Тема 3: Формування складу арбітражу. Процедура (порядок) розгляду комерційних спорів в МКА

 

1. Порушення арбітражної процедури. Вимоги до позовної заяви
2. Формування складу арбітражного суду
3. Порядок розгляду справи
4. Винесення арбітражних рішень
5. Припинення арбітражного розгляду справи
Список рекомендованої літератури

 

1. Порушення арбітражної процедури. Вимоги до позовної заяви

 

Перший етап процедури розгляду спору міжнародними комерційними арбітражними судами починається з порушення арбітражного процесу і закінчується передачею справи сформованому складу арбітражного суду.

Необов’язковість у міжнародному комерційному арбітражі досудового врегулювання спору (як наприклад, в господарському процесі) (якщо інше не передбачено в арбітражній угоді).

Визначити, з чого починається ініціювання арбітражної процедури (направлення до арбітражу письмового звернення – прохання про арбітраж (має попередній характер і не передбачає суворих вимог) чи позовна заява).

Визначити зміст прохання про арбітраж (найменування, адреси сторін, короткий опис спору, визначення кандидатури арбітра, копія контракту з арбітражним застереженням або окрема арбітражна угода); визначити зміст позовної заяви (згідно з регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України: найменування арбітражного суду, найменування сторін та їх поштові адреси, зазначення ціни позову, вимоги позивача, обґрунтування компетенції арбітражного суду, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, розрахунок сум, законодавство, на підставі якого подається позов, перелік документів, що додаються до заяви, підпис позивача, докази сплати реєстраційного збору).

   

2. Формування складу арбітражного суду

 

Зазначити, що є відмінністю міжнародного комерційного арбітражу від розгляду спорів в судах (участь сторін у формуванні складу суду).

Визначити звичайну кількість арбітрів (одноособовий – для заощадження витрат чи три судді).

Визначити процедуру обрання арбітрів в залежності від виду арбітражу: adhoc – самостійне обрання сторонами; постійно діючий арбітраж – одиноособовий – за згодою сторін, якщо не домовились – за рішенням суду; колегіальний – один суддя обирається з орієнтовного списку арбітрів позивачем, один відповідачем, і ці два обраних сторонами арбітра обирають третього – головуючого.

Процедура обрання арбітрів у випадку не визначення кандидатури однією стороною (звернення до органів «що здійснюють призначення арбітрів», «компетентних органів», якщо ж цей орган сторонами не визначений чи він також не може здійснити призначення арбітра, сторона має право звернутися до Генерального секретаря Постійного третейського суду в Гаазі з проханням призначення компетентного арбітражного суду.

 

На початок

3. Порядок розгляду справи

 

Порядок арбітражного розгляду справи, а саме: з чого починається розгляд справи по суті (після сплати арбітражного збору та формування складу арбітражного суду - отримання матеріалів справи арбітражним судом).

Призначення арбітром дати розгляду.

Два способи розгляду справи:

Дві вимоги: 1) арбітражний суд рівно ставиться до сторін; 2) сторонам надана можливість повного викладення своєї позиції. Можливе комбінування цих двох способів.

Обов’язковість повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду.

Можливість доповнення сторонами позовної заяви та відзиви на неї.

Можливість участі в розгляді справи представників сторін.

Принципові відмінності арбітражного розгляду (закрите засідання, принцип публічності не застосовується, принцип конфіденційності, навіть опитані свідки видаляються із зали суду; третя сторона не може ознайомлюватися з документами справи, рішення також розглядається як конфіденційна інформація).

Визначити засади арбітражного слухання (сторонам надається можливість викласти свою позицію, потім допит свідків, експертів, досліджуються речові докази, документи).

Надання можливості сторонам провести судові дебати, заслухання їх заключних виступів як заключний етап слухання справи, оголошення засідання закритим, обговорення арбітрами рішення по суті спору.

Можливість закінчення розгляду справи мировою угодою.

На початок

4. Винесення арбітражних рішень

 

Визначити питання, з приводу яких арбітражем виносяться попередні рішення (розгляд відводу арбітра, що заявлений до початку арбітражного провадження, визначення дати розгляду справи, мови (чи мов) арбітражного провадження тощо).

Винесення попередніх рішень як за ініціативою самого суду, так і на вимогу сторін.

Визначити необхідність прийняття попереднього арбітражного рішення стосовно порушення справи для того, щоб унеможливити звернення сторони з аналогічним позовом до державного суду, бо може виникнути зайвий спір про підсудність справи; арбітражне рішення щодо застосування забезпечувальних заходів – має форму проміжного рішення або наказу арбітражу.

Можливість арбітра, якщо він не згоден з іншими арбітрами щодо суті арбітражного рішення, заявити особисту думку; закріплення цього положення в більшості регламентів постійно діючих арбітражі, але регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України не містить відповідного положення.

Можливість винесення арбітром часткових арбітражних рішень у випадках, коли у повному вигляді всі позовні вимоги не можуть бути вирішенні, однак певні вимоги позивача безспірні і можуть бути задоволенні.

