Національна академія внутрішніх справ

Ми вважаємо, що свято доречно завжди. І ніколи не зарано розпочинати весінні веселощі, тому цього року традиційне відвідування дитячого будинку-інтернату ми здійснили трошки раніше, ніж Паска завітала до України.

Попри щільний навчальний та робочий графік, завжди знаходиться час для спілкування з дітьми, яким бракує найголовнішого – батьківського тепла і турботи.

Працівники та студенти навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ організували традиційну благодійну акцію та зібрали іграшки, книги, канцтовари і необхідні речі для вихованців. Відгукнулися всі – як працівники, так і студенти інституту. Не залишився осторонь і батьківський комітет.

Отже, 11 квітня дружня студентська команда та працівники ННІ права та психології НАВС вирушили в подорож до наших друзів з дитячого будинку-інтернату «Надія» селища Мокрець Броварського району Київської області. Та не лише благодійність привела нас до дитячого будинку. Адже тут можна усвідомити ціну необдуманих кроків. «Надія» зустріла нас смачним ароматом їжі, чистотою підсобних приміщень, затишними кімнатами та доброзичливим ставленням персоналу до своїх вихованців.

Незважаючи на непривітні погодні умови, радість та щирі вітання дітей зробили цей день неймовірно позитивним. Цього разу, крім подарунків, емоцій, обіймів та дружніх розмов, ми вирішили внести трошки корисної інформації в наше відвідування, спробувати на деякий час перенести дітей у творчий світ вікторин.

Сьогоднішній день може бути цікавим зернятком, закладеним у майбутні мрії дітлахів. Ми старались донести дітям, що добро є безмежним настільки, наскільки безмежними є їх мрії. Всі ми були задіяні у насичених іграх, у дітей виникла нагода попрацювати в команді та розповісти своїм друзям про відомості, які вони дізналися від нас.

А щоб зацікавити малих – ми подарували настільні ігри, але основним приводом для щастя було спілкування із малечою, звичайно головне для малюків не подарунки, переконують в дитячому будинку. Набагато важливішою для знедолених дітей є увага, якої зазвичай їм бракує. Бо дитячі роки промайнуть швидко і дуже важливо, щоб спогади про них залишилися теплими.

На прощання вихованці будинку-інтернату дарували нам усмішки та фотографувалися. Тепло та любов – це те, що цінніше за гроші! Щирий погляд та вдячність дітей – є найціннішим подарунком, адже немає нічого кращого за зроблену добру справу.

Світлана Головатюк