штатною чисельністю до 60 одиниць може дозволити членам СОГ після 20.00, з урахуванням оперативної обстановки, знаходитися за місцем проживання, за умови визначення порядку прибуття зазначених працівників до місця вчинення правопорушення або події.

    15. За оперативність прибуття нарядів поліції на місце події, результати роботи на місці вчинення правопорушення або події відповідає старший наряду (для ГРПП - старший ГРПП, для СОГ - відповідальний по ТВП або слідчий, який входить до складу наряду).

    16. Інструктаж чергової служби та інших нарядів поліції в апараті центрального органу управління поліції проводить щодня перед заступанням на службу відповідальний по Національній поліції України.

    17. Інструктаж чергової служби, СОГ та інших нарядів поліції ГУНП проводить щодня перед заступанням на службу начальник ГУНП або відповідальний по ГУНП.

    18. У ТВП інструктаж чергової служби, СОГ, ГРПП та інших нарядів поліції в робочі дні проводить начальник ТВП або особа, яка виконує його обов’язки, та відповідальний по ТВП (начальник СРПП), у вихідні та святкові дні - відповідальний по ТВП (начальник СРПП).

    19. Інструктаж поліцейських УПП та УПО проводить щодня перед заступанням на службу старший зміни (командир, заступник командира підрозділу).

    XIV. Порядок збирання, опрацювання та подання інформації в головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції

    1. Інформування чергової частини НПУ про резонансні кримінальні правопорушення чи надзвичайні події здійснюється через чергові служби ГУНП, ТВП автоматизовано в електронному вигляді шляхом проставляння диспетчером (оперативним черговим) відповідної позначки в системі ІПНП. При встановленні таких ознак поліцейськими, які першими прибули на місце події, старший наряду за допомогою планшетного пристрою проставляє відповідну відмітку в системі ІПНП. У разі відсутності технічної можливості інформація передається телефонним або іншим видом зв’язку до чергової служби вищого рівня.

    2. Негайно, після надходження до підрозділу поліції заяв та повідомлень про резонансні кримінальні правопорушення чи надзвичайні події, начальник ТВП здійснює попереднє інформування телефоном начальника ГУНП та контролює подальше інформування чергової служби ГУНП. Начальник ГУНП про обставини вчинення правопорушення або події негайно телефоном доповідає Голові Національної поліції України та контролює подальше інформування чергової частини НПУ.

    3. Про резонансне кримінальне правопорушення чи надзвичайну подію уповноваженою особою ТВП, ГУНП готується інформаційна довідка про правопорушення або подію за встановленою формою ( додаток 2 ), яка розміщується в інформаційній системі ІПНП.

    4. В інформаційній довідці про правопорушення або подію відображаються такі відомості:

    1) час і дата надходження заяви (повідомлення) до органу (підрозділу) поліції, номер реєстрації, номер кримінального провадження, час та дата внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР);

    2) обставини вчинення правопорушення, виникнення події (дата, час, місце, мотив, спосіб, причина та інше);

    3) дані про учасників (заявника, підозрюваного тощо): прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстрація місця проживання (перебування), місцезнаходження, місце роботи, посада, родинні стосунки з іншими учасниками події, характер отриманих тілесних ушкоджень, наявність судимості (за якими статтями Кримінального кодексу України ), можлива причетність до інших кримінальних правопорушень, чи перебували особи на момент учинення правопорушення в стані алкогольного, наркотичного, токсичного або психотропного сп’яніння;

    4) назва та місцезнаходження об'єкта злочинних посягань, вид охорони, наявність і стан охоронно-пожежної сигналізації;

    5) заподіяні матеріальні збитки, викрадене майно, знаряддя кримінального правопорушення, речі, які вилучено в підозрюваних, наявність речових доказів, слідів, їх характер, чи направлені вони на дослідження та які його попередні результати;

    6) кваліфікація кримінального правопорушення;

    7) посади й прізвища працівників поліції, які виїжджали на місце події;

    8) про застосовування службових собак та проведення аудіо-, відео-, фотофіксації;

    9) час уведення спеціального оперативного плану, його назва (при введенні);

    10) ким та коли розпочато досудове розслідування;

    11) організаційні заходи щодо подолання наслідків надзвичайних ситуацій та інших подій:

    які заходи вживаються для подолання наслідків масштабної аварії;

    чи проводилася евакуація людей;

    чи порушено виробничий процес;

    чи була затримка руху транспорту, як він організований у цих умовах; при затримці руху на залізницях - кількість і типи поїздів, на який час затримувалися;

    12) при пожежах:

    дата, час виявлення пожежі;

    місцезнаходження об’єкта;

    найменування об’єкта, його підпорядкованість (прізвище, ініціали керівника чи власника об'єкта);

    чи здійснювалися роботи на об’єкті;

    площа пожежі, що саме горить (кількість, місткість, маса);

    що знищено, пошкоджено, чи вплинула пожежа на технологічні процеси;

    пряма матеріальна шкода від пожежі (визначена чи орієнтовна);

    причина пожежі (установлена чи ймовірна);

    загинуло, травмовано осіб (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстрація місця проживання (перебування), місцезнаходження, місце роботи, посада, де перебували під час пожежі інші члени сім’ї, якщо пожежа виникла в будинку чи квартирі);

    час локалізації та ліквідації пожежі (ким і за допомогою яких засобів ліквідовано пожежу);

    13) за фактами пожеж, після уточнення даних, але не пізніше 10 діб після події, подається доповнення, в якому відображаються:

    дані, які не були встановлені під час первинного інформування;

    хто здійснює досудове розслідування;

    остаточно встановлена причина пожежі;

    якщо закрито кримінальне провадження, направлено клопотання до суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом; клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, то з якої причини;

    14) при дорожньо-транспортних пригодах - належність транспортного засобу, марка, модель, номерний знак; категорія, клас та водійський стаж; місце роботи, а також, чи є підозра щодо перебування водія в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;

    15) при масових заворушеннях, групових порушеннях публічного (громадського) порядку, проявах групової непокори чи інших надзвичайних подіях в ізоляторах тимчасового тримання - найменування установи, кількість учасників, прізвище, ім'я, по батькові, дата народження організаторів заворушень (про затриманих та взятих під варту осіб - вид кримінального правопорушення, у вчиненні якого вони підозрюються чи обвинувачуються), дані про потерпілих та збитки;

    16) при вчиненні кримінальних правопорушень працівниками поліції та інших подіях за їх участю - найменування органу (підрозділу) поліції, прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, звання, посада, з якого часу на службі, на посаді, освіта, склад сім'ї, чи був у стані алкогольного, наркотичного, токсичного або психотропного сп’яніння; наявність зброї, чи перебував в однострої, за матеріалами якого підрозділу і коли складено протокол про корупційні діяння (розпочато досудове розслідування), причини правопорушення та заходи щодо їх усунення; підрозділ, який проводить службове розслідування;

    17) у разі участі іноземців - коли і з якою метою прибули в Україну (легально чи нелегально), ужиті запобіжні заходи щодо затриманих за підозрою в учиненні кримінальних правопорушень, де вони перебувають чи утримуються, стосовно загиблих (померлих) - де знаходиться тіло;

    18) при самовільному залишенні військової частини зі зброєю - дата і місце призову військовослужбовця, його анкетні дані, прикмети, можливі причини залишення військової частини, номер військової частини та адреса її розташування, вид та кількість зброї, боєприпасів;

    19) під час масових заворушень, групових порушеннях публічного (громадського) порядку - кількість учасників, затриманих, потерпілих, об'єкти погромів і пожеж, збитки, сили та засоби, залучені до стабілізації ситуації (усього та окремих підрозділів);

    20) під час страйків - повне офіційне найменування підприємства, організації, установи (без скорочень), його належність, загальна кількість робітників, з них - страйкуючих (за добу за кожним підприємством окремо), повний список вимог;

    21) під час масових заходів (мітинг, пікетування) - час початку й закінчення, ініціатор заходів (громадська організація, профспілка, підприємство), категорія учасників (пенсіонери, студенти, робітники, особи похилого віку тощо), їх кількість, повний зміст вимог та резолюцій, час початку і закінчення блокування проїзду транспорту, як при цьому здійснювався рух, хто з керівників правоохоронних органів та органів державної влади й управління зустрічався з учасниками, чи задокументовано дії організаторів та учасників несанкціонованих заходів, які заходи вжито до порушників, сили і засоби, залучені до стабілізації ситуації;

