РОЗДІЛ 10. ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОЖЕЖАМИ
ПЛАН
1. Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з пожежами
2. Початковий етап розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами
3. Проведення окремих слідчих (розшукових) дій
1. Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з пожежами
Характер дій винної особи (підпал чи порушення правил пожежної безпеки) та їх ознаки є підставою для класифікації злочинів, пов’язаних з пожежами на дві групи. До першої групи відносяться злочини, де вогонь застосовується особою навмисно як засіб заподіяння шкоди. За ознакою злочинної мети такі злочини поділяються на наступні підгрупи:
1.1. Злочини, спрямовані на дезорганізацію роботи державних установ і громадських інституцій: диверсія; терористичний акт; масові заворушення; умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу; умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок; умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя або присяжного; умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи; умисне знищення або пошкодження військового майна.
1.2. Злочини, спрямовані на знищення або пошкодження майна будь-якого власника: умисне знищення або пошкодження майна; умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду.
1.3. Злочини, спрямовані на створення сприятливих умов для приховування (або вчинення) інших злочинів: умисне вбивство, заволодіння чужим майном шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем тощо.
До другої групи відносяться необережні злочинні діяння, пов’язані з порушенням правил поводження з джерелами підвищеної пожежної небезпеки. Ці злочини розподіляються на дві підгрупи:
2.1. Злочини, пов’язані з порушенням правил безпечного поводження з відкритим вогнем або з пристроями, які можуть викликати загоряння: знищення або пошкодження лісових масивів; порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки тощо.
2.2. Злочини, які пов’язані з порушення правил безпечного поводження з іншими джерелами підвищеної небезпеки, які можуть викликати пожежу: порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами; порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах; порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту; пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів і подібні злочини.
До елементів криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з пожежами входять такі: спосіб вчинення злочину, типова слідова картина, обстановка злочину, безпосередня причина загоряння, особа злочинця, особа потерпілого.
Спосіб учинення злочину наслідком якого стало виникнення пожежі, включає комплекс діянь злочинця з підготовки, вчинення і приховання злочину, обумовлених метою злочинного діяння, властивостями особи злочинця й обстановкою.
Головна відмінність підпалів від злочинних порушень вимог пожежної безпеки (за формою злочинного діяння) полягає у формі вини, меті й мотивах злочинного діяння. Підпал – це сукупність активних, навмисних дій, спрямованих на виникнення пожежі, а злочинне порушення вимог пожежної безпеки – діяння, обумовлене виробничою чи побутовою необхідністю, при якій порушуються правила безпечного поводження з вогнем та вогненебезпечними речовинами і матеріалами.
Способи злочинів першої групи, коли вогонь використовується як засіб навмисного заподіяння шкоди, є по суті способами підпалу з використанням тих чи інших матеріалів і засобів запалювання.
Відомі такі способи підпалів: 1) що не вимагають значної підготовки при внесенні джерела горіння для їх запалення; 2) із застосуванням допоміжних горючих матеріалів чи речовин, що перебували на місці злочину чи були привнесені ззовні для гарантії запалення; 3) із використанням спеціальних технічних засобів, заздалегідь приготованих запалювальних пристосувань, розрахованих на велику надійність і конспірацію при вчиненні злочинних дій, а також заданим часом запалювання.
До способів підпалів особистого майна громадян належать: а) із використанням засобів, що знаходилися на місці злочину; б) із використанням допоміжних засобів і знарядь, приготованих заздалегідь.
Способи злочинів другої групи, де пожежа виникає внаслідок порушення правил безпечного поводження з джерелами підвищеної небезпеки, за своєю суттю, є різновидами порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
До способів порушення правил безпечного поводження з джерелами підвищеної небезпеки належать: 1) способи, пов’язані з порушенням правил використання відкритого вогню у побуті чи при виконанні певних робіт; 2) способи, пов’язані з порушенням правил використання вогненебезпечних приладів та устаткування, як у побуті, так і при проведенні певних робіт; 3) способи, пов’язані з порушенням правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами, як у процесі їх зберігання чи перевезення, так і в процесі виробництва; 4) способи, пов’язані з порушенням правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту, які спричинили виникнення пожежі; 5) способи, пов’язані з пошкодженням об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів і виникненням пожежі.
