Національна академія внутрішніх справ

Вже стало доброю традицією відвідування курсантами факультету №3 (м.Івано-Франківськ) спектаклів в театрі імені Івана Франка. Дев’ятого лютого вони мали нагоду переглянути драму-реквієм «Нація» за однойменною книгою Марії Матіос.

«Нація» – одна з найкращих вистав Західноукраїнського регіону. В її основі чотири невигадані новели від Марії Матіос про історичний період кінця 1940-х років. Історія перша «Юр’яна і Довгопол» – про сильні почуття між сільською жінкою, загнаною до колгоспу, та надзирачем МГБ. Це кохання чи ненависть так несамовито спалахує між ними? Друга історія «Прощай мене» про подружжя у криївці, які чекають народження свого первістка. Ось тільки час такий непевний, що смерть бува приходить раніше за життя… Третя історія «Вставайте, мамко!» про сім’ю Шандрів, які вирішили зіграти у хованки зі смертю! Щоб обдурити суворих комісарів та уникнути заслання до Сибіру, вони придумали розіграти похорони. Але навряд чи хтось міг передбачити, чим закінчиться ця «вистава»… У коротких сценах-інтермедіях старезна баба Юстина з новели «Не плачте за мною ніколи» оповідає кумедні історії-притчі про своїх односельців та бавиться лялькою-мотанкою.

Мотанка – це стародавня лялька-оберіг. Вважають, що лялька-мотанка є посередником між живими й тими, кого на цьому світі ВЖЕ чи ЩЕ нема. Саме мотанка стає наскрізним образом вистави – з неї, як метелики із кокону, з’являються герої новел, у неї ж вони перетворюються, йдучи у небуття…

Вистава на основі реальних подій 40-х років XX сторіччя на скривавленій Гуцулії — своєрідний спіритичний сеанс. Молитва-реквієм у містичному коловороті сценічного простору крізь час відкриває навічно незагоєні рани давно минулого, дарує сповідь та прощення "своїм" та "чужим", "невинним" та "винним" мученикам історії.

Факультет №3 (м.Івано-Франківськ)