    22) стосовно вогнепальної зброї і бойової техніки - належність, кількість, марка, номер, рік випуску;

    23) під час внесення відомостей до ЄРДР про зникнення особи, яка не досягла 18-річного віку, - прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстрація місця проживання (перебування), місцезнаходження, інформацію про батьків, опікунів (піклувальників) чи осіб, з якими проживала дитина, про вжиті слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення місцеперебування дитини, за якою статтею Кримінального кодексу України кваліфіковано подію, чи застосовувалася службова собака, чи вилучалися особисті речі, наявність погроз про викрадення дитини, чи були раніше факти залишення місця проживання;

    24) за кожним фактом порушення порядку охорони, тримання затриманих і взятих під варту осіб в ізоляторах тимчасового тримання, а також під час їх конвоювання - найменування установи, підрозділу, місце та обставини події, кількість порушників, їх прізвища, імена та по батькові, дата народження, вид кримінального правопорушення, у вчиненні якого вони підозрюються чи обвинувачуються.

    5. За повноту та своєчасність інформування чергової служби вищого рівня про правопорушення або події безпосередньо відповідають начальники ТВП та ГУНП або особи, які виконують їх обов’язки.

    6. Через інформаційні ресурси системи ІПНП уносяться всі зміни щодо перекваліфікації правопорушення, додаткових обставин учинення, а також необхідна інформація про стан досудового розслідування кримінального правопорушення, установлення осіб, причетних до його вчинення. За відсутності технічної можливості здійснення інформування в автоматичному режимі передача інформації проводиться за допомогою телефонного або іншого виду зв’язку.

    7. Під час відпрацювання місця події слідчий або визначений ним член СОГ, старший ГРПП чи іншого наряду поліції з метою належного інформування чергової служби негайно передає додаткові уточнюючі дані про резонансне кримінальне правопорушення чи надзвичайну подію, попередню кваліфікацію правопорушення згідно з Кримінальним кодексом України. Під час виникнення подій, які мають тривалий характер, оперативний черговий (диспетчер) інформується про їх розвиток через кожну годину, а у разі ускладнення - негайно.

    8. Якщо в ході досудового розслідування встановлено, що про обставини вчинення кримінального правопорушення необхідно інформувати центральний орган управління поліції, своєчасність подання інформації до чергової служби органу (підрозділу) поліції покладається безпосередньо на керівника органу досудового розслідування та слідчого, який проводить розслідування.

    9. За своєчасність та повноту надання до чергової служби органу (підрозділу) поліції інформації про встановлення та затримання осіб, яким вручено письмове повідомлення про підозру в учиненні резонансного кримінального правопорушення, всі зміни кваліфікації такого кримінального правопорушення відповідають керівник органу досудового розслідування та слідчий, який здійснює розслідування кримінального правопорушення. Зазначена інформація надсилається до чергової служби вищого рівня у вигляді доповнення до інформаційної довідки про правопорушення або подію ( додаток 3 ).

    10. За підготовку та подання до чергової служби органу (підрозділу) поліції інформації про надзвичайні події, пов’язані з працівниками, відповідають керівники структурних підрозділів та підрозділів кадрового забезпечення органів (підрозділів) поліції.

    XV. Порядок збирання, оброблення та подання інформації в центральному органі управління поліції

    1. Керівники міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України та їх територіальних (відокремлених) підрозділів у разі надходження до них інформації про резонансне кримінальне правопорушення чи надзвичайну подію забезпечують невідкладне (попередньо телефоном) інформування Голови Національної поліції України та чергової частини НПУ про такі правопорушення або події.

    2. Під час надходження до чергової частини НПУ інформації про резонансне кримінальне правопорушення чи надзвичайну подію оперативний черговий:

    1) аналізує характер, суспільну небезпеку правопорушення або події, ефективність ужитих на місці заходів щодо ліквідації можливих негативних наслідків, установлення та затримання осіб, які підозрюються в їх вчиненні, необхідності надання допомоги органам (підрозділам) поліції, перевіряє внесення цих відомостей до інформаційних ресурсів системи ІПНП;

    2) негайно доповідає про правопорушення або події, які можуть викликати суспільний резонанс, Голові Національної поліції України, першому заступнику та заступникам Голови Національної поліції України, начальнику ДОАЗОР, інформує керівників заінтересованих структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліції та (за необхідності) інші заінтересовані органи державної влади. У разі наявності технічної можливості таке інформування здійснюється автоматизовано в електронному вигляді;

    3) доводить керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, начальникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, начальникам ГУНП доручення керівництва Національної поліції України про вжиття необхідних заходів у зв'язку з учиненням правопорушення або виникненням події;

    4) здійснює аналіз довідкової інформації про правопорушення або події, звертаючи особливу увагу на її повноту та (за необхідності) витребовує додаткові відомості.

    XVI. Організація контролю за станом реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) поліції

    1. Контроль за станом реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) поліції здійснюється уповноваженими посадовими особами, визначеними пунктом 1 та підпунктами 1 , 4 пункту 2 розділу XІ Інструкції чергової служби.

    2. Перевірки стану реагування органів (підрозділів) поліції на повідомлення про правопорушення або події можуть проводитися з наданням увідних завдань про вчинені правопорушення або події, які суттєво не перешкоджатимуть повсякденній службовій діяльності органу (підрозділу) поліції, а також шляхом проведення звірок записів у реєстраційних журналах, передбачених Інструкцією чергової служби , з іншими джерелами інформації (реєстраторами документування мовленнєвої інформації, шляховими листами, бортовими журналами службових транспортних засобів).

    3. Департамент організаційно-аналітичної підтримки НПУ, управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП (далі - УІАП) щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, подають до ДОАЗОР та УОАЗОР відповідно інформацію (з наростаючим підсумком від початку року) про надходження відомостей про окремі види резонансних кримінальних правопорушень.

    4. Начальники УОАЗОР, відділів (секторів) моніторингу ТВП, а в тих територіальних підрозділах поліції, де зазначені посади відсутні, - керівники ТВП:

    1) організовують щоденний контроль за станом оперативного інформування чергової служби вищого рівня;

    2) щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, організовують звірку повноти й достовірності оперативної інформації, що надійшла до чергової служби, про резонансні кримінальні правопорушення з відомостями, унесеними до ЄРДР, які надаються підрозділами УІАП.


    Директор Департаменту
    формування політики
    щодо підконтрольних
    Міністрові органів влади
    та моніторингу МВС

    В.Є. Боднар




    Додаток 1
    до Інструкції з організації реагування
    на заяви та повідомлення
    про кримінальні, адміністративні
    правопорушення або події
    та оперативного інформування
    в органах (підрозділах) Національної
    поліції України
    (пункт 4 розділу ІІ)
    АЛГОРИТМ
    орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби

    I. Убивство

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення;

    2) установчі дані (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, реєстрація місця проживання (місцеперебування), місце роботи (навчання), посада) (далі - установчі дані) особи, яка загинула;

    3) кількість правопорушників, їх прикмети, установчі дані, які сліди могли залишитися на одязі та тілі зазначених осіб, наявність у них зброї, транспорту (належність, марка, номерний знак), місцеперебування (місцезнаходження) на даний час;

    4) шляхи можливого відходу або місця появи (переховування) правопорушників;

    5) у разі викрадення майна - його найменування, кількість і прикмети;

    6) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника;

    7) попередити заявника про необхідність збереження обстановки та слідів кримінального правопорушення.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції, дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці) та за необхідності представників кінологічної служби та вибухотехнічного підрозділу.

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху та транспорт, який вони використовували, викрадене майно орієнтувати:

    1) усі види нарядів поліції, дільничних офіцерів поліції;

    2) чергових органів (підрозділів) поліції;

    3) диспетчерів вокзалів, аеропортів та екстреної медичної допомоги;

    4) керівників медичних закладів (якщо є дані, що правопорушник отримав травму).

