а б в г д е є ж з і к л м н о п р с т у ф х ц ч щ ю я

Міра, за допомогою якої адміністративні органи затримують або інтернують осіб без пред'явлення обвинувачення або суду, здійснюваного незалежним судовим органом. Часто ці міри супроводжуються порушенням прав людини. Адміністративна затримка широко застосовується в багатьох країнах, включаючи ті, що вважають себе демократичними. При попередньому вивченні обставин (який пов'язані з адміністративною затримкою), початим Підкомісією ООН по запобіганню дискримінації і захисту меншостей, були перераховані такі основні цілі адміністративної затримки:
1. Запобігання (або придушення) серйозних хвилювань, що порушують суспільний порядок і державну безпеку.
2. Імміграційний контроль, висилка іноземців і нагляд за їхньою політичною діяльністю.
3. Дисциплінарні міри.
4. Соціально-медичні міри (проти наркоманів, душевнохворих і т.п.).
5. Міри, спрямовані на боротьбу зі шкідливими соціальними установками.
6. Заходи для захисту цивільного населення у військовий час.
Підкомісія також називає затримку "адміністративною затримкою", якщо де-факто і/або де-юре воно зроблено за наказом органа виконавчої влади, і виконання рішення покладено тільки на адміністративний орган, навіть якщо існують наступні засоби судового захисту. У цьому випадку суд розглядає законність такого рішення і/або його належне виконання, але не саме рішення. Адміністративна затримка не містить у собі довільне, тривале досудова затримка, утримання у висновку в поліцейській ділянці з метою проведення розслідування за наказом правоохоронних органів.