Специфіка злочинів, пов’язаних з пожежами, полягає в тому, що цій категорії злочинів властиві три групи типових слідів, зокрема: 1) сліди, що характеризують безпосередньо пожежу, як природне явище, причину та механізм її виникнення, напрямок розвитку, інтенсивність і шляхи поширення горіння на різних ділянках; 2) матеріально-фіксовані відображення поведінки людей, які мають відношення до виникнення пожежі; 3) ідеальні сліди.
Дослідження слідів, віднесених до першої групи, дозволяє одержати значний обсяг об’єктивної криміналістичної інформації про механізм злочину, засоби, умови і обстановку його вчинення. До слідів цієї групи відносяться сліди, що утворюються в результаті впливу високої температури полум’я і продуктів горіння на різні конструкції будинків і споруд, інші предмети навколишнього середовища: 1) сліди обвуглювання і вигоряння різного ступеня; 2) сліди оплавлення і деформації; 3) зміна кольору сталевих конструкцій; 4) сліди кіптяви, конденсація продуктів горіння на різних конструкціях і предметах навколишнього середовища; 5) сліди впливу небезпечних факторів пожежі на живі організми, різного ступеня опіки, поза, в якій перебуває труп, місце його розміщення щодо осередку пожежі і предметів навколишнього середовища, наявність у крові і легенях двоокису вуглецю, травми, заподіяні обваленням конструкцій тощо.
До типових слідів підпалу злочинів цієї групи належать: 1) засоби підпалу (замаслені ганчірки, папір, солома, ємності з-під легкозаймистої речовини); 2) наявність декілька осередків пожежі; 3) сліди підготовчих дій, що сприяли виникненню пожежі; 4) слідb підготовчих дій, спрямованих на ускладнення ліквідації пожежі (пошкодження пожежного інвентаря, системи водопостачання, закриття приміщень із засобами гасіння); 5) відомості про нелегальне проникнення на об’єкт сторонніх або матеріально відповідальних осіб тощо.
Типові сліди, які залишає той чи інший спосіб підпалу і характеризує особу злочинця допомагають визначити в кожному конкретному випадку: 1) факт підпалу; 2) використаний спосіб підпалу; 3) коло осіб, які могли вчинити підпал певним способом.
Матеріальні сліди другої групи характеризують поведінку людей, які мають відношення до виникнення пожежі. До таких слідів відносять: сліди рук, ніг, транспортних засобів, знарядь злому, знарядь і засобів, що знаходяться на місці злочину та мають безпосереднє відношення до причини виникнення пожежі у випадку порушення вимог пожежної безпеки чи підпалу. При підпалі – це можуть бути різні спеціально виготовлені чи пристосовані технічні пристрої, сліди розлитих легкозаймистих і горючих рідин, при порушенні вимог пожежної безпеки − предмети, речовини і матеріали виробничо-побутового призначення, а також сліди, відображені в документації.
Ідеальні сліди – це відображена в пам’яті людей інформація про колір, запах полум’я і диму, напрямок і силу вітру при пожежах на відкритій місцевості, дані, що характеризують поведінку тих чи інших осіб, які мають відношення до виникнення пожежі.
Типові сліди (ознаки) порушення правил пожежної безпеки (для злочинів другої класифікаційної групи):
− несправність або неправильна експлуатація електричного обладнання та електроприладів;
− проведення зварювальних та інших пожежонебезпечних робіт із порушенням встановлених правил пожежної безпеки;
− неправильна технічна експлуатація виробничого обладнання, що спричинило утворення іскріння (в результаті тертя рухомих частин);
− недбале поводження з відкритим вогнем;
− необережне паління;
− самозаймання легкозаймистих речовин чи матеріалів.
Наведений перелік передбачає отримання відомостей про факти, що є підставами для висунення версії про порушення правил пожежної безпеки.
Обстановка злочину, що передувала пожежі має містити обставини її виникнення і розвитку, а саме: 1) пожежно-технічну характеристику об’єкта, на якому сталася пожежа (відображається в протоколі огляду місця події і додатках до нього); 2) наявність горючих речовин і матеріалів, які перебували на об’єкті пожежі й у зоні горіння; 3) особливості технологічного процесу на об’єкті (розміщення, характер і умови експлуатації різного технологічного устаткування, їх відношення до причини виникнення пожежі); 4) події і обставини, що безпосередньо передували виникненню пожежі (обставини чи події, які відбулися безпосередньо перед виникненням пожежі).