    6. Організувати перекриття можливих шляхів відходу правопорушників (вокзали, аеропорти, зупинки громадського транспорту, шляхи з населеного пункту), місць їх можливої появи (переховування) та організувати переслідування.

    7. Повідомити черговому прокуратури.

    8. Запросити фахівців територіального підрозділу Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (далі - НДЕКЦ) та судово-медичного експерта.

    9. За необхідності викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги.

    10. За необхідності, за рішенням начальника органу (підрозділу) поліції, увести в дію один зі спеціальних оперативних планів.

    11. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, ужиті заходи та їх результати.

    ІІ. Виявлення трупа

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини виявлення трупа;

    2) установчі дані померлої особи;

    3) чи немає на трупі та одязі зовнішніх ознак слідів насильства;

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції (за необхідності) та/або дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці), представників кінологічної служби (за необхідності).

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Повідомити чергового прокуратури.

    6. Запросити фахівців НДЕКЦ, судово медичного експерта (лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта);

    7. При виявленні на трупі слідів насильницької смерті діяти згідно з вимогами розділів І та XVІ цього Алгоритму.

    8. Перевірити осіб (невстановлених трупів) за інформаційними ресурсами системи ІПНП.

    IІI. Розбій, грабіж

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення;

    2) кількість правопорушників, їх установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження), прикмети, сліди, які могли залишитися на одязі та тілі правопорушників, наявність у них зброї, транспорту, шляхи можливого відходу або місця появи (переховування);

    3) найменування, кількість і прикмети викраденого майна;

    4) найменування та належність об'єкта, на якому вчинено кримінальне правопорушення, наявність охорони або охоронної сигналізації;

    5) установчі дані, стан і місцеперебування (місцезнаходження) потерпілого, а якщо про кримінальне правопорушення повідомила інша особа - заявника.

    2. Попередити заявника (потерпілого) про збереження обстановки та слідів кримінального правопорушення на місці події.

    3. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    4. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції та дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці), представників кінологічної служби (за необхідності).

    5. Негайно доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    6. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху та транспорт, який вони використовували, викрадене майно орієнтувати:

    1) усі види нарядів поліції, дільничних офіцерів поліції;

    2) керівників медичних закладів (якщо є дані, що правопорушник отримав травму);

    3) чергових органів (підрозділів) поліції.

    7. Організувати перекриття можливих шляхів відходу правопорушників, місць їх можливої появи (переховування) та організувати переслідування.

    8. Повідомити чергового прокуратури.

    9. За необхідності викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги.

    10. Якщо потерпілий знаходиться в медичному закладі, одночасно з виїздом на місце події направити до нього працівника підрозділу кримінальної поліції або слідчого для з'ясування обставин учиненого злочину.

    11. Викликати керівників (матеріально відповідальних осіб) об'єкта, де вчинено кримінальне правопорушення, чи власника майна з метою встановлення розміру заподіяних збитків та докладного опису викраденого.

    12. За необхідності, за рішенням начальника органу (підрозділу) поліції увести в дію один зі спеціальних оперативних планів та діяти згідно з цим планом і вказівками керівника поліцейської операції.

    13. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, ужиті заходи та їх результати.

    14. У разі викраденння/вилучення речей унести необхідні відомості про них до системи ІПНП.

    ІV. Терористичний акт або злочин із застосуванням вибухівки

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та характер об’єкта, де стався вибух (вулиця, будівля, транспортний засіб тощо), наявність і вид охорони. Зазначену інформацію одразу надати диспетчеру для організації негайного реагування;

    2) кількість потерпілих, їх установчі дані, стан та місцезнаходження. За необхідності викликати бригаду екстреної медичної допомоги;

    3) масштаби руйнувань, заподіяної шкоди (попередні або офіційні наслідки, хто їх повідомив), наявність пожежі, запаху газу тощо;

    4) наявність і місцезнаходження (місцеперебування) очевидців, можливі дані про правопорушників;

    5) у разі затримання правопорушників - їх установчі дані (чи притягувалися раніше до кримінальної відповідальності);

    6) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно після отримання повідомлення:

    1) направити на місце події СОГ та інші наряди поліції;

    2) направити на місце події представників вибухотехнічного підрозділу, кінологічної служби (за необхідності). У разі виникнення затримки в прибутті на місце події працівників вибухотехнічного підрозділу (відпрацювання іншого місця події тощо) повідомити про це чергового Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України та (за можливості) залучити фахівців з іншого ГУНП;

    3) доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня, у подальшому подати детальну інформацію про вжиті заходи та їх результати;

    4) за необхідності викликати на місце вибуху бригаду екстреної медичної допомоги, а також працівників рятувальних та аварійних служб;

    5) повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) СБУ та ДСНС, інших органів державної влади та місцевого самоврядування;

    6) за необхідності організувати направлення на місце події додаткових нарядів поліції для оточення (огородження) небезпечної ділянки;

    7) організувати виклик на місце події керівників та матеріально-відповідальних осіб об’єкта, на якому стався вибух;

    8) якщо внаслідок вибуху (терористичного акту) настали тяжкі наслідки, у тому числі зруйновано чи пошкоджено будівлі, загинули (залишилися в небезпечному для життя чи здоров’я стані) люди, отримали тілесні ушкодження троє і більше осіб, припинено енерго-, тепло-, водопостачання, перервано виробничий, навчальний процеси. Залежно від зміни обстановки (ужитих заходів) додатково інформувати чергову службу вищого рівня.

    V. Анонімне повідомлення про закладення вибухівки

    1. Необхідно:

    1) уважно вислухати повідомлення, розмову із заявником вести в уповільненому темпі, не перебиваючи його, але дотримуватися методу перепитування, посилаючись на незадовільну якість зв’язку. З метою встановлення абонентського номера телефону, місця, із якого веде розмову заявник, а також отримання якісного матеріалу для подальшого фоноскопічного дослідження можна провести низку уточнень, наприклад:

    де зараз знаходиться вибуховий пристрій;

    коли він повинен спрацювати;

    який він має вигляд;

    якого типу (саморобний, міна, граната тощо);

    яким способом він буде підірваний;

    хто його встановив;

    з якою метою встановлений (мотиви: помста, вимагання тощо);

    2) спробувати запропонувати заявнику якусь альтернативу його діям, поставити кілька запитань, які примусять особу замислитися і промовити ще декілька фраз (наприклад, поцікавитися: «А як Ви вважаєте, Ваше повідомлення має підгрунтя?» або «Що Ви пропонуєте, щоб уникнути небезпеки вибуху?» тощо). І лише під кінець розмови спробувати поцікавитись анкетними даними особи, яка телефонує. При цьому потрібно використовувати звернення у формі, що спонукали б заявника до добровільних дій (наприклад, «Чи не могли б Ви назвати своє прізвище?», «Ви можете назвати своє прізвище?», «Ви вважаєте за доцільне назвати своє прізвище та адресу?» тощо);

    3) якщо реєстратор мовленнєвої інформації не працює, точно зафіксувати слова особи, яка телефонує. Під час розмови звернути увагу на:

    стан заявника, за можливості - його вік;

    інтонацію (спокійна, погрозлива, попереджувальна, тиха, криклива тощо);

    дефекти мови (картавість, шепелявість, акцент, заїкання тощо);

    шуми, що супроводжували розмову (шум листя, води, транспорту, радіо та інше).

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно після отримання повідомлення:

    1) направити на місце події СОГ та інші наряди поліції;

    2) направити на місце події представників вибухотехнічного підрозділу та кінологічної служби;

    3) доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня, у подальшому подати детальну інформацію про вжиті заходи та їх результати;

    4) повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) СБУ та ДСНС, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    VІ. Виявлення вибухонебезпечних предметів (речовин, механізмів)

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини виявлення вибухонебезпечних предметів (під час розкопок, ремонтно-будівельних робіт, оранки тощо), їх зовнішні ознаки;

    2) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника;

    3) попередити заявника про недопущення доторкання до виявлених предметів, а коли вони знайдені під час проведення будь-яких робіт - про негайне припинення цих робіт і виведення з цього місця людей, а також про недопущення на місце події до прибуття поліцейських людей, транспорту, тварин тощо.