Визначити такі види рішень як про виправлення помилок основного рішення (якщо рішення містить помилки у підрахунках чи інші суттєві вади, їх слід виправити), про тлумачення основного рішення (на вимогу однієї із сторін – стає частиною основного рішення) та додаткові (у випадках, коли арбітри, виносячи рішення, пропустили деякі з вимог позовної заяви чи заперечень проти позову, вони, на прохання будь-якої зі сторін мають можливість протягом певного часу винести додаткове рішення).

 

5. Припинення арбітражного розгляду справи

 

Підстави припинення арбітражного розгляду справи (винесення арбітражним судом постанови про припинення арбітражного розгляду справи бо ухвалення рішення у справі).

Випадки припинення арбітражного розгляду (у разі відмови позивача від своїх вимог; якщо сторони домовилися про припинення розгляду; якщо суд визнає, що продовження розгляду стало з якоїсь причини непотрібним або неможливим), але оскільки мандат третейського суду припиняється одночасно з припиненням арбітражного розгляду, а разом з цим припиняє свою дію і арбітражна угода сторін, і, таким чином, спір по суті у арбітражному суді залишився невирішеним, ніщо не заважає позивачу звернутись з відповідним позовом до компетентного федерального суду.

Випадки ухвалення рішення у справі.

Дві форми припинення у цей спосіб:

1) укладання мирової угоди – якщо сторони врегулюють спір – у вигляді арбітражного рішення на узгоджених умовах;

2) винесення рішення у справі (винесення «основного» рішення), яке повинно містити дату рішення та місце арбітражу; мотиви, на яких воно ґрунтується; висновки про задоволення або відхилення позовних вимог; сума арбітражного збору і витрат по справі та їх розподіл між сторонами.

Видача копій рішення сторонам.

На початок

Список рекомендованої літератури

Нормативна

  1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
  2. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р.
  3. Цивільний процесуальний кодекс України. – К., 1998.
  4. Кодекс торговельного мореплавства від 23 травня 1995 р.
  5. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 р.
  6. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23 червня 2005 р.
  7. Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 р.
  8. Про торгово-промислові палати в Україні: Закон України від 2 грудня 1997 р.
  9. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991.
  10. Про міжнародні договори: Закон України від 22 грудня 1993 р.
  11. Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж від 21 квітня 1961 р.
  12. Арбітражний регламент Європейської Економічної комісії від 1963 р.
  13. Арбітражний регламент UNCITRAL від 1976 р.
  14. Московська конвенція про розв’язання арбітражним шляхом цивільно-правових спорів, що випливають з відносин економічного та науково-технічного співробітництва від 26 травня 1972 р.
  15. Угода про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності від 1992 року.
  16. Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
  17. Нью-Йоркська конвенція про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 р.
  18. Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж від 21 квітня 1961 р.
  19. Заключний Акт наради з безпеки та співробітництва в Європі в 1975 р.
  20. Типовий закон про міжнародний комерційний арбітраж, розроблений Комісією ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL) від 1985 р.

 