В обстановці, що склалася після пожежі, відображається інформація про стан об’єкта, де відбулася пожежа, характерні ознаки наслідків пожежі, стан матеріалів і обладнання чи їх залишків.
Місце пожежі − осередок пожежі. Місцем вчинення розглядуваної категорії злочинів слід вважати місце виникнення пожежі, оскільки злочином є не сама пожежа, як природне явище, а діяння тих чи інших осіб, які спричинили виникнення горіння, тобто, по суті, злочин відбувається в тому місці, яке згодом стає осередком пожежі.
Безпосередня причина загоряння (пожежі). Причина пожежі є однією з найважливіших її ознак і характеризує умови виникнення горіння, нерідко використовується для встановлення винності конкретних осіб, які мають відношення до виникнення горіння.
Причина пожежі – це явище чи обставина, що безпосередньо спричиняють виникнення пожежі. До основних причин пожежі належать: 1) від електроустаткування; 2) від опалення; 3) необережне поводження з вогнем; 4) дитячі забавки з вогнем; 5) підпали. У більшості випадків загоряння відбувається внаслідок несправностей устаткування, порушення правил експлуатації устаткування та необережного поводження з вогнем.
Джерело запалювання слід вважати безпосередньою причиною виникнення горіння. Це може бути: розряд атмосферної чи іскра статичної електрики; тепловий прояв електроструму; відкрите полум’я, іскра; нагрівання окремих поверхонь вище допустимої температури; самозаймання речовин і матеріалів.
Особа злочинця. Понад 50 % осіб, які вчинили підпал, мали початкову чи середню освіту, що свідчить про їх низький загальноосвітній і культурний рівень. Оскільки порушення пожежної безпеки вчиняються у виробничій сфері, то це можуть бути посадові особи і спеціалісти середньої ланки (майстер, інженер з техніки безпеки, головний інженер, заступник начальника об’єкта та інші). Близько третини складають особи, на яких нормами, що регламентують пожежну безпеку, покладено відповідальність за протипожежний стан об’єкта. Близько 2/3 становлять особи, зайняті у виробництві безпосередньо, тобто виконують зварювальні й інші роботи, пов’язані із застосуванням відкритого джерела вогню чи з використанням вогненебезпечних речовин і матеріалів.
Особи, які порушують правила пожежної безпеки, мають бути так чи інакше пов’язані з проведенням вогненебезпечних робіт чи з використанням вогненебезпечних речовин і матеріалів. Так, суб’єктами таких злочинів можуть бути чотири категорії осіб: 1) особи, які керують джерелами підвищеної небезпеки «оператори технічних систем»; 2) посадові особи, у чиї обов’язки входить забезпечення експлуатації джерел підвищеної небезпеки, контроль за технічним станом і контроль за операторами технічних систем; 3) особи, пов’язані з обслуговуванням і ремонтом джерел підвищеної небезпеки; 4) будь-які особи, які перебувають у сфері дії джерел підвищеної небезпеки і зобов’язані узгоджувати з ними свою поведінку, дотримуватися встановлених правил безпеки.
Серед потерпілих можуть бути родичі чи близькі знайомі злочинця; знайомі з ним за місцем проживання чи роботи; особи, які до вчинення злочину не мали ніяких стосунків із злочинцем.
2. Початковий етап розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами
На початковому етапі розслідування розглядуваних кримінальних правопорушень типовими є три основні слідчі ситуації відповідно до яких визначаються завдання розслідування та необхідні для їх вирішення слідчі (розшукові) дії.
Ситуація 1. Первинна інформація про пожежу містить достовірні дані про ознаки (сліди) підпалу. У цьому випадку досудове розслідування починається за ознаками одного із злочинів першої класифікаційної групи, і слідчим вирішуються завдання зі встановлення обставин підпалу, винної особи та відповідних доказів. Звичайно, злочини, що входять до цієї класифікаційної групи, відрізняються один від одного спрямованістю, мотивами, особливостями злочинців, і це накладає відбиток на визначення порядку проведення слідчих (розшукових) дій та їх тактику.