    2. Негайно після отримання повідомлення:

    1) зареєструвати повідомлення в установленому порядку;

    2) направити на місце події СОГ та інші наряди поліції, представників вибухотехнічного підрозділу;

    3) доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня, у подальшому подати детальну інформацію про вжиті заходи та їх результати;

    4) повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) СБУ та ДСНС, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    VІІ. Затримання особи, яка чинить збройний опір

    1. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    2. Негайно доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    3. За рішенням начальника органу (підрозділу) поліції ввести в дію спеціальний оперативний план «Грім», у подальшому діяти згідно з цим планом і вказівками керівника поліцейської операції.

    4. Повідомити чергових прокуратури та територіального органу (підрозділу) СБУ.

    5. Після завершення поліцейської операції поінформувати про її результати до чергової служби вищого рівня.

    VІІІ. Викрадення або захоплення повітряного судна

    1. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    2. Негайно доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    3. За рішенням начальника органу (підрозділу) поліції ввести в дію спеціальний оперативний план «Набат», у подальшому діяти згідно з цим планом та за вказівками керівника поліцейської операції.

    4. Повідомити чергових прокуратури, територіального органу (підрозділу) СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    5. Після завершення поліцейської операції поінформувати про її результати до чергової служби вищого рівня.

    IX. Масові заворушення

    1. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    2. Негайно доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    3. За рішенням начальника органу (підрозділу) поліції ввести в дію спеціальний оперативний план «Хвиля», у подальшому діяти згідно з цим планом та за вказівками керівника поліцейської операції.

    4. Повідомити чергових прокуратури, територіального органу (підрозділу) СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    5. Після завершення поліцейської операції поінформувати про її результати до чергової служби вищого рівня.

    Х. Напад на орган (підрозділ) поліції

    1. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    2. Негайно доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    3. За рішенням начальника органу (підрозділу) поліції ввести в дію спеціальний оперативний план «Фортеця», у подальшому діяти згідно з цим планом і вказівками керівника поліцейської операції.

    4. Повідомити чергових прокуратури, територіального органу (підрозділу) СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    5. Після завершення поліцейської операції поінформувати про її результати до чергової служби вищого рівня.

    ХI. Захоплення заручників

    1. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    2. Негайно доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    3. За рішенням начальника органу (підрозділу) поліції ввести в дію спеціальний оперативний план «Заручник», у подальшому діяти згідно з цим планом і вказівками керівника поліцейської операції.

    4. Повідомити чергових прокуратури, територіального органу (підрозділу) СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    5. Після завершення поліцейської операції поінформувати про її результати до чергової служби вищого рівня.

    XІІ. Групове порушення публічного (громадського) порядку або хуліганство із застосуванням зброї

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення;

    2) установчі дані правопорушників, їх прикмети, місцеперебування (місцезнаходження), шляхи можливого відходу та місця появи (переховування), наявність зброї, транспортних засобів (кількість, марка, модель, номерний знак), чи перебували вони на момент учинення злочину в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння;

    3) наявність потерпілих, їх установчі дані, стан здоров'я, місцеперебування (місцезнаходження);

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника (якщо він не є потерпілим). Спробувати вмовити заявника простежити за діями правопорушників до прибуття поліцейських.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події найближчі наряди поліції, дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці) для організації оточення небезпечної зони. Звернути увагу на дотримання заходів особистої безпеки.

    4. Негайно доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Негайно направити на місце події:

    1) СОГ;

    2) групу захоплення органу (підрозділу) поліції, екіпіровану автоматичною зброєю, пістолетами, спецзасобами, засобами індивідуального захисту та активної оборони, мегафоном, освітлювальними засобами, переносними радіостанціями;

    3) групу документування протиправних дій, оснащену відеотехнікою та фотоапаратурою.

    6. Повідомити чергових прокуратури, територіального органу (підрозділу) СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    7. За необхідності викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги.

    8. Якщо кримінальне правопорушення вчинено в гуртожитку, на підприємстві, установі, організації - викликати на місце події представників їх адміністрації.

    9. Якщо правопорушники з місця події зникли - з'ясувати в потерпілих (очевидців) їх прикмети та шляхи можливого відходу. Силами нарядів поліції, направлених на місце події, організувати переслідування та затримання правопорушників.

    10. За необхідності, за рішенням начальника органу (підрозділу) поліції увести в дію один зі спеціальних оперативних планів. У подальшому діяти згідно з цим планом та за вказівками керівника поліцейської операції.

    11. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, ужиті заходи та їх результати.

    ХIІI. Хуліганство

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення;

    2) прикмети правопорушника, його установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження), а якщо правопорушник зник - шляхи можливого відходу або місця появи (переховування);

    3) наявність потерпілих, стан їх здоров'я, установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження);

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника (якщо він не є потерпілим). Спробувати вмовити заявника до прибуття нарядів поліції вести нагляд за діями правопорушника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції.

    4. Негайно доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Якщо правопорушник з місця події зник, на його встановлення та затримання орієнтувати наряди поліції та чергових органів (підрозділів) поліції.

    6. За необхідності викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги.

    7. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, ужиті заходи та їх результати.

    XІV. Зґвалтування

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення;

    2) прикмети правопорушника, його установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження), наявність у нього зброї, транспортного засобу, а якщо правопорушник зник - шляхи можливого відходу або місця появи (переховування);

    3) установчі дані потерпілого, наявність тілесних ушкоджень, а також його місцеперебування (місцезнаходження);

    4) які сліди залишилися на тілі й одязі потерпілого та які сліди могли залишитися на тілі чи одязі правопорушника;

    5) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника (якщо він не є потерпілим).

    2. Попередити заявника (потерпілого) про збереження обстановки та слідів учинення кримінального правопорушення (не обмивати тіло, не чистити й не прати одяг, білизну).

    3. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    4. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції та дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці), а за необхідності - представників кінологічної служби.

    5. Негайно доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    6. За необхідності викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги.

    7. Про прикмети правопорушника орієнтувати всі види нарядів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції, а також керівників медичних закладів (якщо є дані, що правопорушника травмовано).

    8. Організувати перекриття можливих шляхів відходу правопорушника (вокзали, зупинки громадського транспорту, шляхи виїздів з населеного пункту), місць можливої появи (переховування), організувати переслідування.

    9. Запросити фахівців НДЕКЦ та судово-медичного експерта.

    10. Якщо особу правопорушника не встановлено, організувати показ потерпілому та очевидцям відеотек осіб, які перебувають на обліку в органі (підрозділі) поліції.

    11. У разі затримання правопорушника організувати нагляд за його поведінкою з метою недопущення знищення слідів кримінального правопорушення до проведення його медичного обстеження та огляду одягу.

    12. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, ужиті заходи та їх результати.

    XV. Нанесення тілесного ушкодження

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення;

    2) установчі дані потерпілого, характер нанесення тілесних ушкоджень (наїзд автомобілем, вогнепальне, ножове поранення тощо), які сліди залишилися на його одязі й тілі;

    3) установчі дані правопорушника, місцеперебування (місцезнаходження), наявність у нього зброї, транспортного засобу, а якщо правопорушник зник - шляхи можливого відходу або місця появи (переховування);

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника (якщо він не є потерпілим).

    2. Попередити заявника про збереження обстановки та слідів учинення кримінального правопорушення.

    3. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    4. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції, дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці), у разі необхідності - представників кінологічної служби.

    5. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    6. Орієнтувати за наявними даними та прикметами правопорушника всі види нарядів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції, керівників медичних закладів (якщо є дані, що правопорушник отримав травму).

    7. Організувати перекриття можливих шляхів відходу правопорушника та місця його можливої появи (переховування), організувати переслідування.

    8. За необхідності викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги.

    9. Якщо правопорушника не встановлено, організувати показ потерпілому та очевидцям відеотек осіб, які перебувають на обліку в органі (підрозділі) поліції.

    10. Якщо потерпілий перебуває в закладі охорони здоров'я, направити до нього працівника підрозділу кримінальної поліції або дільничного офіцера поліції (який обслуговує поліцейську дільницю, на території якої вчинено злочин) для встановлення обставин учиненого злочину.