Доктринальна

  1. Ашера Д. Международный арбитражный суд МТП / Д. Ашера // Хозяйство и право. – 1996. - № 10. – С. 162.
  2. Балюк І.А. Вирішення господарських спорів / І.А. Балюк. – К., 2004. – 188 с.
  3. Богуславский М.М. Международное частное право / М.М. Богуславский. – М.: Юристъ, 2005. – 317 с.
  4. Виговський О. Проблемні питання застосування окремих положень Женевської конвенції УНІДРУА про цінні папери 2009 р. / О. Виговський // Право України. – К. – 2013. - №7. – С. 82-90.
  5. Вознюк Н. Класифікація видів альтернативних способів вирішення господарсько-правових спорів / Н. Вознюк // Право України. – 2014. - № 6. – С. 222-229.
  6. Діковська І. Окремі аспекти тлумачення міжнародних комерційних договорів / І. Діковська // Право України. – К. – 2013. - №7. – С. 103-112.
  7. Джудитта Кордеро Мосс. Автономия воли в практике МКА. – М.: Ин-т гос-ва и права РАН, 1996. – 84 с.
  8. Дмитриева Г.К. Международный коммерческий арбітраж / Г.К. Дмитриєва. – М.: Проспект, 1997. – 78 с.
  9. Захарченко Т. Державний суд як гарант дотримання обов’язковості арбітражної угоди при поданні до нього позову щодо суті спору / Т. Захарченко // Право України. – 2014. - № 12. – С. 65-72.
  10. Захарченко Т. Правила сприяння арбітражу з боку Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ / Т. Захарченко // Право України. – 2012. - № 1-2. – С. 484-487.
  11. Захарченко Т. Правила прискореної арбітражної процедури Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма / Т. Захарченко // Право України. – 2011. - № 11-12. – С. 314-320.
  12. Звеков В.П. Международное частное право / В.П. Звеков. – М. : Юристъ, 2004. – 701 с.
  13. Климчук А. Втручання державних судів України в міжнародний арбітраж: відсутність компетентності судді або усвідомлений підрив економічного розвитку України? / А. Климчук // Право України. – 2014. - № 12. – С. 59-64.
  14. Коссак В. Проблеми застосування Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу 1980 р. / В. Коссак // Право України. – К. – 2013. - №7. – С. 91-102.
  15. Кот О. Межі втручання суду у діяльність МКАС / О. Кот // Право України. – 2014. - № 12. – С. 55-58.
  16. Кроче Р., Стахєєва Г. Реформа права конкуренції та державної допомоги у світлі Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, її значення для бізнесу / Р. Кроче, Г. Стахєєва // Право України. – К. – 2013. - №11. – С. 303-317.
  17. Лебедев С.Н. Международный торговый арбітраж / С.Н. Лебедев. – М. : Международные отношения, 1965. – 218 с.
  18. Мальський М. Дійсність арбітражної угоди / М. Мальський // Підприємництво, господарство і право. – 2011. - № 4. – С. 44-48.
  19. Міжнародний арбітраж: практичні питання судового провадження // Діловий вісник. – 2012. - № 11(222). – С. 23-25.
  20. Міжнародний арбітраж – основний спосіб вирішення зовнішньоекономічних спорів // Діловий вісник. – 2011. - № 11(210). – С. 8-10.
  21. Міжнародний комерційний арбітраж в Україні / під заг. ред. І.Г. Побірченка. – К.: ІнЮре, 2007. – 578 с.
  22. Міжнародне приватне право : підручник / за ред. В.П. Жушмана, І.А. Шуміло. – Х. : Право, 2011. – 320 с.;
  23. Минаков А.И. Арбитражное соглашение и практика рассмотрения внешнеэкономических споров / А.И. Минаков. – М. : Юридическая литература, 1985. – 144 с.
  24. Михайловський М.Л. Міжнародний арбітраж / М.Л. Михайловський. – К. : Вид-во Академії наук УРСР, 1963.
  25. Перепелинська О. Напрями вдосконалення процесуального законодавства України у сфері судового сприяння та контролю щодо міжнародного комерційного арбітражу / О. Перепелинська // Право України. – 2014. - № 12. – С. 37-43.
  26. Подцерковний О. Проблеми втручання судів в арбітражну діяльність у контексті підстав банкрутства та тлумачення «публічного порядку» / О. Подцерковний // Право України. – 2014. - № 12. – С. 50-54.
  27. Притика Ю.Д. Проблеми захисту цивільних прав та інтересів у третейському суді / Ю.Д. Притика. – К. : ІнЮре, 2006. – 633 с.
  28. Розенберг М.Г. Контракт международной купли-продажи: современная практика заключения. Разрешение споров / М.Г. Розенберг. – М. : Книжный мир, 1998. – 826 с.
  29. Розенберг М.Г. Практика международного коммерческого арбитражного суда : научно-практический комментарий / М.Г. Розенберг. – М. : Торгово-промышленая палата РФ, 1997. – 288 с.
  30. Селівон М. Про деякі питання взаємодії судів із міжнародним комерційним арбітражем / М. Селівон // Право України. – 2014. - № 12. – С. 27-36.
  31. Судова практика Вищого господарського суду України. Науково-практичний коментар рішень та постанов господарських судів України // Вищий господарський суд. – К.: Юрінком Інтер, 2014. – 360 с.
  32. Сухонос В. Теоретичний аналіз сучасного стану та перспективи розвитку третейського суду в Україні / В. Сухонос // Право України. – 2011. - № 4. – С. 233-239.
  33. Федоров А.Г. Международный коммерческий арбітраж / А.Г. Федоров. – М. : Изд. Дом «Дашков и Ко», 2000. – 116 с.
  34. Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право: навч. посіб / В.Л. Чубарєв. – К. : Атіка, 2008. – 608 с.
  35. Цірат Г. Чи ратифікувати Україні Конвенцію про міжнародні обтяження пересувного обладнання? / Г. Цірат // Право України. – 2010. - № 11. – С. 206-2011.
  36. Цірат Г.А. Міжнародний комерційний арбітраж / Г.А. Цірат. – К. : Істина, 2002. – 302 с.
  37. Цірат Г. Міжнародно-правове співробітництво у сфері міжнародного цивільного процесу / Г. Цірат // Право України. – К. – 2013. - №7. – С. 183-198.
  38. Цират Г.А., Цират А.В. Международный арбитраж как способ разрешения внешнеэкономических споров / Г.А. Цират, А.В. Цират. – К. : Довіра, 1997. – 368 с.
  39. Шинкарецкая Г.Г. Международная судебная процедура / Г.Г. Шинкарецкая. – М. : Наука, 1992. – 223 с.
  40. Энтин М.Л. Международные судебные учреждения: Роль международных  арбитражных и судебных органов в разрешении межгосударственных споров / М.Л. Энтин. – М. : Международные отношения, 1984. – 174 с.

 

Інформаційні ресурси

 

  1. http://zakon.rada.gov.ua
  2. http://www.ucci.org.ua
  3. http://liga.kiev.ua

 

На початок