Задачі по темі № 8

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ ТА МИРНІ ЗАСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ


Задача 1.

У 1982 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію про мирне розв’язання міжнародних суперечок, у якій зверталася увага держав-членів «на можливості, надані Міжнародним судом для врегулювання спорів юридичного характеру». У Декларації також зазначалося, що такі суперечки повинні передаватися сторонами в Міжнародний суд відповідно до положень його Статуту.


Запитання до задачі 1.

1. Які функції Міжнародного суду ООН?

2. Як Ви розумієте «обов’язкову юрисдикцію Міжнародного суду» відповідно до його Статуту і які умови її визнання?


Задача 2.

У спорі про континентальний шельф Егейського моря Міжнародний суд зіткнувся з безпрецедентним випадком, коли одна із сторін - Греція - вирішила обрати суддю ad hoc, тоді як Туреччина утрималася від участі в судовому розгляді. У такій ситуації можна було стверджувати, що участь у суді ad hoc тільки від однієї сторони могло порушити рівновагу в складі Суду і нашкодити принципу рівноваги сторін.


Запитання до задачі 2.

1. Яка Ваша точка зору з даного питання (обґрунтуйте її з посиланнями на міжнародно-правові документи)?

2. Як Ви розумієте використанням суддів ad hoc при розгляді справ у Міжнародному суді ООН?


Задача 3.

Між державами А. і В. виникла суперечка з приводу застосування договору про співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища. У ньому зазначається, що суперечки з приводу застосування і тлумачення договору будуть передаватися до Міжнародного суду ООН. Договір набрав сили без яких-небудь застережень.

Держава В. не дала згоди на передачу суперечки саме в Міжнародний суд. Вона вважає, що найкращим способом рішення виниклих протиріч буде створення арбітражного органу.


Запитання до задачі 3.

1. Чи може Міжнародний суд прийняти суперечку до розгляду, якщо вона передана йому тільки державою А.?


Задача 4.

Україна є учасницею Конвенції про попередження злочинів геноциду і покарання за нього 1948 р. Якщо виникає спір з якою-небудь іншою державою-учасницею цієї Конвенції, чи може вона передати його до Міжнародного суду ООН без згоди України? Яке юридичне значення для України буде мати рішення суду?


Задача 5.

ООН і одна з держав, що розвиваються, уклали угоду, де передбачалася допомога цій державі з боку ООН при реалізації програми в сфері початкової освіти. Між сторонами угоди виникла суперечка про її застосування і тлумачення.

ООН передала суперечку до Міжнародного суду ООН, оскільки всі суперечки, у яких бере участь ООН, повинні, на її переконання, розв’язуватися саме нею. Таке рішення ООН було обґрунтовано ще і тим, що держава - інша сторона суперечки — визнає юрисдикцію Суду обов’язковою. Справді, держава зробила заяву відповідно до ст. 36 Статуту Міжнародного суду про визнання юрисдикції Суду обов’язковою. Однак у даному випадку вона категорично заперечувала проти передачі суперечки до суду і вважала, що швидше й ефективніше можна вирішити суперечку шляхом переговорів.


Запитання до задачі 5.

1. Чи буде суперечка прийнята до розгляду Міжнародним судом?


Задача 6.

При розгляді індо-португальської спору про право проходу через територію Індії Міжнародний суд прийшов до висновку, що зроблені відповідно до п. 2 ст. 36 Статуту Міжнародного суду заяви про визнання його обов’язкової юрисдикції, включаючи супровідні їх застереження, одразу набувають юридичної чинності ipso facto і без необхідності висновку спеціальної угоди відносно всіх інших держав, що прийняли так само зобов’язання, причому навіть до того, як будуть отримані тексти зазначених заяв, тобто без надання таким державам можливостей виробити свою позицію стосовно цих застережень.


Завдання і запитання до задачі 6.

1. Назвіть основні форми визнання юрисдикції Міжнародного суду.

2. Яка форма визнання юрисдикції Міжнародного суду має місце в даному випадку?


Задача 7.

Вирішіть суперечку між Болгарією й Ізраїлем про те, чи зберігає свою силу заява Болгарії про визнання юрисдикції на підставі факультативного застереження (п. 2 ст. 36 Статуту ООН), зроблена 1921 р. Уряд Ізраїлю, що виступав як позивач, стверджував, що юридична дія заяви, зробленої в 1921 р., відновилася згідно з п. 5 ст. 36 після того, як Болгарія знову стала учасницею Статуту, вступивши у 1955 р. до ООН.


Задача 8.

Міжнародний Суд ООН у січні 1998 р. прийняв до розгляду скаргу Лівії, яка звинувачує СІЛА і Великобританію (і частково Раду Безпеки ООН) у необґрунтованому застосуванні проти неї «повітряного ембарго» та інших суворих санкцій. Намір Суду розглянути це питання було сприйняте у Вашингтоні і Лондоні негативно: у Гаагу полетіли депеші з протестами і вимогами повернути скаргу лівійцям і відмовитися від розгляду позову.