    11. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, ужиті заходи та їх результати.

    XVІ. Дорожньо-транспортна пригода

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини пригоди, марку, номерний знак та належність транспортного засобу, причетного до пригоди;

    2) наявність травмованих осіб, їх установчі дані, стан здоров'я, місцеперебування (місцезнаходження);

    3) установчі дані водія, заявника та свідків події, їх місцеперебування (місцезнаходження);

    4) якщо водій з місця пригоди зник - напрямок руху транспортного засобу й прикмети.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події наряд патрульної поліції або ГРПП, СОГ (якщо є травмовані особи). Якщо водій зник з місця пригоди, до складу наряду поліції додатково залучити працівника підрозділу кримінальної поліції та дільничного офіцера поліції.

    4. Про дорожньо-транспортну пригоду з травмованими особами негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги (якщо є травмовані), а також представників територіального органу (підрозділу) ДСНС (у разі блокування людей у транспортному засобі або загрози виникнення пожежі).

    6. Якщо водій зник із місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій постраждали або загинули люди, за рішенням начальника органу (підрозділу) поліції ввести в дію спеціальний оперативний план «Перехват» та в подальшому діяти згідно з цим планом.

    7. Надіслати до чергової служби вищого рівня детальну інформацію про обставини дорожньо-транспортної пригоди з травмованими особами, вжиті заходи та їх результати.

    XVIІ. Незаконне заволодіння транспортним засобом

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини заволодіння транспортним засобом;

    2) належність транспортного засобу, марку, модель, номери агрегатів (якщо вони відомі), номерний знак, індивідуальні ознаки, наявність у ньому вантажу, його вид, особливості, кількість палива;

    3) установчі дані, прикмети правопорушника, наявність зброї (кількість, марка, номер) й напрямок його руху;

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) потерпілого (заявника).

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції та дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці).

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Орієнтувати про викрадений транспорт і прикмети правопорушника всі види нарядів поліції, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції, працівників автозаправних станцій, залізничних переїздів. Організувати перекриття можливих шляхів відходу та місць появи (переховування) правопорушників.

    6. Подальші дії з розшуку викраденого транспорту й розшуку злочинців здійснювати згідно зі спеціальними оперативними планами «Перехват» або «Сирена».

    7. Відомості про викрадений транспортний засіб невідкладно внести до інформаційних ресурсів системи ІПНП.

    8. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, ужиті заходи та їх результати.

    XVІІІ. Крадіжка

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини кримінального правопорушення;

    2) кількість правопорушників, їх прикмети, установчі дані, які сліди могли залишитися на одязі та тілі правопорушників; наявність у них зброї;

    3) місцеперебування (місцезнаходження) правопорушників, якщо зникли - шляхи можливого відходу, місця появи (переховування);

    4) найменування, кількість і прикмети викраденого майна;

    5) назву та належність об'єкта, з якого вчинено крадіжку, наявність охорони або охоронної сигналізації;

    6) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) потерпілого (заявника).

    2. Попередити заявника про збереження обстановки та слідів злочину.

    3. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    4. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції та дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці).

    5. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    6. Орієнтувати на розшук правопорушників та викраденого майна наряди поліції, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції. Організувати перекриття можливих шляхів відходу правопорушників та місць їх появи (переховування).

    7. Викликати керівників (матеріально відповідальних осіб) об'єкта, де вчинено кримінальне правопорушення, або власника майна з метою встановлення розміру заподіяних збитків, детального опису викраденого.

    8. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, вжиті заходи та їх результати.

    9. Інформацію про викрадені/вилучені речі внести до інформаційних ресурсів системи ІПНП.

    XІХ. Крадіжка зброї, вибухових, радіоактивних та отруйних речовин

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини кримінального правопорушення;

    2) установчі дані потерпілого (заявника), керівника та матеріально відповідальної особи підприємства, установи, організації;

    3) найменування, адресу, належність об'єкта злочинного посягання, його відповідність вимогам збереження радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин, вид охорони, наявність та стан охоронної сигналізації;

    4) у разі викрадення вогнепальної зброї та бойової техніки - їх належність, кількість, марку, модель, номер, рік випуску, наявність та кількість боєприпасів та вибухових матеріалів, форму упаковки;

    5) заподіяні матеріальні збитки, за попередніми даними заявника;

    6) кількість правопорушників, їх прикмети, які сліди могли залишитися на одязі та тілі правопорушників, якщо зникли - шляхи можливого відходу та місця появи (переховування);

    7) у разі затримання правопорушників - їх установчі дані (якщо правопорушники військовослужбовці - номер військової частини, звання, із якого часу на службі, на посаді).

    2. Попередити заявника про збереження на місці події обстановки та слідів кримінального правопорушення.

    3. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    4. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції та дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці).

    5. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    6. Орієнтувати на розшук правопорушників та викраденого всі види нарядів поліції, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції. Організувати перекриття можливих шляхів відходу правопорушників і місць їх появи (переховування).

    7. Повідомити чергових прокуратури та територіального органу (підрозділу) СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників медичних закладів.

    8. Викликати керівників (матеріально відповідальних осіб) об'єкта, де вчинено кримінальне правопорушення, з метою встановлення розміру заподіяних збитків та детального опису викраденого.

    9. За необхідності, за рішенням начальника органу (підрозділу) поліції увести в дію один зі спеціальних оперативних планів. У подальшому діяти згідно з цим планом та за вказівками керівника поліцейської операції.

    10. Про крадіжку зброї поінформувати працівника дозвільної системи (кримінальної поліції) органу (підрозділу) поліції, відповідального за формування інформаційних ресурсів обліку зброї системи ІПНП.

    11. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, ужиті заходи та їх результати.

    XХ. Крадіжка вантажів на залізничному транспорті

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини крадіжки, номер відправлення, номер вагона (контейнера), з якого вчинено крадіжку, викрадене майно, його вартість, прикмети, чи є пломби на вагоні (контейнері) тощо;

    2) спосіб учинення крадіжки, хто вантажовідправник і вантажоотримувач, їх адреси, маршрут руху залізничного транспорту, чи перебував вантаж під охороною;

    3) через диспетчера (чергового) по залізничній станції, інших працівників залізничного транспорту встановити ймовірне місце вчинення крадіжки, на яких станціях поїзд зупинявся, тривалість зупинки, чи не було у складі поїзда вагона з людьми;

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника;

    5) прикмети, установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) правопорушників.

    2. Попередити заявника про необхідність збереження обстановки на місці події до прибуття працівників поліції.

    3. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    4. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції (за необхідності).

    5. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    6. Орієнтувати про прикмети викраденого та правопорушників (якщо вони відомі) наряди поліції, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції за маршрутом руху поїзда.

    7. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, вжиті заходи та їх результати.

    XXІ. Надходження сигналу «Тривога» зі складу вибухових речовин і матеріалів, із фінансових установ, музеїв та інших об'єктів з матеріальними цінностями

    1. У разі надходження сигналу «Тривога» зі складу вибухових речовин та матеріалів, фінансових установ, музею, історико-культурного заповідника або іншого важливого об'єкта культури негайно направити на місце події СОГ та інші наряди поліції, озброєні автоматичною зброєю та екіпіровані спецзасобами, засобами індивідуального захисту та активної оборони.

    2. Зареєструвати отриманий сигнал у встановленому порядку.

    3. При встановленні факту вчинення кримінального правопорушення негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    4. У подальшому залежно від ситуації діяти згідно з вимогами розділів ІІІ та XVІІІ цього Алгоритму.

    XХІI. Шахрайство

    1. З’ясувати:

    1) час, місце, обставини та спосіб учинення шахрайства;

    2) установчі дані, прикмети, місцеперебування (місцезнаходження) правопорушників;

    3) найменування, кількість і прикмети майна, яким заволоділи правопорушники;

    4) установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження) потерпілого (заявника).

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ та інші наряди поліції (за необхідності).

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Орієнтувати про прикмети правопорушників та викрадене майно наряди поліції, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції. Організувати перекриття можливих шляхів відходу та місць появи (переховування) правопорушників.

