Національна академія внутрішніх справ

З нагоди вшанування ліквідаторів на ЧАЕС та на запрошення класного керівника 7-а класу гімназії «Міленіум» № 318 м. Києва Алли Ізотенко 24 квітня відбулася зустріч учнів з представниками кафедри досудового розслідування ННІ № 1 доцентом кафедри Ганною Степановою і старшим викладачем кафедри, учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Анатолієм Симчуком.

Ганна Степанова та Анатолій Симчук розповіли, що Чорнобильська катастрофа – це екологічна катастрофа світового масштабу.

Вже 31 рік минуло з тієї страшної ночі, як 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, в четвертому енергоблоці, стався вибух величезної сили, в результаті якого був зруйнований атомний реактор. Ця страшна подія назавжди увійшла в історію людства як «аварія століття».

Найпотужніша атомна електростанція СРСР стала джерелом викиду надзвичайно небезпечних забруднювачів у навколишнє середовище. Найважчі наслідки променевої хвороби були зафіксовані у 134 осіб внаслідок потужного радіоактивного забруднення. Страшний «коктейль» складався з великого переліку елементів таблиці Менделєєва, таких як плутоній, цезій, уран, йод, стронцій. Змішані з радіоактивним пилом смертельно небезпечні речовини накрили шлейфом величезну територію: європейську частину Радянського Союзу, східну частину Європи і Скандинавії. Вибух Чорнобильській АЕС порівнювали з ядерними бомбардуваннями Хіросіми і Нагасакі.

Кількість людей, які брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. Всі вони отримали високі дози радіації.

Для ліквідації аварії в Чорнобиль прибували люди різних професій. Важко недооцінити внесок у подолання наслідків аварії тодішніх підрозділів МВС України. У Чорнобильській зоні несли службу понад 18,3 тисячі працівників системи даного міністерства. Високі моральні якості, бойова готовність, професіоналізм – усе це дозволило успішно вийти із ситуацій, що виникли після аварії. Однак, саме пожежникам вдалось врятувати людство від серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії.

Наше покоління розуміє, що ми належимо земній кулі, а не вона нам. Тому зусилля всіх держав повинні бути зосереджені на зниженні ядерної зброї, на тому, щоб звести до мінімуму ризик від використання ядерної енергетики. Ми розуміємо, що наше майбутнє у наших руках, і та трагедія людства не повинна ніколи повторитися. Тому, ми повинні розповідати підростаючому поколінню про ту аварію, про людей, які нехтували своїм здоров’ям та життям заради майбутнього.

ННІ № 1