Національна академія внутрішніх справ

Остання субота листопада – скорботна дата для всіх українців. День, коли світова громадськість вшановує жертв голодомору 1932-1933 рр.

На календарі XXI століття і кожен з нас має свободу вибору: займатися спортом чи науковою діяльністю, може вільно висловлювати власні думки і обирати стиль одягу, читати те, що хоче, підтримувати будь-яку партію або не підтримувати жодної. Наші батьки могли значно менше. Батьки наших батьків не мали навіть тих можливостей, які були в їхніх дітей.

Люди, що жили в 1932-1933 роках, хотіли одного – вижити. Мільйони людей тоді не могли навіть цього. У них забрали їжу, щоб убити голодом. У батьків наших батьків хотіли забрати пам’ять – їм забороняли згадувати про голодомор. Більшість мовчала, однак були ті, хто не міг забути. Наші батьки знали про голодомор дуже мало. Навіть ті їхні ровесники, котрі знали про масштаби і причини трагедії, не могли відкрито про це говорити. Та знайшлися ті, хто не міг мовчати.

Сьогодні ми можемо те, чого не могли попередні покоління українців – прийти в День вшанування пам’яті жертв голодомору на пам’ятний захід у своєму місті і відкрито поставити свічку. 28 листопада курсанти Прикарпатського факультету долучилися до загальноукраїнської акції «Запали свічку пам’яті» з нагоди відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів та вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу, що проходила у Меморіальному сквері Івано-Франківська. Участь у цьому брали як молоді люди, так і старші, представники влади і звичайні громадяни, бо голодомор - історичний факт, що стосується кожного з нас.

Прикарпатський факультет