Передісторія подій полягає у тому, що в 1998 р. під час прольоту над Шотландією вибухнув рейсовий літак авіакомпанії «Пан-Американ», причому загинуло 270 пасажирів і члени екіпажу. Після детального розслідування причин авіакатастрофи у здійсненні теракту було звинувачено двох лівійців - ймовірно, агентів таємної служби уряду Муаммара Каддафі. Вашингтон і Лондон в ультимативній формі вимагали у Лівії негайної їх видачі, однак лівійська влада відмовилась це зробити, запропонувавши зустрічні варіанти: судити звинувачених у Лівії або в будь-якій нейтральній державі. Створена на той час Асоціація родичів загиблих пасажирів заявила про прийнятність такої пропозиції. Але СІЛА і Великобританія не тільки відкинули ці варіанти судового розгляду, але і досягли прийняття у Раді Безпеки ООН рішення про застосування відносно Лівії санкцій у вигляді заходів, не пов’язаних з використанням проти неї збройних сил, оскільки її позиція з цього питання об’єктивно порушує мир і міжнародну безпеку.

Протягом майже усього періоду з моменту авіакатастрофи лівійці наполягали на своєму праві бути заслуханими в авторитетній міжнародній судовій установі, якою є Міжнародний Суд ООН, створений саме для розв’язання конфліктних ситуацій між державами. Знадобилось 9 років, щоб Суд прийняв нарешті до розгляду вимогу Тріполі вирішити це питання.

Зміст клопотання Лівії полягає у наступному: вона вважає висунуті проти неї звинувачення у порушенні Монреальської конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, цілком необґрунтованими, оскільки а її сторони будь-яких порушень конвенції не було вчинено. Згідно з її умовами, особи, які підозрюються у здійсненні терористичного акту, видачі яких прагнули американські та англійські органи влади, повинні бути притягнені до судової відповідальності у країні свого громадянства і не підлягають передачі іншій державі. Як стверджують лівійці, вони не ухиляються від судового розгляду, але бажають, щоб це відбувалось відповідно до прийнятих норм міжнародного права.


Запитання до задачі 8.

1. Якими повноваженнями наділений Міжнародний Суд ООН згідно зі Статутом ООН і як ці повноваження деталізовані у Статуті Міжнародного Суду ООН?

2. Чи мають право держави-члени ООН доручати вирішення спорів, що виникли між ними, іншим судовим установам, ніж Міжнародний Суд ООН, і на основі яких нормативних документів?

3. Чи обґрунтовані вимоги США до Великобританії, адресовані Міжнародному Суду ООН, повернути Лівії її скаргу на застосування цими двома країнами щодо неї санкцій економічного характеру?

4. Чи вмотивована скарга Лівії про незаконність застосованих проти неї заходів впливу (санкцій), не пов’язаних із застосуванням збройних сил?

5. Чи справедливе посилання Лівії на Монреальську конвенцію як підставу для звільнення її від відповідальності за дії фізичних осіб, які є її громадянами, проти об’єктів цивільної авіації?

6. Які заходи можна застосовувати за рішенням Ради Безпеки ООН у випадках виникнення загрози миру і безпеці у зв’язку з діями будь-якої держави?

7. Які види покарання передбачає національне законодавство за здійснення терористичних актів?


Задача 9.

Бельгія і Нідерланди звернулись до Міжнародного Суду ООН з проханням вирішити спір, що виник між ними, з приводу суверенітету вад двома ділянками території, розташованими в районі нідерландсько-бельгійського кордону з великою кількістю анклавів у межах бельгійської общини Берле-Дюк і нідерландської общини Барле-Нассау. Згідно з общинним меморандумом, що був розроблений у 1836-1841 рр., спірні ділянки були розташовані на території общини Барле-Нассау, однак меморандум-опис і карта, як додатки до конвенції про кордони 1843 р., відносять ці ділянки до общини Берле-Дюк.

Обґрунтовуючи правомірність своїх територіальних претензій, нідерландці навели наступні докази:

конвенція про кордон 1843 р. визнала існуючий статус-кво, визначений общинним меморандумом;

положення, які закріплюють обидві ділянки території за Бельгією, є недійсними, оскільки у згаданій конвенції була допущена помилка;

суверенітет Нідерландів над спірними ділянками був встановлений і ефективно здійснюється з 1843 р. через реалізацію різних заходів, які підтверджують суверенні права цієї країни стосовно таких ділянок.

Після розгляду поданих доказів Міжнародний Суд ООН 20 червня 1959 р. прийняв рішення, у якому постановив, що суверенітет над спірними ділянками території належить Бельгії.


Запитання до задачі 9.

1. Якими принципами і нормами міжнародного права керувався Міжнародний Суд ООН, приймаючи рішення на користь Бельгії?

2. Які аргументи можуть бути запропоновані для відстоювання позиції Бельгії?

3. Які види і способи встановлення державних кордонів Вам відомо?

4. Які міжнародно-правові наслідки може спричинити неправомірне відображення державного кордону на карті в меморандумі-описі?


Задача 10.

Держсекретар США М. Олбрайт засудила більшість країн-членів СНД і солідарні з ними країни за їх заяви про необхідність вирішення іракської проблеми дипломатичними методами.


Запитання до задачі 10.

1. Чи узгоджується точка зору Держсекретаря США з положеннями міжнародно-правових актів, які можуть бути застосовані до ситуації, що виникла?

2. Які конкретні методи урегулювання іракської проблеми можуть бути запропоновані у даній ситуації?

3. З дотриманням яких процедурних правил можуть бути використані методи вирішення міждержавних суперечок у контексті положень Статуту ООН?