    6. Організувати показ потерпілому фотоальбомів і відеотек осіб, які перебувають на обліку в органі (підрозділі) поліції.

    7. Інформацію про викрадені/вилучені речі внести до інформаційних ресурсів системи ІПНП.

    8. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, вжиті заходи та їх результати.

    XХІIІ. Виявлення підроблених грошей чи цінних паперів

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини виявлення фальшивих грошових знаків або цінних паперів;

    2) прикмети особи, яка збула фальшивий грошовий знак або цінний папір, напрямок руху, транспортний засіб;

    3) номінал та серійний номер купюри (купюр), інші реквізити, що викликали сумнів щодо їх справжності, інші відомості, що стосуються події;

    4) у разі затримання правопорушників - їх установчі дані;

    5) установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження) заявника та очевидців події.

    2. Попередити заявника про збереження фальшивого грошового знака або цінного папера до прибуття поліцейських.

    3. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    4. Негайно направити на місце події СОГ та інші наряди поліції (за необхідності).

    5. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП), до чергової служби вищого рівня та поінформувати чергового територіального підрозділу Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

    6. Про прикмети правопорушників, які збули фальшивий грошовий знак (монету), орієнтувати наряди поліції, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції. Організувати перекриття можливих шляхів відходу та місць появи (переховування) правопорушників.

    7. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, вжиті заходи та їх результати.

    XXІV. Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут тощо);

    2) назву вилученого наркотичного засобу, психотропної речовини чи прекурсору (відповідно до законодавства), вагу та кількість;

    3) у разі затримання правопорушників - їх установчі дані;

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце вчинення кримінального правопорушення СОГ, інші наряди поліції (за необхідності).

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Якщо правопорушники зникли з місця події, орієнтувати наряди поліції, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції на їх встановлення та затримання.

    6. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, вжиті заходи та їх результати.

    ХХV. Виявлення радіоактивних або отруйних речовин

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини виявлення радіоактивних або отруйних речовин;

    2) наявність потерпілих, їх установчі дані, стан здоров?я та місцеперебування (місцезнаходження);

    3) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити до місця виявлення радіоактивних або отруйних речовин спеціально екіпірований наряд поліції для охорони публічного (громадського) порядку й оточення місця події до прибуття рятувальних служб.

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. За необхідності викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги.

    6. Повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) ДСНС та СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    7. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини події, вжиті заходи та їх результати.

    XXVІ. Учинення кримінальних правопорушень іноземцями, особами без громадянства або стосовно них

    1. З’ясувати:

    1) час, місце, обставини, характер та вид учиненого кримінального правопорушення;

    2) установчі дані потерпілого (заявника) та мету перебування в Україні;

    3) прикмети, установчі дані правопорушника, мету перебування в Україні (у випадку вчинення кримінального правопорушення іноземцем або особою без громадянства), шляхи відходу і можливі місця появи (переховування).

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ та інші наряди поліції.

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Повідомити чергових прокуратури, територіального органу (підрозділу) СБУ та дипломатичну установу відповідної держави в Україні.

    6. Якщо кримінальне правопорушення вчинено іноземцем:

    1) який має дипломатичний імунітет - негайно його звільнити, записавши його установчі дані, назву і номер документа, що підтверджує дипломатичну недоторканність;

    2) який не має дипломатичного імунітету - діяти на загальних підставах, залежно від виду й характеру кримінального правопорушення.

    У разі коли встановити особу доставленого іноземця неможливо, черговий повинен у встановленому порядку вжити заходів щодо організації поміщення доставленого іноземця до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

    7. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини кримінального правопорушення, учиненого іноземцем або щодо нього, та повідомити керівника територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України.

    XXVІІ. Розшук дітей

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та за яких обставин зникла дитина;

    2) установчі дані та прикмети дитини;

    3) ужиті батьками та родичами заходи щодо розшуку дитини;

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    3. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    4. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції, працівника підрозділу ювенальної превенції, дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці) із завданням:

    1) визначити на місці найбільш реальні шляхи ведення розшуку дитини (дитини). Якщо є відомості про те, що дитина викрадена, організувати розшук та затримання правопорушників;

    2) не виключаючи можливості, що дитиною заволодів один з батьків, що не проживає разом із нею, або родичі, уточнити взаємовідносини в сім'ї, з'ясувати реєстрацію місця проживання (місцеперебування) родичів, знайомих. За необхідності організувати їх перевірку;

    3) якщо дитина могла самовільно піти з дому, з'ясувати, чи не траплялися з нею раніше аналогічні випадки, за яких обставин і де вона була знайдена, куди і з якою метою могла піти на цей раз.

    5. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП), до чергової служби вищого рівня та за рішенням начальника органу (підрозділу) поліції організувати збір поліцейських для проведення розшуку дитини.

    6. Про обставини зникнення дитини, її установчі дані та прикмети орієнтувати всі види нарядів поліції, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції, диспетчерів вокзалів, аеропортів та екстреної медичної допомоги, представників органів державної влади та місцевого самоврядування.

    7. Повідомити чергових прокуратури, територіального органу (підрозділу) ДСНС, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    8. Перевірити особу зниклої дитини за інформаційними ресурсами системи ІПНП.

    9. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини події, вжиті заходи та їх результати.

    XXVІІI. Розшук осіб, які заблукали в лісі

    1. З’ясувати:

    1) час, місце, за яких обставин заблукала особа, її установчі дані та прикмети;

    2) чи була особа в цих місцях раніше, наявність при собі харчів, теплого одягу, навичок орієнтування в лісі;

    3) коли, ким і які заходи вживалися з розшуку особи, яка заблукала;

    4) установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження) заявника та родичів зниклого.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції та дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці).

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП), до чергової служби вищого рівня та за рішенням начальника органу (підрозділу) поліції організувати збір поліцейських для проведення розшуку зниклого.

    5. Визначити за картою місце, де особу, яка розшукується, бачили востаннє, дороги, просіки, якими вона могла пересуватися, урахувати природні перепони (ріки, болота, озера), що могли вплинути на маршрут пересування. Визначити населені пункти, до яких могла вийти розшукувана особа, хатинки та будівлі в лісі, які вона могла використати для ночівлі та захисту від негоди.

    6. Про обставини зникнення особи, її установчі дані та прикмети орієнтувати всі види нарядів поліції, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції, представників органів державної влади та місцевого самоврядування.

    7. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини події, вжиті заходи та їх результати.

    XXIХ. Розшук осіб, зниклих безвісти

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та за яких обставин зникла особа;

    2) установчі дані та прикмети особи;

    3) коли, ким і які заходи вживалися з розшуку особи;

    4) установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження) заявника та родичів зниклого.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції та дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці).

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Про обставини зникнення особи, її установчі дані та прикмети орієнтувати всі види нарядів поліції, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції, диспетчерів вокзалів, аеропортів та екстреної медичної допомоги, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, а також чергових працівників органів прокуратури.

    6. Перевірити особу за інформаційними ресурсами системи ІПНП, обліками пацієнтів медичних закладів (моргів).

    7. Подальші заходи щодо розшуку безвісти зниклої особи здійснюються працівниками підрозділу кримінальної поліції.

    8. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини події, вжиті заходи та їх результати.

    XXХ. Виявлення осіб, які не можуть сповістити відомості про себе

    1. З’ясувати:

    1) місцеперебування (місцезнаходження) невідомого, його фізичний стан, особливі прикмети;

    2) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Направити наряд поліції для проведення опитування невідомого.

    4. Доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП).

    5. Якщо невідомий потребує медичної допомоги, організувати його доставлення до медичного закладу.

    6. Орієнтувати на встановлення особи невідомого органи (підрозділи) поліції, органи державної влади та місцевого самоврядування, психіатричні заклади, приймальники-розподільники, дитячі спецустанови та інші заклади.

    7. Перевірити осіб, які розшукуються органами (підрозділами) поліції, за інформаційними ресурсами системи ІПНП.

    8. При виявленні ознак кримінального правопорушення, учиненого стосовно невідомого, вжити заходів згідно з чинним законодавством.