Ситуація 2. Первинна інформація про пожежу містить достовірні дані про те, що вона стала наслідком неналежної поведінки людей, але залишається неясним, чи є ці дії умисними або необережними. У цій ситуації доцільним є початок досудового розслідування за ознаками одного із злочинів другої класифікаційної групи і проведення слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на перевірку двох загальних версій: 1) пожежа виникла внаслідок порушення правил безпечного поводження з джерелами підвищеної небезпеки; 2) пожежа виникла в результаті підпалу, замаскованого під необережні дії чи нещасний випадок.
Ситуація 3. Первинна інформація про пожежу не містить достовірних даних про те, що вона стала наслідком «людського фактора». У такій ситуації після проведення досудового розслідування і встановлення причини пожежі, не пов’язаної з винною поведінкою людей (дії природних сил, нещасний випадок), виноситься постанова про закриття кримінального провадження (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України). Однак можливим є й початок досудового розслідування за ознаками одного із злочинів другої класифікаційної групи, коли перевіряється версія про зв’язок пожежі з поведінкою певних осіб. У цьому випадку проведення слідчих (розшукових) дій може привести до ситуації № 2 або дасть підстави для закриття кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
У названих слідчих ситуаціях необхідно встановити дані, що характеризують: обстановку, що передувала пожежі; обставини виникнення і розвитку пожежі; обстановку, що склалася після пожежі.
Обстановка, що передувала пожежі має містити таку інформацію:
1. Про пожежно-технічну характеристику об’єкта, на якому сталася пожежа (вона має містити опис особливостей конструктивно-планувальних рішень об’єкта, зокрема, ступінь вогнестійкості, площа, поверховість, кількість і взаєморозташування приміщень, розміщення освітлювальної та силової електромережі, розташування газо- і водопроводів, систем вентиляції і кондиціонування повітря тощо). Ця інформація, як правило, має бути відображена в протоколі огляду місця події і додатках до нього.
2. Про наявність горючих речовин і матеріалів, які перебували на об’єкті пожежі й у зоні горіння, − ці обставини впливають на виникнення, швидкість і напрямок поширення горіння, тому необхідно встановити місця розміщення, кількість, характер і стан таких речовин і матеріалів. Ця інформація може бути відображена в протоколі огляду і додатках до нього (схеми, плани), з’ясована в процесі допитів осіб, які мають безпосереднє відношення до даного об’єкта, встановлена шляхом вивчення документації, що характеризує технологічний процес та інші особливості об’єкта.
3. Про особливості технологічного процесу на об’єкті − ці дані характеризують розміщення, характер і умови експлуатації різного технологічного устаткування й установок і їх відношення до причини виникнення пожежі. Такі дані відображаються в протоколах огляду, допиту осіб, які мають безпосереднє відношення до об’єкта, і підтверджуються вилученою документацією.
4. Про події і обставини, що безпосередньо передували виникненню пожежі, − це додаткові обставини чи події, щовідбулися безпосередньо перед виникненням пожежі, і в сукупності з раніше сформованими обставинами спричинили пожежу. Вони являють собою більш-менш довгостроково діючий місцевий фактор.
Обставини виникнення і розвитку пожежі характеризують виникнення, розвиток і ліквідацію пожежі і містять інформацію про такі елементи: місце пожежі, час пожежі, безпосередня причина пожежі, спосіб вчинення злочину.
Обстановка, що склалася після пожежі, включає в себе інформацію про стан об’єкта, де відбулася пожежа, та елементи його обстановки (характеристика наслідків пожежі, стану матеріалів і обладнання чи їх залишків).
Також з’ясуванню підлягають такі обставини:
а) навмисно чи з необережності конкретною особою вчинено діяння, за яке передбачена кримінальна відповідальність, та чи існує причинний зв’язок між діянням і виникненням пожежі, а також наслідками, що настали;
б) оскільки розглянуті злочини вчиняються як умисно, так і з необережності, необхідно встановити дані, що характеризують психічне ставлення особи до знищення чи пошкодження майна вогнем і заподіяння інших шкідливих наслідків;
в) наявність причинно-наслідкового зв’язку між діянням особи, причиною виникнення пожежі і наслідками, що настали. Для цього необхідно дослідити поведінку винного в період виникнення і після ліквідації пожежі, мотив і мету злочину. При цьому недостатньо вказати мотив у загальному вигляді, а необхідно з’ясувати, у чому конкретно виявилися дії винного.
