Левенець Юрій Анатолійович – доктор політичних наук, член-кореспондент НАН України, директор інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса

ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ
В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ*

М

онографія П.П. Захарченка присвячена надзвичайно актуальній, злободенній проблемі, яка протягом століть хвилювала українця-землероба: “чия земля?”. Лише у другій половині ХІХ століття, після фактичного скасування рабства на теренах Російської імперії, розпочався процес поступового переходу землі у власність тих, хто споконвіку працював на ній. Цей процес був надзвичайно складним, з огляду на те, що призвів до кардинальної трансформації соціальної структури суспільства. Складність процесу та глибина порушених ним змін змушували його ініціаторів дбати про належний рівень законодавчого забезпечення здійснюваних реформ. Проблема реформування земельних відносин викликала активну публічну дискусію, унаслідок якої виникло понад 40 проектів земельних перетворень. Протягом 1857–1861 рр. тривали підготовка й обговорення за участю широкого загалу громадськості земельних законопроектів, які завершилися прий-няттям Маніфесту про скасування кріпосного права 19 лютого 1861 р. Усі автори проектів бачили у звільнених селянах суб’єктів права власності на землю, водночас при цьому викристалізувалося кілька груп інтересів, які намагалися законодавчо лобіювати власні інтереси. Пакет із 19 законодавчих актів, що увійшли до Положення



* Захарченко П. П. Розвиток права власності на землю в Україні (середина XIX – перша чверть XX ст.) : [монографія] / Захарченко П. П. – К. : Атіка, 2008. – 296 с.