    XXХІ. Стихійне лихо

    1. З’ясувати:

    1) час, місце і характер стихійного лиха;

    2) наявність потерпілих, їх місцеперебування (місцезнаходження), руйнувань;

    3) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції та дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці) для забезпечення охорони публічного (громадського) порядку, рятування людей та матеріальних цінностей, недопущення сторонніх осіб на місце події.

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) ДСНС та СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    6. Викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги та працівників аварійних служб.

    7. Організувати охорону приміщень органів державної влади та місцевого самоврядування, фінансових установ та інших важливих об'єктів.

    8. За рішенням начальника органу (підрозділу) поліції організувати збір поліцейських за сигналом «Тривога».

    9. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини події, вжиті заходи та їх результати.

    XXХІI. Епідемії

    1. З’ясувати:

    1) час, місце, обставини та характер захворювання;

    2) кількість осіб, які захворіли, їх стан, установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження);

    3) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити до місця події наряди поліції для оточення осередку епідемії, заборони виїзду та в'їзду до зони епідемії (при винесенні органом державної влади рішення щодо оголошення карантинної зони).

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) ДСНС та СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    6. У робочому зошиті для записів чергового фіксувати та негайно доповідати керівництву органу (підрозділу) поліції про всі повідомлення, які надходитимуть від надзвичайної протиепідемічної комісії.

    7. У подальшому діяти згідно з рішеннями керівництва органу (підрозділу) поліції та надзвичайної протиепідемічної комісії.

    8. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини події, вжиті заходи та їх результати.

    XXХІIІ. Епізоотії

    1. З’ясувати:

    1) час, місце, обставини та характер захворювання;

    2) кількість худоби, птиці, що захворіла й загинула;

    3) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    4. Повідомити чергових прокуратури, територіального органу (підрозділу) ДСНС, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    5. У робочому зошиті для записів чергового фіксувати та негайно доповідати керівництву органу (підрозділу) поліції про всі повідомлення, які надходитимуть від надзвичайної протиепізоотичної комісії.

    6. У подальшому діяти згідно з рішеннями керівництва органу (підрозділу) поліції та надзвичайної протиепізоотичної комісії.

    7. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини події, ужиті заходи та їх результати.

    XXХІV. Масове отруєння людей (п’ять і більше осіб)

    1. З’ясувати:

    1) час, місце, обставини та можливі причини отруєння;

    2) кількість потерпілих (померлих), їх установчі дані, стан здоров?я, місцеперебування (місцезнаходження);

    3) які заходи вживаються щодо ліквідації наслідків події;

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги та за необхідності організувати доставлення потерпілих до медичного закладу.

    4. Негайно направити для охорони місця події та можливих джерел отруєння наряди поліції, дільничного офіцера поліції (у межах закріпленої за ним поліцейської дільниці) та СОГ.

    5. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    6. Повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) ДСНС та СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    7. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини події, вжиті заходи та їх результати.

    XXXV. Пожежа

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини пожежі;

    2) адресу й найменування об'єкта, на якому сталася пожежа;

    3) наявність жертв або потерпілих, стан їх здоров'я та місцеперебування (місцезнаходження);

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно поінформувати диспетчера (чергового) територіального органу (підрозділу) ДСНС.

    4. Негайно направити на місце події СОГ та інші наряди поліції для охорони місця події та публічного (громадського) порядку в районі пожежі, рятування людей, матеріальних цінностей та забезпечення їх збереження.

    5. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    6. За наявності потерпілих викликати на місце пожежі бригаду екстреної медичної допомоги та за необхідності - аварійно-рятувальні служби.

    7. У разі виникнення масштабних пожеж або пожеж із людськими жертвами повідомити чергових прокуратури, територіального органу (підрозділу) СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    8. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини масштабних пожеж та пожеж із людськими жертвами.

    XXXVІ. Лісова, торф'яна, степова пожежі

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини виникнення пожежі;

    2) площа, на яку поширилася пожежа;

    3) напрямок, в якому поширюється пожежа, та можливі загрози;

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Якщо про пожежу повідомили посадові особи підприємств, установ, організацій, з’ясувати:

    1) які підприємства, установи, організації поінформовані про пожежу;

    2) які сили задіяні для локалізації та ліквідації пожежі;

    3) яка потрібна допомога.

    3. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    4. Негайно поінформувати диспетчера (чергового) територіального органу (підрозділу) ДСНС.

    5. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    6. Вивчити за картою район пожежі, з урахуванням природних умов та перешкод для розширення пожежі визначити населені пункти, яким пожежа може загрожувати, шляхи до району пожежі та її об'їзду.

    7. Перевірити про наявність інформації щодо пожежі в територіальному підрозділі Державного комітету лісового господарства України (лісництво, лісгосп), інших підприємствах та організаціях, господарська діяльність яких пов'язана з районом пожежі. З’ясувати, які заходи вживаються для локалізації та ліквідації пожежі.

    8. Підтримувати постійний зв'язок із керівництвом територіального штабу (якщо створений) або організацій, які ведуть роботу з локалізації та ліквідації пожежі. Знати обстановку в районі пожежі, розстановку залучених сил і засобів.

    9. При різкому погіршенні обстановки в районі пожежі, виникненні загрози населеним пунктам або об'єктам господарства негайно доповісти керівництву органу (підрозділу) поліції, до чергової служби вищого рівня, повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) ДСНС та СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    10. Якщо за рішенням начальника органу (підрозділу) поліції виставлено пости для виконання режимних протипожежних заходів, забезпечити підтримання з ними постійного зв'язку та обмін інформацією.

    11. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини пожежі.

    XXXVIІ. Аварія на підприємстві

    1. З’ясувати:

    1) назву та адресу об'єкта, час, місце, обставини й причини аварії;

    2) наявність людських жертв, потерпілих, їх установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження);

    3) заходи, які вживаються для ліквідації наслідків аварії;

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ, інші наряди поліції (за необхідності).

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) ДСНС та СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    6. Організувати вжиття заходів щодо оточення місця події й охорони публічного (громадського) порядку, направивши на місце події відповідно екіпірованих поліцейських.

    7. За наявності потерпілих викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги та за необхідності - аварійно-рятувальні служби.

    8. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини аварії, унаслідок якої могли настати чи настали тяжкі наслідки, ужиті заходи та їх результати.

    XXXVІIІ. Аварія на залізничному транспорті, у метрополітені

    1. З’ясувати:

    1) час, місце, обставини й причини аварії;

    2) наявність людських жертв, потерпілих, їх установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження);

    3) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ та інші наряди поліції.

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) ДСНС та СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    6. Організувати вжиття заходів щодо охорони місця події, збереження матеріальних цінностей та речей пасажирів.

    7. За наявності потерпілих викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги та за необхідності - аварійно-рятувальні служби.

    8. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини аварії, вжиті заходи та їх результати.

    XXXІХ. Авіакатастрофа

    1. З’ясувати:

    1) час, місце, обставини й причини авіакатастрофи;

    2) наявність людських жертв, потерпілих, їх установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження);

    3) тип літака, відомчу належність, кількість пасажирів та членів екіпажу, маршрут слідування;

    4) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати інформацію в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ та інші наряди поліції.

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) ДСНС та СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    6. Викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги та аварійно-рятувальні служби.

    7. Організувати вжиття заходів щодо охорони місця події, збереження матеріальних цінностей та речей пасажирів.

    8. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини авіакатастрофи, вжиті заходи та їх результати.

    XL. Корабельна аварія (зіткнення суден)

    1. З’ясувати:

    1) час, місце, обставини аварії (зіткнення) суден, їх відомчу належність, маршрут слідування;

    2) наявність людських жертв, потерпілих, їх установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження);

    3) кількість пасажирів та членів команди;

    4) вид та найменування вантажу, що знаходився на борту судна;

    5) установчі дані та місцеперебування (місцезнаходження) заявника.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ та інші наряди поліції.

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) ДСНС та СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    6. Викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги та аварійно-рятувальні служби.

    7. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини події, вжиті заходи та їх результати.

