Розділ 7. Комп'ютеризовані робочі місця співробітників ОВС.

Зміст розділу:

7.1. Склад та призначення автоматизованих (комп'ютеризованих) робочих місць (АРМ).
Сучасні масштаби і темпи впровадження засобів автоматизації управління з особливою гостротою ставить завдання проведення комплексних досліджень, пов'язаних із усебічним вивченням і узагальненням виникаючих при цьому проблем як практичного, так і теоретичного характеру.
Останніми роками виникла концепція розподілених систем управління народним господарством, де передбачається локальна обробка інформації. Для реалізації ідеї розподіленого управління необхідне створення для кожного рівня управління і кожної предметної області автоматизованих робочих місць (АРМ) на базі персональних комп'ютерів.
Аналізуючи сутність АРМ, фахівці визначають їх найчастіше як професійно-орієнтовані невеликі обчислювальні системи, розташовані безпосередньо на робочих місцях фахівців і призначені для автоматизації їх роботи.
Для кожного об'єкта управління треба передбачити автоматизовані робочі місця, що відповідають їхньому функціональному призначенню. Однак принципи створення АРМ повинні бути загальними: системність, гнучкість, стійкість, ефективність.
Відповідно до принципу системності АРМ варто розглядати як системи, структура яких визначається функціональним призначенням.
Принцип гнучкості означає пристосовність системи до можливих перебудов завдяки модульності побудови всіх підсистем і стандартизації їхніх елементів.
Принцип стійкості полягає в тому, що система АРМ повинна виконувати основні функції незалежно від впливу на неї внутрішніх і зовнішніх можливих факторів. Це значить, що неполадки в окремих її частинах повинні бути легко переборні, а працездатність системи - швидко відновлена.
Ефективність АРМ варто розглядати як інтегральний показник рівня реалізації наведених вище принципів, віднесений до витрат по створенню й експлуатації системи.
Функціонування АРМ може дати значний ефект тільки за умови правильного розподілу функцій і навантаження між людиною і машинними засобами обробки інформації, ядром яких є ЕОМ. Лише тоді АРМ стане засобом підвищення не тільки продуктивності праці та ефективності управління, а й соціальної комфортності фахівців.
Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу призвів до появи нового класу обчислювальних машин - персональних комп'ютерів. Головна їх перевага - порівняно низька вартість і в той самий час - висока продуктивність. Низька вартість, надійність, простота обслуговування й експлуатації розширює сферу застосування ПЕОМ насамперед за рахунок тих галузей людської діяльності, у яких раніше обчислювальна техніка не використовувалася. До таких галузей відноситься й так звана організаційна діяльність, де застосування персонального комп'ютера дозволило реально підвищити продуктивність праці фахівців, пов'язаною з обробкою інформації.
Цей аспект особливо актуальний у зв'язку з тим, що продуктивність управлінської праці дотепер зростала вкрай низькими темпами. Так, за останні 30 років вона підвищилася в 2-3 рази, у той самий час, у промисловості - у 14 -15 разів. Сьогодні для інтенсифікації розумової й управлінської праці фахівців різних професій розробляються й отримують широке поширення АРМи, що функціонують на базі ПК.
Розглянемо основні складові елементи АРМ працівників - управлінців та ін., перспективи їхнього розвитку і використання. На рис. 6 представлена загальна схема ПК, що складає технічну основу АРМ.

Рис. 6. Узагальнена схема ПК:
1 - мікропроцесор, 2 - основна пам'ять, 3 - зовнішній запам'ятовуючий пристрій (ЗЗП), 4 - дисплей, 5 - клавіатура, 6 - друкуючий пристрій, 7 - системна магістраль.

Найбільш ефективною організаційною формою використання ПК є створення на їхній базі АРМ конкретних фахівців (економістів, статистиків, бухгалтерів, керівників), оскільки така форма усуває психологічний бар'єр у відносинах між людиною і машиною. Досвід свідчить, що АРМ повинно відповідати таким вимогам:
- своєчасне задоволення інформаційної й обчислювальної потреби фахівця;
- мінімальний час відповіді на запити користувача;
- адаптація до рівня підготовки користувача і його професійних запитів;
- простота освоєння прийомів роботи з АРМ і легкість спілкування;
- надійність і простота обслуговування;
- можливість швидкого навчання користувача;
- можливість роботи в складі обчислювальної мережі.
Узагальнена схема АРМ представлена на рис. 7.

Рис. 7. Схема автоматизованого робочого місця.