3. Проведення окремих слідчих (розшукових) дій
Огляд місця події є невідкладною слідчою (розшуковою) дією, оскільки після гасіння пожежі (а іноді і під час її гасіння) людьми вживаються заходи щодо вилучення певних об’єктів чи їх залишків (речей, устаткування, будівельних матеріалів тощо), чим вносяться суттєві зміни в післяпожежну обстановку. Нерідко зміни вносяться умисно з метою знищення чи приховання слідів підпалу чи злочинного порушення правил пожежної безпеки.
Основними завданнями огляду місця пожежі є: вивчення і закріплення матеріальної обстановки місця пожежі з метою з’ясування характеру й обставин події, що сталася; виявлення і фіксація ознак осередку пожежі; виявлення і фіксація слідів злочинця; виявлення, вилучення речовин і предметів, здатних бути речовими доказами у провадженні; збір даних, що відображають обстановку виникнення і розвитку пожежі, її виявлення і гасіння; одержання вихідної інформації для висунення загальних і окремих версій про причину пожежі й особу злочинця; одержання даних для організації розшуку злочинця за гарячими слідами та інших оперативно-розшукових заходів.
Рекомендується проводити огляд місця пожежі слідчо-оперативною групою, до складу якої входять: слідчий, який спеціалізується на розслідуванні злочинів пов’язаних із пожежами, інспектор державного пожежного нагляду, спеціаліст-криміналіст, судово-медичний експерт, оперативні працівники кримінальної поліції, за необхідності, кінолог та працівники патрульної поліції та інші.
Найбільш кваліфіковану допомогу у відновленні обстановки, яка передувала пожежі, висуванні й дослідженні версій про її причину може надати спеціаліст пожежної справи. Використовуючи знання в галузі пожежної справи і теорії горіння, він допоможе визначити осередок пожежі і шляхи поширення вогню, зміни, що сталися в обстановці і їх відношення до причини пожежі, пояснити механізм утворення слідів і методи їх виявлення, перевірити дотримання правил пожежної безпеки, справність засобів виявлення і гасіння пожежі. Він надасть допомогу у виявленні умов і обставин, що сприяли виникненню і розвитку пожежі, у використанні спеціальної термінології при описі обстановки в протоколі огляду.
За наявності людських жертв до участі в огляді місця пожежі необхідно залучити судово-медичного експерта. Він надасть допомогу при огляді трупа, вкаже на ознаки, що свідчать про прижиттєвий чи посмертний вплив небезпечних факторів пожежі на тіло загиблого, про природу походження тих чи інших тілесних ушкоджень.
Співробітник оперативного підрозділу, який бере участь в огляді місця події, надасть допомогу у виявленні очевидців пожежі й осіб, які можуть повідомити що-небудь про подію, яка сталася, ознайомленні з обставинами виникнення горіння, спостереженні за поведінкою осіб, які перебувають на місці події; посприяє в організації і проведенні оперативно-розшукових заходів щодо встановлення і затримання підозрюваних, встановленні особи загиблих на пожежі, і причетності до даної події осіб, які вчиняли злочини в минулому.
Працівники патрульної поліції допоможуть організувати охорону місця події, посприяють в запрошенні понятих. У разі необхідності, разом з працівником кримінальної поліції, з метою виявлення обставин, які мають значення для розслідування, вони оглядають прилеглу територію та виконують інші доручення слідчого.
При загибелі тварин до огляду місця пожежі як спеціаліста доцільно залучати ветеринарного лікаря, а з урахуванням інших обставин і особливостей об’єкта, на якому сталася пожежа, − інженера-електрика, будівельника, хіміка й інших спеціалістів.
Робочий етап огляду місця події поділяється на дві стадії: загальну і детальну. На загальній стадії слідчий вивчає матеріальну обстановку події, визначає вузлові місця, де є сліди і предмети, що можуть бути речовими доказами; встановлює і фіксує ознаки осередку пожежі; виявляє ступінь впливу вогню на будівельні конструкції, технологічне устаткування і предмети навколишнього середовища; оглядає системи опалення, вентиляції, електро- і газопостачання. При цьому він робить необхідні виміри, складає плани, схеми, вивчає і фіксує взаємне розташування предметів тощо.