    XLІ. Втеча осіб з-під конвою поліції, з ізолятора тимчасового тримання або з кімнати для затриманих

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини втечі;

    2) кількість осіб, які втекли, їх установчі дані, прикмети, наявність зброї;

    3) напрямок руху втікачів.

    2. Організувати вжиття заходів щодо посилення охорони ізолятора тимчасового тримання, усунення причин і умов, що сприяли втечі.

    3. Зареєструвати факт утечі в установленому порядку.

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Повідомити чергових територіального підрозділу ДВБ та підрозділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП (далі - ІОС УКЗ).

    6. Орієнтувати на розшук утікачів, із зазначенням їх установчих даних, прикмет, наявності зброї, зв'язків та місць можливої появи (переховування), усі наряди поліції, дільничних офіцерів поліції, чергових органів (підрозділів) поліції, диспетчерів вокзалів, аеропортів, екстреної медичної допомоги (якщо є відомості, що втікачі отримали тілесні ушкодження).

    7. Повідомити чергових прокуратури, територіальних органів (підрозділів) ДСНС та СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    8. За рішенням начальника органу (підрозділу) поліції ввести в дію спеціальний оперативний план «Сирена» та в подальшому діяти згідно з цим планом та за вказівками керівника поліцейської операції.

    9. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини події, вжиті заходи та їх результати.

    XLІІ. Застосування зброї поліцейським

    1. З’ясувати:

    1) час, місце та обставини застосування зброї, кількість витрачених патронів;

    2) наявність загиблих або поранених, їх установчі дані, місцеперебування (місцезнаходження);

    3) назву органу (підрозділу) поліції, посаду, звання, прізвище, ім'я, по батькові працівника, який застосував зброю, його місцеперебування (місцезнаходження);

    4) установчі дані заявника (якщо про подію повідомив не працівник, яким застосовано зброю).

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ та інші наряди поліції.

    4. Негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Повідомити чергових прокуратури, територіального підрозділу ДВБ та ІОС УКЗ.

    6. За наявності потерпілих викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги.

    7. З метою запобігання можливому виникненню порушень публічного (громадського) порядку в зв’язку із застосуванням зброї орієнтувати наряди поліції та за рішенням начальника органу (підрозділу) поліції організувати збір поліцейських за сигналом «Тривога».

    8. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини та наслідки застосування зброї поліцейським.

    XLІІІ. Кримінальні правопорушення, учинені проти працівників правоохоронних органів, суддів, державних чи громадських діячів

    1. З’ясувати:

    1) час, місце, обставини, характер та вид учиненого кримінального правопорушення;

    2) установчі дані та місцезнаходження потерпілого (заявника);

    3) кількість правопорушників, їх прикмети, установчі дані, які сліди могли залишитися на одязі та тілі зазначених осіб, наявність у них зброї, транспорту (належність, марка, номерний знак), місцезнаходження на даний час;

    4) шляхи можливого відходу або місця появи (переховування) правопорушників;

    5) у разі викрадення майна - його найменування, кількість і прикмети;

    6) попередити заявника про необхідність збереження обстановки та слідів кримінального правопорушення.

    2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

    3. Негайно направити на місце події СОГ та інші наряди поліції.

    4. Доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному по органу (підрозділу) поліції (начальнику СРПП) та до чергової служби вищого рівня.

    5. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху та транспорт, який вони використовували, викрадене майно орієнтувати:

    1) усі види нарядів поліції, дільничних офіцерів поліції;

    2) чергових органів (підрозділів) поліції;

    3) диспетчерів вокзалів, аеропортів та екстреної медичної допомоги;

    4) керівників медичних закладів (якщо є дані, що правопорушник отримав травму).

    6. Організувати перекриття можливих шляхів відходу правопорушників (вокзали, аеропорти, зупинки громадського транспорту, дороги з населеного пункту), місць їх можливої появи (переховування) та переслідування.

    7. Повідомити чергових прокуратури та у разі вчинення злочину щодо державного або громадського діяча - територіального органу (підрозділу) СБУ, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

    8. За необхідності викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги.

    9. Надіслати до чергової служби вищого рівня інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, вжиті заходи та їх результати.


    Додаток 2
    до Інструкції з організації реагування
    на заяви та повідомлення
    про кримінальні, адміністративні
    правопорушення або події
    та оперативного інформування
    в органах (підрозділах) Національної
    поліції України
    (пункт 3 розділу XIV)

    Зразок

    ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА
    про правопорушення або подію

    ЄО Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві № 1277.

    05.09.2017 о 07.00 до Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві звернувся місцевий житель Сидоров В. Ф., 01.01.1981 р. н., приватний підприємець.

    Він заявив, що цього ж дня близько 05.00 до його будинку за адресою: вул. Верховинна, 5, м. Київ, увірвалися троє невідомих у масках. Нападники побили його, погрожуючи обрізом мисливської рушниці, заволоділи майном і зникли на невстановленому автомобілі. З будинку викрадено телевізор, планшетний комп’ютер та ювелірні вироби із золота (орієнтовна вартість викраденого - двадцять сім тисяч грн). Потерпілому надано медичну допомогу без госпіталізації.

    На місце події виїжджали: заступник начальника ГУНП у м. Києві - начальник СУ Мазурок О.Я., начальник УКР ГУНП у м. Києві Моргун В.П., начальник Святошинського УП Зубков Д. П., слідчо-оперативна група.

    Відомості за вказаним кримінальним правопорушенням о 07.30 05.09.2017 внесено до ЄРДР (№ 0000000000000970) з попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 3 ст. 187 КК України.

    Повідомлено головного інспектора - чергового ДОАЗОР Національної поліції України Накарловича Д.В. 05.09.2017 о 07.35.

    Передав: оперативний черговий ГУНП у м. Києві Романченко В.А.

    Реєстраційний № 27/577 від 05.09.2017.

    Підписав: начальник ГУНП у м. Києві Максименко В.В.

    Виконавець: Гордійчук Ю.С.

    Передано 05.09.2017 о 07.37.


    Додаток 3
    до Інструкції з організації реагування
    на заяви та повідомлення
    про кримінальні, адміністративні
    правопорушення або події
    та оперативного інформування
    в органах (підрозділах) Національної
    поліції України
    (пункт 9 розділу XIV)

    Зразок

    ДОПОВНЕННЯ
    до інформаційної довідки про правопорушення або подію

    Доповнення до вих. № 27/577 від 05.09.2017, ЄО № 1277

    05.09.2017 повідомлялося, що зранку 05.09.2017 в м. Києві до будинку на вул. Верховинній, 5, який належить приватному підприємцю Сидорову В.Ф., увірвалися троє невідомих у масках, побили господаря, погрожуючи обрізом мисливської рушниці, заволоділи майном і зникли на невстановленому автомобілі.

    У результаті проведення досудового розслідування встановлено, що розбійний напад на Сидорова В.Ф. вчинили жителі м. Києва:

    Романченко Валерій Анатолійович, 01.05.1975 р. н., робітник фермерського господарства «Сяйво», несудимий;

    Михайленко Сергій Сергійович, 05.04.1978 р. н., безробітний, раніше судимий за ч. 1 ст. 187 КК України, та його син -

    Михайленко Василь Сергійович, 25.09.2001 р. н., учень загальноосвітньої школи №7.

    Злочинці затримані. У вчиненні злочину зізналися. Під час проведення санкціонованих обшуків за місцем їх проживання вилучено частину викраденого (телевізор, планшетний комп’ютер) та обріз мисливської рушниці ІЖ-58 № МА 45835, 12 калібру, зареєстрованої на Романченка В.А.

    Відомості за вказаним кримінальним правопорушенням о 07.30 05.09.2017 внесено до ЄРДР (№ 0000000000000970) з попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 3 ст. 187 КК України.

    Повідомлено головного інспектора - чергового ДОАЗОР Національної поліції України Зіборова І.В. 06.09.2017 о 14.30.

    Передав: оперативний черговий ГУНП у м. Києві Ходимчук О.Б.

    Реєстраційний № 27/685 від 06.09.2017.

    Підписав: начальник ГУНП у м. Києві Максименко В.В.

    Виконавець: Герасименко Т.С.

    Передано 06.09.2017 о 14.40.