Загальне програмне забезпечення (ПЗ) забезпечує функціонування обчислювальної техніки, розробку і підключення нових програм. Сюди входять операційні системи, системи програмування й обслуговуючі програми.
Професійна орієнтація АРМ визначається функціональною частиною ПЗ (ФПЗ). Саме тут закладається орієнтація на конкретного фахівця, забезпечується вирішення завдань визначених предметних областей.
При розробці ФПО дуже значна увага приділяється питанням організації взаємодії "людина-машина". Користувачу цікаво і захоплююче працювати на ЕОМ тільки в тому випадку, коли він почуває, що займається корисною, серйозною справою. Інакше його чекають неприємні відчуття. Непрофесіонал може відчути себе обійденим і навіть у чомусь защемленим тільки тому, що він не знає деяких команд, набору символів, унаслідок чого в нього може виникнути глибока досада на все програмне забезпечення та ПК.
Діалогові системи можна поділити за принципом взаємодії користувача і машини на:
системи з командною мовою;
"людина у світі об'єктів";
діалог у формі "меню".
Застосування командної мови в прикладних системах - це перенос ідей побудови інтерпретаторів команд для міні- та мікро ЕОМ. Основна перевага цього методу - простота побудови і реалізації, а недолік - необхідність запам'ятовування команд і їх параметрів, повторення помилкового введення і т. ін. Тобто, у таких системах користувачам треба вивчати мову взаємодії.
Зовні протилежний підхід "людина у світі об'єктів" - відсутні команди і людина в процесі роботи "рухається" по своєму об'єкту за допомогою клавіш керування курсором, маніпуляторів (миша, перо), відповідних комбінацій клавіш. Діалог у формі "меню" надає користувачу безліч альтернативних дій, з яких він вибирає потрібні. Нині широке поширення отримав користувацький інтерфейс, що поєднує у собі властивості двох останніх. У ньому весь робочий простір екрана поділяється на три частини (об'єкта).
Перша частина називається рядком меню. За її допомогою користувач може задіяти різні меню, що складають "кістяк" програми, здійснюється доступ до інших об'єктів.
Друга частина називається рядком стану. Допомагає швидко викликати найбільш часто використовувані об'єкти чи відображати поточну інформацію.
Третя частина - робоча поверхня (поверхнею столу) - найбільша. Там відображаються всі ті об'єкти, що викликаються з меню чи рядка стану. Така форма організації діалогу людини і машини найбільш зручна, всі сучасні програми тією чи іншою мірою використовують її.
Існує два підходи до розробки АРМ. Перший підхід - функціональний, являє собою автоматизацію найбільш типових функцій.
Функціональне програмне забезпечення (ФПЗ) може бути адаптовано до конкретних умов застосування. Відзначимо програмні засоби, що є базовими для АРМ різних професій, пов'язаних з обробкою ділової інформації й прийняттям управлінських рішень.
Першими з'явилися програмні засоби для автоматизації роботи технічного персоналу, що обумовлено великою формалізацією виконуваних ними функцій. Типовим прикладом є текстові редактори (процесори), які дозволяють швидко вводити, редагувати інформацію, здійснювати пошук помилок, допомагають підготувати текст до друку.
Фахівцям часто доводиться працювати із значними обсягами даних. Для полегшення такого роду робіт були створені системи управління базами даних (СУБД), які дозволяють зберігати великі обсяги інформації, і, головне, швидко знаходити потрібні дані.
Багато фахівців зв'язані також з обробкою різних таблиць, тому що у більшості випадків інформація подається у вигляді табличних документів. Електронні таблиці допомагають створювати подібні документи. Вони дуже зручні, автоматично перераховують усі підсумкові і проміжні дані при зміні похідних. Тому вони широко використовуються, зокрема, при прогнозуванні злочинності.
Значною популярністю в установах користуються програмні засоби АРМ для контролю і координації діяльності організації, де вся управлінська діяльність описується як сукупність процесів, кожний з яких має початок, кінець і відповідальних виконавців. При цьому діяльність кожного працівника погоджується з іншими. Таким чином, створюється план-графік робіт. Пакет може автоматично при настанні терміну формувати завдання виконавцям, нагадувати про термін завершення роботи і накопичувати дані про виконавську діяльність працівників.
Важливу роль в управлінській діяльності відіграє оперативний обмін даними, який займає до 95% часу керівника і до 53% часу фахівців. Тому отримали поширення програмні засоби типу "електронна пошта". Їхнє використання дозволяє здійснювати розсилання документів усередині установи, відправляти, одержувати й обробляти повідомлення з різних робочих місць, проводити наради фахівців, що знаходяться на значній відстані один від одного.
Останнім часом спостерігається тенденція до створення так званих інтегрованих пакетів, що вміщають у собі можливості текстових редакторів, таблиць, графічних редакторів і т. п.. Наявність різних програм для виконання по суті однакових операцій - створення й обробки даних, обумовлено наявністю трьох різних основних видів інформації: числової, текстової і графічної. Зараз йде бурхливий розвиток засобів для обробки інших видів інформації: звукової і відеоінформації. Для них створені свої редактори, ці види інформації стають невід'ємною частиною більшості баз даних.
Останнім часом спостерігається тенденція переходу до створення АРМ професійного призначення. Оснащення фахівців такими АРМ дозволяє підвищити продуктивність роботи керівників, швидкість обробки та точності інформації, що важливо для ефективного планування і управління.
Розглянемо склад засобів обчислювальної техніки комплексів АРМ.
Сумісність апаратних засобів є одним з найважливіших показників при виборі ОТ. Тенденція придбання засобів ОТ, апаратно сумісних з наявними, зв'язана з багатьма об'єктивними і суб'єктивними причинами, де не останнє місце займає психологія користувача, його почуття впевненості в успіху застосування саме цього класу апаратних засобів.
Програмна сумісність визначається сумісністю апаратно реалізованої системи команд, сумісністю форматів представлення даних, сумісністю трансляторів, СУБД і т.д. Цей показник визначається наявністю значних обсягів раніше підготовлених даних, а також спеціалізацією персоналу, що має досвід роботи з базовими засобами програмного забезпечення.