На детальній стадії проводиться огляд окремих предметів, устаткування та інших об’єктів, виявлених на загальній стадії огляду. Детальний огляд може супроводжуватися розбиранням конструкцій, розкопкою пожежного сміття. Особливе значення має виявлення, фіксація і вилучення слідів легкозаймистих і горючих рідин, що можуть зберегтися на різних предметах, у попелі, вугіллі, на підлозі і стінах приміщень. Однією з характерних ознак горіння горючих рідин є ділянки з чітко враженими межами зони горіння, утворення глибоких прогарів у тріщинах і щілинах. Сліди легкозаймистих та горючих рідин можна знайти в місцях, що зазнавали незначного впливу полум’я і температури на внутрішніх поверхнях дерев’яних підлог, під плінтусами, у щілинах, на ґрунті, на гігроскопічних матеріалах (дерево, тканина і т. ін.).
На заключній стадії огляду місця пожежі вживаються заходи до збереження об’єктів, що мають доказове значення, які неможливо чи недоцільно вилучити з місця події.
Допит свідків. Зважаючи на обставини, які входять до предмету допиту свідків, останні поділяються на дві групи: 1) свідки-очевидці виникнення, розвитку і гасіння пожежі; 2) свідки, які володіють іншою інформацією, що має значення для кримінального провадження.
Допит свідків-очевидців проводиться з метою встановлення пожежної обстановки, яка включає в себе відомості про обставини виникнення і розвитку пожежі та порядок гасіння пожежі і використовувані при цьому засоби.
Під час допиту свідків-очевидців виникнення пожежі необхідно з’ясувати питання, спрямовані на встановлення: часу виявлення або відчуття перших ознак горіння; місця початкового виникнення горіння; причини його виникнення; напрями і шляхи поширення вогню; специфічні ознаки горіння; колір полум’я і диму; хто першим помітив пожежу; кого з підозрілих осіб бачили на об’єкті до виникнення пожежі.
Допит свідків, які володіють іншою інформацією, що має значення для провадження. До цієї категорії свідків потрібно віднести працівників підприємства, інспектора державного пожежного нагляду, який обслуговує даний об’єкт, сусідів, родичів потерпілого та інших осіб, добре знайомих з об’єктом, на якому відбулася пожежа. Вони можуть повідомити інформацію про: факти порушення протипожежного режиму на об’єкті; використання для обігріву різних небезпечних у пожежному відношенні пристроїв; факти, що стосуються порушення експлуатації різного технологічного устаткування; факти вилучення з об’єкта матеріальних цінностей; факти висловлення попередньої погрози підпалом на адресу потерпілого тощо.
Тактика допиту підозрюваного визначається особою допитуваного, ступенем доведення його участі і роллю в учиненому злочині, взаємостосунками з потерпілим, іншими підозрюваними. Така слідча (розшукова) дія проводиться в послідовно-наступальному й активному плані, з умілим використанням доказів.
У процесі підготовки до допиту слідчий має ретельно вивчити особу підозрюваного, його культурний і загальноосвітній рівень, інтелектуальні та професійні схильності, психічні й інші особливості, з’ясувати його стосунки з потерпілим, поведінку під час і після пожежі, ознайомитися з відповідною технічною літературою, різного роду інструкціями, правилами, настановами, проконсультуватися зі спеціалістами, вивчити дані, що містяться у висновках експертів тощо.
Допит підозрюваного доцільно починати з пропозиції у вільній формі розповісти усе відоме йому про пожежу і дати пояснення з приводу підозр, що виникли проти нього. Потім, з урахуванням наявних у слідчого доказів, підозрюваному ставляться запитання. У підозрюваного слід з’ясувати наступне: місце, час виникнення пожежі; причини виникнення пожежі; яку переслідував мету; чи готувався до вчинення підпалу, якщо так, то у чому полягала така підготовка; чи передбачав наявність сторонніх осіб, які могли б постраждати від пожежі; наявність співучасників; інші обставини залежно від події, що сталася.
Зміст питань підозрюваному будуть відрізнятися залежно від виду злочину, сприятливих або несприятливих умов допиту, зібраних доказів та інших обставин характерних для конкретної ситуації розслідування.
Основною метою обшуку є виявлення знарядь і засобів підпалу, одягу зі слідами горючих рідин і взуття, в якому палій був на місці злочину, речовин, якими він намагався видалити на собі, одязі і взутті сліди кіптяви, горючих речовин та інших матеріалів. Особливості цих предметів, відповідно, обумовлюють і визначення можливих місць їх знаходження (переховування), тактику пошукових дій.
Під час розслідування пожеж успіх обшуку багато в чому залежить від якості підготовки до нього. Підготовка передусім має бути спрямована на вивчення особи, в якої буде проводитись обшук. У зв’язку з цим важливо одержати інформацію про зв’язки підозрюваного, його родичів і стосунки з ними, адже не виключено, що докази своєї злочинної діяльності підозрюваний у підпалі може переховувати в них. Для обшуку слід підготувати відповідні технічні засоби, що застосовуються з метою виявлення, фіксації і вилучення об’єктів обшуку, визначити необхідність залучення відповідних спеціалістів, забезпечити присутність необхідної кількості понятих, розподілити обов’язки між учасниками обшуку.
Обшук у житлових приміщеннях, надвірних будівлях дає позитивні результати у випадку раптовості його проведення. Обшук, як правило, слід починати з осіб, що перебувають у даному приміщенні, оскільки нерідко вони можуть приховувати на собі розшукувані предмети. Також слід зосередити увагу на підвальні приміщення будинку обшукуваного, гаражі, комори, оскільки саме там можуть зберігатися паливно-мастильні матеріали, різні речовини, засоби, ємності, які використовувалися для вчинення підпалів.
Призначення судових експертиз. До основних завдань пожежно-технічної експертизи належить встановлення: причин, умов і обставин виникнення пожежі (час, місце, механізм виникнення горіння, вогнища пожежі); умов і особливостей розвитку горіння, шляхів поширення вогню; пожежонебезпечних властивостей речовин, матеріалів і технологічних установок; протипожежного стану об’єкта до виникнення пожежі (стан засобів автоматичного виявлення і гасіння пожежі, дотримання вимог пожежної безпеки тощо); причинного зв’язку між порушеннями вимог пожежної безпеки, виникненням пожежі і наслідками, які настали; умов, засобів і способів гасіння пожежі тощо.
Об’єктами експертного дослідження можуть бути: конструктивні елементи будинків і споруд, які зазнали впливу небезпечних факторів пожежі, залишки згорілих чи частково обгорілих предметів; різноманітне технологічне устаткування і технічні прилади; різного роду документи, що свідчать про протипожежний стан об’єкта пожежі; небезпечні в пожежному відношенні речовини і матеріали, здатні самозайматися; знаряддя і засоби підпалу та їх залишки; протипожежна техніка й вогнегасні засоби; предмети зі слідами легко займистих горючих речовин; інші предмети, що можуть служити засобами виявлення осередку пожежі, встановлення причини її виникнення і встановлення фактичних обставин події.
Електротехнічна експертиза призначається в тих випадках, коли необхідно встановити, чи не відбулася пожежа внаслідок короткого замикання, перевантаження електромережі, великих перехідних опорів у місцях неякісного з’єднання проводів тощо.
На вирішення експертизи речовин та матеріалів можуть бути поставлені такі питання: продуктом згоряння якого матеріалу є представлена на дослідження речовина; чи могло відбутися самозаймання певної речовини і за яких умов; що являє собою вміст вогнища пожежі (вугілля, попіл, пожежне сміття) тощо.
Криміналістична експертиза паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів призначається у випадках, коли необхідно визначити, чи не містять попіл, вугілля, дошки, які обвуглилися, кіптява на конкретних предметах слідів горючих рідин.
Технологічна експертиза призначається для встановлення відповідності режимів роботи технологічного устаткування вимогам технологічного регламенту, визначення справності устаткування, умов його експлуатації тощо.
Судово-медична експертиза призначається в усіх випадках, коли на місці пожежі виявлено труп чи заподіяно шкоду здоров’ю людей для встановлення причин смерті, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, механізму заподіяння тілесних ушкоджень тощо.
Запитання для самостійного контролю:
1. Криміналістична класифікація злочинів, пов’язаних з пожежами.
2. Елементи криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з пожежами.
3. Способи вчинення злочинів, пов’язаних з пожежами.
4. Типова слідова картина злочинів, пов’язаних з пожежами.
5. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами.
6. Особливості огляду місця події під час розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами.
7. Особливості допиту свідків, потерпілих та підозрюваних під час розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами.
8. Особливості призначення судових експертиз під час розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами.